Ухвала суду № 84920726, 15.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6001/19

УХВАЛА

15 жовтня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», про:

визнання протиправним та скасування п.2 Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» №817/АГ-19 від 12.09.2019 року, в частині накладення на оперуповноваженого оперативного відділу лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді «звільнення з посади»;

визнання протиправним та скасування п.7 Наказу державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» №870/АГ-19 від 27.09.2019 року, в частині накладення дисциплінарного стягнення на лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 у вигляді «звільнення з органів державної кримінально-виконавчої служби України»;

визнання протиправним та скасування п.1.2. Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ;121/ОС-19 від 30.09.2019 року, в частині звільнення зі служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 ;

стягнення з Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.

Зокрема, у порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем не зазначено його офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.

Крім того, ОСОБА_1 , виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, проте не зазначив доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.5. ст.160 КАС).

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Представником ОСОБА_1 , до позовної заяви не додано в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги та не зазначено про причини, з яких докази не можуть бути подані разом із поданням позовної заяви. Також, представник позивача, не надає доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання цих доказів.

Зокрема, у тексті позовної заяви ОСОБА_1 , зазначено, що під час притягнення до відповідальності він перебував на лікарняному, а відповідачем не було враховано період його тимчасової непрацездатності, проте доказів у підтвердження зазначених фактів, суду - не надано.

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази у копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно змісту вказаної статті позивач повинен засвідчити кожен доказ, оригінал якого знаходиться у нього.

Крім того, Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року, який відповідно до його п.п. 1.1, 1.2 поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності, - встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис); відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи (пп. 5.26, 5.27 ДСТУ 4163-2003).

Прошивка допускається у разі якщо один документ викладається на декількох аркушах. Прошивка документа (а не документів) та засвідчення його у прошитому та пронумерованому вигляді виключає можливість його розшивки (у разі розшивки виникає сумнів щодо його відповідності оригіналу).

Позивач не засвідчив кожний наданий до позову документ, оригінал якого знаходиться у нього, а прошив документи додані до позову та зазначив на останньому листі - «згідно з оригіналом. Прошито та пронумеровано 41 арк. Адвокат О.О. Форостенко», також наявна печатка адвоката та його підпис.

Проте це не відповідає вищезазначеним вимогам.

Вказана правова позиція підтверджена Верховним Судом у постанові по справі №160/7887/18 від 08 травня 2019 року.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, за подання позовної заяви до адміністративного суду фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги майнового характеру, та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги не майнового характеру.

Позивачем заявлено три вимоги не майнового характеру та майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Розрахунку суми позову представником позивача - не надано.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що згідно ч.1, п.1, ст.5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, він звільнений від сплати судового збору, як позивач за позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зазначає наступне.

По-перше, ОСОБА_1 , не звертався до суду з позовною вимогою про поновлення його на посаді.

Також, згідно ч.1, п.1, ст.5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а не стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в статті 115 КЗпП України.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу є іншим видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Таким чином, вимога про стягнення оплати за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, тому не може буди віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції від 22 травня 2015 року, яка набрала чинності 1 вересня 2015 року, судовий збір не сплачується.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі у справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд дійшов висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Відповідно до заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, у нього відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору згідно ч.1, п.1, ст.5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості учасників справи, наданням відповідних, засвідчених належним чином доказів по справі, доказів сплати судового збору у розмірі 3073,60 гривень (оригінал).

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», про визнання протиправним та скасування п.2 Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» №817/АГ-19 від 12.09.2019 року, в частині накладення на оперуповноваженого оперативного відділу лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді «звільнення з посади»; визнання протиправним та скасування п.7 Наказу державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» №870/АГ-19 від 27.09.2019 року, в частині накладення дисциплінарного стягнення на лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 у вигляді «звільнення з органів державної кримінально-виконавчої служби України»; визнання протиправним та скасування п.1.2. Наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)»; 121/ОС-19 від 30.09.2019 року, в частині звільнення зі служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 ; стягнення з Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.