Рішення № 84920342, 15.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2163/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №435/ц.11 від 12.07.2019 року щодо не включення до загального трудового та страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Ханти-Мансійському автономному окрузі ТОВ «Лукойл-Зап. Сибір» ТПП «Урайнефтегаз» Радянського управління технологічного транспорту на посаді монтажника на будівництві РММ з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати стаж роботи та включити до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Ханти-Мансійському автономному окрузі ТОВ «Лукойл-Зап. Сибір» ТПП «Урайнефтегаз» Радянського управління технологічного транспорту на посаді монтажника на будівництві РММ з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що, звернувся до відповідача з питанням про взяття на облік та призначення пенсії, однак, відповідним листом запропоновано було оформити запис в трудовій книжці за період його роботи в ТОВ «Лукойл-Зап. Сибір», а саме: встановити номер трудової угоди від 15.07.1994 року, потім даний період буде зараховано до загального трудового стажу. Вказано, що ТОВ «Лукойл-Зап. Сибір» своєю відповіддю листом повідомило, що видати довідку за вказаний період не має можливості, оскільки документи в архів товариства не передавались, тому позивачу відмовлено у зарахуванні цього періоду до загального трудового та страхового стажу. За таких обставин просить суд задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою суду від 02.09.2019 року по справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с.1).

Представником відповідача на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити вказавши, що записи у трудовій книзі позивача не відповідають вимогам чинного законодавства щодо оформлення такої, тому відсутні підстави у зарахуванні такого періоду роботи до пенсійного та страхового стажу (а.с.22-23).

На виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України позивачем подано відповідну відповідь на відзив (а.с.30-31).

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_2 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 27.02.1998 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має намір стати на облік до Світловодського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (а.с.7-10).

У лютому 2018 року позивач звернувся до Світловодського відділу обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України із заявою про взяття на облік та призначення пенсії.

12.03.2018 року Світловодський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом №435/09 повідомило позивачу із посиланням на норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України і Міністерством соціального захисту населення України від 17.08.1993 року №110, що в записах його трудової книжки за період роботи ООО «Лукойл. Зап. Сибирь» у період з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року відсутній номер трудової угоди про прийняття на роботу монтажником, тому такий період роботи не може бути зарахований до загального трудового стажу роботи (а.с.12).

При цьому, 04.07.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області із заявою про створення комісії для підтвердження трудового стажу роботи в ООО «Лукойл.-Зап. Сибирь» ТПП «Урайнефтегаз» Советское управление технологического транспорта» з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року на посаді монтажника на будівництві РММ, для чого викликати та заслухати свідків вказаних у даній заяві. Встановити факт перебування у трудових відносинах з ООО «Лукойл-Запп.Сибирь» ТПП`Урайнефтезаг» Советское управление технологического транспорта з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року на посаді монтажника на будівництві РММ (а.с.14).

В свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області листом від 12.07.2019 року №435/Ц-11, розглянувши звернення позивача повідомило йому, що у відповідності до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, Інструкції про порядок проведення трудових книжок від 29.07.1993 року №58 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року №110, показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів. Вказано, що у наданій трудовій книжці міститься запис про прийняття монтажником на будівництво по трудовій угоді від 15.07.1994 року на РММ ТОВ «Лукойл-Західна Сибір» ТПП «Укрнафтогаз», однак номер трудової угоди відсутній, оскільки запис у трудову книжку внесено без дотримання вимог Інструкції, а також за відсутності трудової угоди неможливо визначити період роботи за трудовою угодою, тому підстави для зарахування даного періоду до страхового стажу, відсутні (а.с.15).

Не погоджуючись з такою відмовою у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу, вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На виконання зазначених конституційних приписів Законом України „Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393) унормовано, зокрема, порядок звернення громадян до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявами або клопотанням та скаргами про їх порушення та встановлено порядок і строки надання відповідей на такі звернення відповідними суб`єктами.

Так, згідно зі статтею 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону №393 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №393 звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною першою статті 18 Закону передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

У свою чергу, відповідно до статті 15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови.

При цьому, стаття 20 Закону №393 зобов`язує вищезазначених суб`єктів розглядати і вирішувати звернення у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

За таких умов відповідь відповідача, викладену у листі від 12.07.2019 року №435/Ц-11, суд вважає належним виконанням вимог Закону України „Про звернення громадян".

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них та їхніх сімей.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 77 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки відповідач по справі в силу норм статті 5 КАС України є суб`єктом владних повноважень, то застосуванню при розв`язанні спору підлягають норми частини 2 статті 77 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач просить суд, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати стаж роботи та включити до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Ханти-Мансійському автономному окрузі ТОВ «Лукойл-Зап. Сибір» ТПП «Урайнефтегаз» Радянського управління технологічного транспорту на посаді монтажника на будівництві РММ з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року.

В матеріалах справи наявна копія трудової книжки ОСОБА_1 , з якої вбачається, що у період з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року, позивач працював у Ханти-Мансійському автономному окрузі ТОВ «Лукойл-Зап. Сибір» ТПП «Урайнефтегаз» Радянського управління технологічного транспорту на посаді монтажника на будівництві РММ, що посвідчується відповідним записом уповноваженої особи підприємства та скріплений відповідною печаткою даного підприємства (а.с.11).

Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій вирішується Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п. 7 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01.07.2000 року, а починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

Пунктом 17 цього Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

В той же час п. 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відповідні територіальні управління пенсійного фонду України здійснюють, зокрема, призначення, нарахування та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює такий перерахунок та вимагають всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, водночас, суд зауважує, що територіальні органи пенсійного фонду мають право, а не зобов`язані, в окремих випадках вимагати від підприємств подання додаткових документів.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Зважаючи на викладене, у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці, особа має право подати до органів пенсійного фонду довідку, що містить інформацію на підтвердження загального страхового стажу.

За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку № 22-1 заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку № 22-1).

Також Порядком №22-1 передбачено форму довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, яка повинна містити: розшифровку сум помісячно, штамп підприємства, що видало довідку, найменування грошової одиниці сум, така довідка завіряється печаткою та підписується головним бухгалтером та керівником підприємства з розшифруванням прізвищ. Довідка надається на підставі особистих рахунків особи з зазначенням років, за які вона видана (Додаток №1).

З наведених вище норм матеріального права вбачається, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

На підтвердження даного факту позивачем надано копію відповідної трудової книжки. Записи якої завірені печатками підприємств, що вносили ці записи та скріплені відповідними печатками.

При цьому, відповідач не надав жодних доказів, що дані, які відображені у трудовій книжці позивача, містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказане недійсним також не визнавалося.

Отже, записи у трудовій книжці ОСОБА_1 внесені у законний спосіб, а тому можуть бути враховані при врахуванні до страхового стажу.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вищевказані положення чинного законодавства у системному їх зв`язку, суд дійшов висновку щодо незаконних дій відповідача при відмові у не включенні до загального трудового та страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в Ханти-Мансійському автономному окрузі ТОВ «Лукойл-Зап. Сибір» ТПП «Урайнефтегаз» Радянського управління технологічного транспорту на посаді монтажника на будівництві РММ з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року, тому позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати ОСОБА_1 у розмірі 738,40 грн. судового збору, що посвідчуються відповідною квитанцією (а.с.2), підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_2 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 27.02.1998 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №435/ц.11 від 12.07.2019 року щодо не включення до загального трудового та страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Ханти-Мансійському автономному окрузі ТОВ «Лукойл-Зап. Сибір» ТПП «Урайнефтегаз» Радянського управління технологічного транспорту на посаді монтажника на будівництві РММ з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати стаж роботи та включити до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Ханти-Мансійському автономному окрузі ТОВ «Лукойл-Зап. Сибір» ТПП «Урайнефтегаз» Радянського управління технологічного транспорту на посаді монтажника на будівництві РММ з 15.07.1994 року по 20.06.1996 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_2 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 27.02.1998 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ - 20632802) у розмірі 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 40 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько