Рішення № 84920245, 01.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 жовтня 2019 року Справа № 280/1134/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.,

за участю сторін :

представника позивача - Щаслива М.О.

представника відповідача - Лавриненко Л.В.

за участю представників третіх осіб:

Запорізької обласної державної адміністрації - Завгородня К.М.

Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - Коваленко І.М.

Прокуратури Запорізької області - Костяновської Ю.О.

Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - Вініченко О.В.

Управління Служби безпеки України в Запорізькій області - не прибув

Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції - не прибув

Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України - Переверзєв П.В.

Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу - Гордєєв М.С.

Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області - Урсуленко О.В.

Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Мелітополь - Бурашнікова О.С.

Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України - Григор`єв Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Депутата Запорізької обласної ради сьомого скликання Гришина Ярослава Володимировича ( АДРЕСА_2 ; поштова адреса: АДРЕСА_4 , )

до Запорізької обласної ради (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164, код ЄДРПОУ 20507422),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Запорізька обласна державна адміністрація (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.164, код ЄДРПОУ 00022504),

Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688),

Прокуратура Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29-А, код ЄДРПОУ 02909973),

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146),

Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62, код ЄДРПОУ 20001556),

Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96),

Запорізький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, будинок 19-А, код ЄДРПОУ 25573056),

Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129),

Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 57, код ЄДРПОУ 40112207),

Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Мелітополь (72316, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Індустріальна, буд. 89, код ЄДРПОУ 42348993),

Військова прокуратура Запорізького гарнізону Південного регіону України (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, 2)

про визнання протиправним та нечинним рішення обласної ради,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява депутата Запорізької обласної ради сьомого скликання Гришина Ярослава Володимировича (далі - позивач) до Запорізької обласної ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Запорізька обласна державна адміністрація (далі - третя особа), в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.04.2019, просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Запорізької обласної ради №15 від 14.03.2019 "Про внесення змін та доповнень до обласної Програми профілактики правопорушень та забезпечення громадської безпеки в Запорізькій області, розвитку матеріально-технічної бази Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Головного управління ДФС в Запорізькій області, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 56, зі змінами та доповненнями";

- стягнути з Запорізької обласної ради на користь Гришина Ярослава Володимировича всі понесені судові витрати.

Ухвалою від 28.03.2019 суддею Запорізького окружного адміністративного суду Садовим І.В. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, залучено до справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Запорізьку обласну державну адміністрацію та призначено підготовче засідання на 23.04.2019.

В підготовчому засіданні за клопотанням представника позивача оголошувалась перерва до 06.05.2019.

Однак, 06.05.2019 суддею Садовим І.В. ухвалою суду задоволено самовідвід, а адміністративну справу №280/1134/19 передано для подальшого розгляду та вирішення іншим суддею Запорізького окружного адміністративного суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, на підставі статтей 40, 41 КАС України адміністративна справа №20/1134/19 передана на повторний автоматичний розподіл.

Адміністративна справа №280/1134/19, автоматизованою системою документообігу суду 06.05.2019 передана на розгляд судді Сіпаці А.В.

Ухвалою суду від 07.05.2019 адміністративну справу №280/1134/19 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.2019.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки №02-35/19/41 від 20.05.2019 суддя Сіпака А.В. в період з 18.05.2019 по 22.05.2019 перебував у відпустці у зв`язку з чим розгляд справи перенесено на 20.06.2019.

Ухвалою суду від 20.06.2019 підготовче засідання по справі було відкладено на 15.07.2019.

Ухвалою суду від 15.07.2019 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 15.07.2019 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійній вимоги щодо предмету спору на стороні позивача Громадської організації "Всеукраїнське бюро люстрації та протидії корупції" відмовлено.

Ухвалою суду від 15.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Протокольною хвалою суду від 15.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.08.2019.

06.08.2019 у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 11.09.2019.

Ухвалою суду від 08.08.2019 відмовлено у задоволенні заяви депутата Запорізької обласної ради сьомого скликання Гришина Я.В. про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 11.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Мелітополь заперечень представника позивача на пояснення третіх осіб без розгляду.

Ухвалою суду від 11.09.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 01.10.2019.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 01 жовтня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у уточненій позовній заяві, відповіді на відзив та відповіді на пояснення третіх осіб. Зокрема зазначив, що оскаржуване рішення було прийнято на позачерговій сесії, яка скликається у виняткових випадках з питань, що потребують невідкладного рішення або в інших випадках, якщо цього вимагає чинне законодавство. На позачерговій сесії 14.03.2019 все ж таки було прийнято оскаржуване рішення, яке є незаконним, оскільки Запорізька обласна рада не може приймати на позачерговій сесії будь-які рішення, крім тих, що віднесені до виняткових випадків, а саме: документально підтверджене погіршення економічного стану області, необхідність вирішення питань фінансування соціально-значимих питань, оборона, приведення регуляторних актів у відповідність законодавству, необхідність термінового покращення технічної інфраструктури. Оскаржуване рішення не віднесено до виняткових випадків, відповідно Запорізька обласна рада не мала права ухвалювати завідомо незаконне рішення, а голова обласної ради, відповідно, не міг виносити розпорядження та виносити такий проект рішення в порядок денний позачергової сесії. Запорізька обласна рада також порушила частину 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка визначає, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Але оскаржуване рішення опубліковано на офіційному сайті Запорізької обласної ради 25.02.2019, а прийнято - 14.03.2019, тобто вбачається, що проект було оприлюднено лише за 11 робочих днів до пленарного засідання сесії, що є порушенням вищезгаданої норми Закону України «Про доступ до публічної інформації». Оскаржуваним рішенням надається фінансування державним органам, які повинні фінансуватись виключно за рахунок Державного бюджету. Фінансування державних органів, таких як вирішено в оскаржуваному рішенні, з обласного бюджету забороняється. Під час прийняття оскаржуваного рішення Запорізькою обласною радою порушено процедуру голосування, та Регламент роботи Запорізької обласної ради, що також детально викладено в позовній заяві, та буде доводитись відеозаписом, що додавався до позову та показаннями свідків. Представник позивача вважаю, що рішення № 15 «Про внесення змін та доповнень до обласної Програми профілактики правопорушень та забезпечення громадської безпеки в Запорізькій області, розвитку матеріально-технічної бази Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Головного управління ДФС в Запорізькій області, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 56, зі змінами та доповненнями» від 14.03.2019 є протиправним, всі позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підтвердженими, а отже існують всі законні підстави для задоволення позовної заяви.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов (вх. №14754 від 15.04.2019), відзиві на уточнений адміністративний позов (вх. № 17672 від 03.05.2019). Зокрема зазначив, що як за зазначає позивач, останній звернувся до суду з метою захисту інтересів громади. Також позивач звернувся до суду, оскільки він є депутатом саме Запорізької обласної ради. Його права порушені цим рішенням також через те, що внаслідок протиправних дій з боку відповідача він не має змоги в повній мірі здійснювати свої депутатські повноваження, так як він би мав право разом з іншими депутатами спрямовувати кошти на забезпечення інтересів свого територіального виборчого округу, а замість цього кошти спрямовуються на інші заходи, не передбачені законодавством. В межах округу позивача є велика кількість закладів, що відносяться до соціальної сфери, і саме на ці напрямки необхідно спрямовувати кошти місцевого бюджету. Оскаржуване рішення приймалось на пленарному засіданні сесії Запорізької обласної ради, одним з депутатів якої є позивач, що також свідчить про порушення його прав, оскільки він не згоден з таким рішенням. Право депутата оскаржувати рішення сесії той ради, до якої він входить підтверджено судовою практикою, яка буде долучена до матеріалів справи. Тобто, Гришин Я.В. звертається до суду з метою захисту як своїх порушених прав, оскільки рішення порушує його права та інтереси як депутата, так і з метою захисту інтересів територіальної громади Запорізької області, представником якої він є». Представник відповідача звертає увагу на статтю 55 Конституції України, якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Системне тлумачення статті 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що частина друга цієї статті гарантує «кожному» захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано частини 3,5 та 6 статті 55 Конституції України. Представник відповідача зазначив, що відповідно до приписів статті 2, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. Що ж стосується даного позову, то він поданий Гришиним Я.В. , як депутатом. Тому обґрунтування необхідності його подання обумовлені порушенням прав саме його, як депутата обласної ради, та захистом «інтересів територіальної громади Запорізької області, представником якої він є». Представник відповідача акцентує увагу на правовому статусі депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради. Вказані питання та гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад». Відповідно до зазначених законів депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних із його депутатською діяльністю. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень. У випадку його незгоди із певним питанням, яке вноситься на розгляд ради, про що і йдеться у позові, депутат наділений правом голосування за нього за вибором - підтримати його або ні. Депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вказане знайшло своє відображення у висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених в Постанові від 30.01.2019 у справі № 803/413/18 провадження № 11-1047апп18 (додано з первинним відзивом), а також у Постанові від 20.03.2019 у справі № 817/2297/14 провадження № 11-1449апп18. Представник відповідача вказав, що вважає оскаржуване рішення правомірним, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Зазначені заперечення проти уточненої позовної заяви депутата Запорізької обласної ради сьомого скликання Гришина Ярослава Володимировича про визнання протиправним та нечинним оскаржуваного рішення, а також раніше надані Запорізькою обласною радою докази підтверджують її безпідставність та необґрунтованість, у зв`язку з чим, вважає, що даний позов не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Запорізької обласної державної адміністрації у судовому засідання просив відмовити у задоволені позовних вимог депутата обласної ради Гришина Я.В. з підстав викладених у письмових поясненнях (вх. №15776 від 19.04.2019) та додаткових письмових поясненнях (вх. №35824 від 29.08.2019), зокрема пояснив, що відповідно до положень Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень. Вказане також підтверджується у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові 30.01.2019 по справі № 803/413/18. Отже, депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Таким чином, звернення до суду за захистом прав та інтересів громади, як за зазначено у позовній заяві, не відповідає його повноваженням. Також представником зазначено, що спірне рішення обласної ради прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Національної поліції в Запорізькій області у судовому засідання просив відмовити у задоволені позовних вимог депутата обласної ради Гришина Я.В . з підстав викладених у письмових поясненнях (вх. №32557 від 06.08.2019), зокрема пояснив, що звернення Гришина Я.В. до суду за захистом прав та інтересів громади, як це зазначено у позовній заяві, не відповідає його повноваженням. Також представником зазначено, що спірне рішення обласної ради прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Прокуратури Запорізької області у судовому засідання просив відмовити у задоволені позовних вимог депутата обласної ради Гришина Я.В . з підстав викладених у письмових поясненнях (вх. №32550 від 06.08.2019), зокрема пояснив, що чинним законодавством України депутати місцевих рад не наділені повноваженнями вимагати усунення порушення законності обласною радою шляхом індивідуального звернення до суду з адміністративним позовом до відповідної ради, а тому правові підстави для задоволення позову Гришина Я.В. , як депутата обласної ради, відсутні. Водночас для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Саме така позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №803/413/18, від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012 (№ 826/1291/17), ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.09.2016 у справі № К/800/24600/16. Окрім того, право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. У спірних правовідносинах, які є предметом розгляду, депутат Запорізької обласної ради Гришин Я.В. не є особою, до якої безпосередньо застосовується оскаржуваний нормативно-правовий акт. Зі змісту позовних вимог взагалі не вбачається, яким чином оскаржуваним рішенням відповідача порушені права, свободи або інтереси саме Гришина Я.В.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області у судовому засідання просив відмовити у задоволені позовних вимог депутата обласної ради Гришина Я.В. в повному обсязі з підстав викладених у письмових поясненнях (вх. №32551 від 06.08.2019), зокрема пояснив, що прийняття рішення щодо здійснення видатків належить до компетенції Запорізької обласної ради, а не ГУ ДФС у Запорізькій області, тому підстави для невиконання такого рішення у ГУ ДФС у Запорізькій області відсутні. Представник вважає позов безпідставним та необґрунтованим.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби Запорізькій області у судовому засідання просив відмовити у задоволені позовних вимог з підстав викладених у письмових поясненнях (вх. №32242 від 05.08.2019), зокрема пояснив, що надання коштів з обласного бюджету для установ і організацій, що утримуються з Державного бюджету України є правомірним, у разі надання таких коштів за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату. Фінансування та освоєння коштів Управлінням на виконання заходів Програми, визначених рішенням Запорізької обласної ради від 14.03.2019 № 15, здійснювалося законно.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Мелітополь у судовому засідання просив відмовити у задоволені позовних вимог депутата обласної ради Гришина Я.В. з підстав викладених у письмових поясненнях (вх. №32112 від 05.08.2019), зокрема пояснив, що депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень, депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органами місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України у судовому засіданні пояснив, що депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень. Враховуючи, що права, свободи або законні інтереси депутата обласної ради Гришина Я.В. оскаржуваним рішенням не порушенні, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області у судовому засіданні підтримав зазначену позицію представника відповідача та представників третіх сторін та просив відмовити відмовити у задоволені позовних вимог депутата обласної ради Гришина Я.В.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання (вх..№32063 від 02.08.2019) про розгляд справи без його участі. Відповідно до поданих представником Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції пояснень (вх.№32062 від 02.08.2019) просить відмовити у задоволені позовних вимог депутата обласної ради Гришина Я.В.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Служби безпеки України в Запорізькій області у судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява (вх.№40579 від 01.10.2019) відповідно до якої повідомляє суд про неможливість з поважних причин прибути у судове засідання призначене на 01.10.2019 та не заперечує проти проведення даного судового засідання без його участі. Письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - пять днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини.

Розпорядженням голови Запорізької обласної ради Самардаком Г.В. від 11.03.2019 № 22-р скликано двадцять восьму позачергову сесію Запорізької обласної ради сьомого скликання, на якій було 14.03.2019 прийнято рішення № 15 «Про внесення змін та доповнень до обласної Програми профілактики правопорушень та забезпечення громадської безпеки в Запорізькій області, розвитку матеріально-технічної бази Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Головного управління ДФС в Запорізькій області, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 56, зі змінами та доповненнями», яким відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька обласна рада вирішила:

1. Внести зміни та доповнення до обласної Програми профілактики правопорушень та забезпечення громадської безпеки в Запорізькій області, розвитку матеріально-технічної бази Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Головного управління ДФС в Запорізькій області, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 56, зі змінами та доповненнями (далі - Програма), виклавши додаток 2 (Заходи щодо реалізації Програми) в новій редакції згідно з додатком 1 до цього рішення.

2. Внести зміни в додаток 3 до Програми (Орієнтовні обсяги та джерела фінансування обласної Програми), виклавши його в новій редакції згідно з додатком 2 до цього рішення.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань законності, боротьби з корупцією, регламенту, депутатської діяльності та депутатської етики, прав людини, свободи слова та інформації.

4. Безпосередній контроль за виконанням заходів і завдань Програми покласти на відповідальних виконавців Програми та відділ взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату обласної державної адміністрації.

5. Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів покласти на головних розпорядників коштів.

Депутат Запорізької обласної ради сьомого скликання Гришин Я.В. вважаючи рішення незаконним, винесеним в порушення вимог законодавства України та таким, що підлягає скасуванню звернувся із даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на судовий захист визначено ст. 5 КАС України. Зокрема вказано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право (ч. 3 ст. 5 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 53 КАС України передбачено можливість участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому, органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб діють, як законні представники.

Законне (необхідне, обов`язкове) процесуальне представництво виникає на підставі чинного законодавства і стосується органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси осіб. До цих осіб належить Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Позивач є депутатом Запорізької обласної ради 7 скликання, входить до складу органу місцевого самоврядування, але не є представником такого органу при зверненні до суду.

Питання наявності права депутата місцевої ради оскаржити рішення цієї ради до суду було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду, яка в своїй постанови від 30.01.2019 року по справі №803/413/18 при ходить до наступного.

«…..Окрім цього, слід звернути увагу на те, що правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України від 21 травня 1997 року № 280-97/ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад».

Відповідно до зазначених положень законів депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці…».

Згідно положень ч.5 ст.242 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для відходу від зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду в цьому питанні, в зв`язку із чим, суд враховує відсутність права у позивача, як депутата Запорізької обласної ради, оскаржувати її рішення, діючи в якості представника територіальної громади, яку він представляє.

Крім того, згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (п. 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25.11.1997 року; п. 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25.12.1997 року; та п. 1 резолютивної частини Рішення №19-рп/2011 від 14.12.2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14.12.2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує "кожному" захист "своїх прав", які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

Разом з тим, у Постанові Верховного Суду України від 23.05.2017 року по справі № 800/541/16, суд підкреслив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Також згідно з ч. ст. 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

З аналізу вищезазначених норм, слідує, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваних рішень.

В даному випадку, спірне рішення Запорізької обласної ради 28 позачергової сесії 7 скликання № 15 «Про внесення змін та доповнень до обласної Програми профілактики правопорушень та забезпечення громадської безпеки в Запорізькій області, розвитку матеріально-технічної бази Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Головного управління ДФС в Запорізькій області, Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.04.2017 № 56, зі змінами та доповненнями», є актом індивідуальної дії, тобто створює правові наслідки лише для визначених у них кола осіб.

При цьому, позивач не є суб`єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, відповідно, таке рішення не може порушувати права, свободи чи інтереси позивача.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що депутати обласних рад не наділені повноваженнями вимагати усунення порушення законності шляхом індивідуального звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 01.03.2018 року та від 11.04.2018 року в справах № 911/2173/17-а та 363/3414/13-а відповідно.

При цьому, надаючи оцінку кожному окремому доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.

Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не зобов`язаний детально вивчати всі аргументи, на які посилається позивач, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви Депутата Запорізької обласної ради сьомого скликання Гришина Ярослава Володимировича до Запорізької обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Запорізька обласна державна адміністрація, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, Прокуратура Запорізької області, Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Запорізький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби Запорізькій області, Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Мелітополь, Військова прокуратура Запорізького гарнізону Південного регіону України про визнання протиправним та нечинним рішення обласної ради, - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня й ого проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2019.

Суддя А.В. Сіпака