Рішення № 84920387, 15.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. справа № 300/1601/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини 1241 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини 1241 Національної гвардії України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що після звільнення з військової служби в запас Збройних Сил України, з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме не виплачено грошової компенсації за неотримане речове майно. Позивач вказав, що неодноразово звертався до відповідача з рапортом та зверненням про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 34 891,55 грн., згідно довідки про вартість речового майна від 01.05.2019 за №5. Листом командира військової частини 1241 від 22.07.2019 №50/41-1071 позивача повідомлено, що кошти за неотримане речове майно нараховано та подано заявку на їх отримання. При надходженні коштів з довольчого органу ОСОБА_1 буде повідомлено додатково. При цьому командиром військової частини 1241 не надано належним чином засвідченої копії арматурної картки. Позивач вважає, що протиправними дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане ним речове майно.

Відповідач 01.08.2019 року отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань суду не подав, правом на подання відзиву на позов не скористався, суд про поважність причин ненадання такого відзиву не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Не подання відповідачем відзиву на позов у відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд розцінює як визнання позову, оскільки об`єктивних перешкод у відповідача - суб`єкта владних повноважень для подання відзиву на позовну заяву судом не встановлено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено таке.

Наказом командира військової частини № 1241 Національної гвардії України від 04.06.2019 № 129 ОСОБА_1 звільнено у запас з військової служби відповідно до п.п. "б" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" наказом командувача Національної гвардії України від 26.04.2019 № 65 о/с (за станом здоров`я) (а.с.13).

Перед звільненням позивач 29.03.2019 звернувся із рапортом на ім`я командира військової частини № 1241 Національної гвардії України щодо виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно (а.с. 14).

Крім того, 03.06.2019 позивач звернувся із рапортом на ім`я командира військової частини №1241 Національної гвардії України щодо виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно після звільнення (а.с.15).

В подальшому ОСОБА_1 звернувся до військової частини № 1241 Національної гвардії України із заявою від 26.06.2019 про надання йому копії арматурної картки і виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 34 891,55 грн. (а.с. 16-18).

Листом від 22.07.2019 №50/41-1071 військова частина № 1241 Національної гвардії України повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації за неотримане речове майно кошти за недоотримане речове майно нараховано та подано заявку на їх отримання. При надходженні коштів з довольчого органу ОСОБА_1 буде повідомлено додатково в 5-ти робочий термін. (а.с.19).

Враховуючи, що відповідачем при звільненні ОСОБА_1 з військової служби у запас не було здійснено виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Спеціальним законом, який, відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-XII), відповідно до статті 1 якого соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-XII).

Згідно з частиною 1 статті 9-1 Закону № 2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок № 178), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 року за № 797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до затвердженого Урядом Порядку № 178.

Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.

З вищенаведених законодавчих приписів випливає, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку № 178 виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Вказаний висновок щодо застосування норм права узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.10.2018 у справі № 803/756/17 (адміністративне провадження № К/9901/38716/18).

За таких обставин, суд зазначає про наявність підстав для виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно з підстав того, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби та 29.03.2019, 03.06.2019 подав командирові військової частини № 1241 рапорт про виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 34891,55 грн. (а.с.14, 15).

Відповідно до абзаців 1 та 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, (дія якого відповідно до ч. 3 Указу поширюється і на військовослужбовців Національної гвардії України) після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Як встановлено судом, станом на день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини сума заборгованості за неотримане речове майно склала 34891,55 грн., що підтверджується довідкою військової частини №1241 від 01.05.2019 за №5 про вартість речового майна, що належить до видачі майору ОСОБА_1 (а.с. 20-21).

Суд зазначає, що станом на момент виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 у відповідача виник обов`язок щодо виплати позивач грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 34891,55 грн.

Відповідач не надав до суду доказів виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане ним речове майно в сумі 34891,55 грн., а також доказів надання на вимогу позивача належним чином засвідченої копії арматурної картки ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті під час звільнення позивача з військової служби у запас, грошової компенсації вартості за неотримане ним речове майно, не провівши із позивачем повний розрахунок грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 1241 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Стягнути з військової частини 1241 Національної гвардії України (вул. Чорновола, 161, м.Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 14323422) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 34 891 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто одна гривня 55 коп.).

Забов`язати військову частину 1241 Національної гвардії України (вул. Чорновола, 161, м.Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 14323422) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) належним чином засвідчену копію його арматурної картки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Військова частина 1241 Національної гвардії України (ідентифікаційний код 14323422), адреса: вул.Чорновола, 161, м.Івано-Франківськ, 76005.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.