Ухвала суду № 84920319, 07.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 жовтня 2019 року м. Київ № 320/4795/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві позовну заяву гр. ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області, третя особа: Таращанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 04.02.2019 № Ф-290240-50.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.

Зі змісту ухвали суду 09.09.2019 про залишення позовної заяви без руху слідує, що підставою для прийняття такого рішення суду є невідповідність позовної заяви, зокрема, ст. ст. 122, 123 КАС України, що полягає у ненаданні доказів поважності пропуску строку звернення до суду.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2019 надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що спеціальним нормативним актом, який регулює спірні відносини у даному випадку, є Податковий кодекс України, у якому зазначено, що платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Також позивач послався на ст. 102 ПК України, якою визначено строк позовної давності тривалістю 1095 днів, а тому вважає, що позов подано у межах строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що позивачем оскаржується вимога ГУ ДФС у Київській області від 04.02.2019 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як зазначалося в ухвалі суду від 09.09.2019, спірні відносини регулюються ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Отже, посилання позивача на Податковий кодекс України, як на підставу для поновлення строків звернення до суду суд не приймає до уваги.

Положеннями абзаців 5-7, 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Як слідує з позовної заяви, оскаржувану вимогу позивач отримав у березні 2019, при цьому до суду з даним позовом звернувся 22.08.2019, тобто, з порушенням строку звернення до суду.

Позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду, а ті обставини, які зазначив позивач, судом визнаються неповажними для поновлення йому строку для звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області, третя особа: Таращанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу- повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.