Рішення № 84920347, 15.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2101/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області про скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-29454-52 від 15.05.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він отримав від ГУ ДФС у Кіровоградській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29454-52 від 15.05.2019 р. про сплату боргу в сумі 8448,00 грн. відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Винесення вищевказаної вимоги здійснено на підставі даних інформаційних систем та акта документальної перевірки, але в супереч форми вимоги в ній не зазначено ні номера акту документальної перевірки ні періоду за який здійснено нарахування єдиного соціальною внеску, а тільки зазначено дату 30.04.2019 р. тобто дату заборгованості. Будь яких інших документів до вимоги не надано, отже йому не зрозуміло з чого виникла заборгованість та чим вона підтверджується. Тому, з винесеною вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29454-52 від 15.05.2019 р. він не згоден, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.17-18, 29-30), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кропивницькій ДПІ з 26.09.2011 року, на загальній системі оподаткування. 06.02.2018 року ним було припинено підприємницьку діяльність . Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 -VI "Про збір та облік на загальнообов`язкове державне соціальне страхування " із змінами та доповненнями для фізичної особи підприємця на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є сума доходу отриманого від їх діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід, такому платнику визначено базу нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Станом на 09.02.2018 року платник має заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2017 рік в розмірі 8448 грн. відповідно поданого звіту 09.02.2018 №22925 року "Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску", яким платник самостійно визначив суми податкового зобов`язання зі сплати єдиного внеску, та які згідно абз.2 п.4 розділу III Інструкції №393 від 28.03.2016 р. підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

У відповідності до п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 262 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 26.09.2011 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 27.09.2011 перебував на обліку в органах доходів і зборів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.08.2019 року встановлено, що позивач 06.02.2018 року припинив підприємницьку діяльність, власне рішення (а.с.11-12).

Судом встановлено, що вимогою про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Кіровоградській області №Ф-29454-52 від 15.05.2019 повідомлено ОСОБА_1 про те, що, станом на 30.04.2019, його заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 8448 грн. А також зазначено, що відповідно до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" податковий орган вимагає сплатити недоїмку в зазначеній сумі протягом 10 календарних днів з дня одержання вимоги (а.с.6).

Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VІ (надалі - Закон №2464-VІ).

Відповідно до п.п.2, 6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із п. 4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.4 ст.4 Закону №2464-VI).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону №2464-VI у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Статтею 7 Закону №2464-VІ визначено базу нарахування єдиного внеску.

Згідно п.п.2, 3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону (у редакції, яка діяла до 01.01.2018 року) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII, який набрав чинності з 01.01.2018 року) платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Згідно ч.12 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.12.2018 року, становить 8448 грн., яка виникла на підставі поданого звіту 09.02.2018 р. №22925 "Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" за 2017 рік, яким позивач самостійно визначив суму єдиного внеску в розмірі 8448 грн. (а.с.31-35).

Відповідно до п.9 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі Порядок, в редакції чинній на час подання позивачем звіту) у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов`язаний подати Звіт за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Згідно п.2 розділу ІІІ Порядку фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Відповідно до ч.7 ст.25 Закону №2464-VI сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов`язання із сплати єдиного внеску.

З аналізу зазначеної норми судом встановлено, що недоїмка з єдиного соціального внеску підлягає списанню у випадку ліквідації юридичної особи, смерть фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутність осіб, які відповідно до Закону України "Про облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" несуть зобов`язання із сплати єдиного внеску.

Отже, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця не спричиняє списання недоїмки з ЄСВ та припинення такого зобов`язання, а тому така особа зобов`язана виконати усі свої зобов`язання і після припинення реєстрації фізичної особи-підприємця.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.16 ст.25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №449 від 20.04.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №449).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VІ Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується зокрема на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Суд відхиляє посилання позивача на ненаправлення йому контролюючим органом акту перевірки, на підставі якого винесена спірна вимога, оскільки, як встановлено судом, документальна перевірка не проводилася, а спірна вимога сформована відповідачем на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, за якими на кінець календарного місяця за позивачем обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску, як це передбачено пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції №449.

У ході розгляду справи доведено правомірність спірної вимоги №Ф-29454-52 від 15.05.2019 року, підстав для її скасування не встановлено.

До того ж, суд зазначає, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мали у 2017 - 2018 роках фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.4 ст.4 Закону № 2464).

Інших підстав звільнення від сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, чинним законодавством не передбачено.

Суд наголошує, що позивачем не надано доказів того, що він має право на звільнення від сплати єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки), як рішення суб`єкта владних повноважень, відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позовна вимога про її скасування задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 39393501) про скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина