Рішення № 84920176, 03.10.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2019 року м. Ужгород№ 302/633/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю..

за участі:

секретаря судового засідання - Кустрьо В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача 1 - Куруц М.М., Куруц В.М.,

відповідача 2 - Куруц М.М.,

представника відповідача 2 - Куруц В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Синевирської сільської ради та Синевирського сільського голови Куруц Миколи Михайловича про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Синевирської сільської ради (далі - відповідач 1) та Синевирського сільського голови Куруц Миколи Михайловича (відповідач 2, Синевирський сільський голова, Куруц М.М. ), в якій просить:

- розпорядження №7 від 30 квітня 2019 року щодо звільнення позивача із роботи скасувати, визнати дії сільського голови протиправні, безпідставні, необґрунтовані, надумані та незаконні;

- поновити ОСОБА_1 на попередній роботі, стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;

- оплатити заборгованість заробітної плати в розмірі 54000 (п`ятдесят чотири тисячі гривень) за період з 01.06.2018 року по 01.05.2019 року не доплачені за кожний місяць по 4900 гривень;

- скасувати розпорядження сільського голови №3 від 25.01.2019 року щодо "Оголошення ОСОБА_1 догани";

- оплатити моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Згідно поданої позовної заяви позивач зазначила, що будь-яких порушень трудової дисципліни з її боку не було, а оголошення догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між позивачем та сільським головою. Вказує, що свої обов`язки визначені посадовою інструкцією начальника відділу (головного бухгалтера) виконувала правдиво та у повному обсязі.

Будь-які дані, що свідчили б про порушення позивачем обов`язків працівника визначених ст. 139 КЗпП України у відповідача відсутні, а застосування до позивача стягнення у вигляді догани застосоване не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства, у зв`язку з чим розпорядження сільського голови підлягає скасуванню як незаконне. Зокрема зазначила, що посадову інструкцію начальника відділу (головного бухгалтера) затверджено сільським головою Куруц М. М. у 2012 році, а не у вказаному сільським головою розпорядженні №3 від 09.01.2017 року. Вказала, що на усну вимогу сільського голови щодо перероблення посадової інструкції позивач відмовилася, про що вимушена була писати пояснення 25.01.2019 р., чому не переробляє свою посадову інструкцію на його усне повідомлення, адже до посадових інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі розпорядження сільського голови за згодою працівника. До посадової інструкції вносяться зміни у зв`язку із скороченням чисельності працівників або раціонального розподілу праці (лист додається дод. №3). Окрім цього вказує, що у посадовій інструкції позивача ніде не зазначено, що начальник відділу - головний бухгалтер відповідає за нарахування заробітної плати, так як нарахування заробітної плати проводится разом із спеціалістом бухгалтером.

Щодо неналежного зберігання бухгалтерських документів, що зазначено у оскаржуваному розпорядженні, а саме втрату Детального плану на пам`ятник "Бокораш", то позивач вважає таке безпідставним, тому, що із цим документом позивач не працювала більше двох років.

Ухвалою суду від 10 липня 2019 року відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою.

29 липня 2019 року представником відповідача 1 та відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі вказують, що розпорядженням Синевирського сільського голови від 25.01.2019 №3 "Про оголошення догани ОСОБА_1 ". на Позивача було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани. Та вказують, що підставою для застосування до позивача догани стали наступні дисциплінарні проступки: невиконання рішення Синевирської сільської ради від 23.05.2018 №2 "Про затвердження штатного розпису працівників виконавчого апарату Синевирської сільської ради" (додаток 7), рішення від 22.12.2018 №4 "Про структуру, чисельність, схеми посадових окладів на 2019 рік працівників виконавчого апарату сільради та установ, які фінансуються із місцевого бюджету" щодо внесення відповідних змін до структури штатного розпису виконавчого апарату ради в частині перейменування посади "Начальник фінансово-господарського відділу (головний бухгалтер)" на посаду "Головний бухгалтер"; невиконання розпорядження Синевирського сільського голови від 02.01.2019 № 1 "Про приведення посадових інструкцій працівників виконавчого апарату у відповідність до структури штатного розпису" щодо розробки та подачі нового проекта посадової інструкції головного бухгалтера Синевирської сільської ради на затвердження Синевирському сільському голові; халатне ставлення до зберігання документів ради, що проявилося у втраті проекту детального плану території під будівництво пам`ятника історико-культурного значення "Бокораш" у с. Синевир, ур. Товчка; порушення правил професійної етики, недодержання високого рівня культури, що проявилися у прояві неповаги до керівника і співробітників органу місцевого самоврядування, нестриманості у висловлюваннях під час спілкування на нараді трудового колективу працівників Апарату Синевирської сільської ради 22.01.2019.

Щодо законності звільнення позивача, відповідачі вказують, що згідно з положеннями посадової інструкції начальник фінансово-господарського відділу (головний бухгалтер) Синевирської сільської ради несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені посадовою інструкцією (пункт 7). З вказаною посадовою інструкцією позивач ознайомлена, про що свідчить її підпис.

За підсумками проведеного службового розслідування Комісія з проведення службового розслідування прийшла до висновку, що головний бухгалтер Синевирської сільської ради ОСОБА_1 усупереч положенням пунктів 2.23, 2.23, 2.26 посадової інструкції начальника фінансово-господарського відділу (головного бухгалтера) Синевирської сільської ради, статті 8 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", статті 139 КЗпП України, статті 22 Закону України "Про оплату праці", внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов`язків, ігноруючи вимоги актів органів місцевого самоврядування щодо оплати праці працівників Синевирської сільської ради та підпорядкованих їй установ вчинила дисциплінарні проступки які зафіксовані у пункті 7.2 акту службового розслідування від 22.02.2019 року.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила такі задовольнити, суду додатково пояснила, що нову посадову інструкцію не підписувала, тому що її посадові обов`язки не змінювалися та вважає, що не допускала дисциплінарні проступки.

Представники відповідача 1 та відповідача 2, а також відповідач 2 заперечували проти заявлених позовних вимог з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що посаду начальника фінансово-господарського відділу Синевирської сільської ради було перейменовано на посаду головного бухгалтера. Позивач вела суперечки з сільським головою та відмовлялася переробляти свою посадову інструкцію. Свідок ОСОБА_4 вказала суду, що позивач порушувала правила етичної поведінки, а щодо нарахування заробітної плати, вказала, що таку згідно посадової інструкції нараховувала позивач, хоча іноді просила нараховувати ОСОБА_5 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що нараховувала заробітну плату працівникам ДНЗ, а працівникам сільської ради нараховувала позивач. Додатково свідок вказала, що кожного місяця були порушення, але наступного вони були виправлені. Так, у січні 2019 року ОСОБА_1 не нарахувала сільському голові премію, хоча було прийнято рішення про преміювання на сесії сільської ради у грудні 2018 року. Щодо зберігання бухгалтерської документації, зокрема, детального плану на пам`ятник "Бокораш", вказала, що такі документи повинні зберігатися у бухгалтерії. Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила наявність конфлікту ОСОБА_1 із сільським головою у зв`язку з небажанням позивача переробити посадову інструкцію.

Заслухавши пояснення учасників процесу, пояснення свідків, вивчивши та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, є Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон України №2493-III).

Згідно ст. 3 Закону України №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Позивач проходила службу в органі місцевого самоврядування Синевирської сільської ради, де їй згідно розпорядження №18 від 02.08.2010 присвоєно 11 ранг державного службовця, тому даний спір в силу п. 17 ч. 1 ст 4, п. 2 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язаний з проходженням публічної служби.

Судом встановлено, що розпорядженням Синевирського сільського голови М.Куруц від 09.01.2017 №3 затверджено посадову інструкцію начальника фінансово-господарського відділу (головний бухгалтер) виконавчого комітету Синевирської сільської ради ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів справи з вказаною посадовою інструкцією позивач ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис (т.2 а.с.8).

Згідно покладених завдань та обов`язків вказаною посадовою інструкцією визначено, що головний бухгалтер здійснює контроль за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів (п.2.2); вживання заходів щодо запобігання нестач, незаконного витрачання коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового та господарського законодавства (пункт 2.11); ведення роботи, яка направлена на забезпечення суворого додержання штатної, фінансової і касової, дисципліни, кошторисів адміністративно-господарських та інших витрат, додержання законності списання з бухгалтерських балансів дебіторської заборгованості, нестач та інших втрат (пункт 2.13); стеження за зберіганням бухгалтерських документів, оформленням і здаванням їх за встановленим порядком до архіву (пункт 2.14); повідомлення сільському голові про всі виявлені недоліки в роботі бухгалтерії сільської ради, структурних підрозділів з обов`язковим поясненням причин їх виникнення, а також з пропозиціями щодо їх усунення (пункт 2.17). Згідно пункту 2.23 веде облік зобов`язань, зокрема, розрахунки з оплати праці. Згідно пункту 2.26 вказаної посадової інструкції - здійснює нарахування заробітної плати. Пунктом 7 вказаної інструкції передбачено відповідальність головного бухгалтера, зокрема, за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених діючим законодавством України про працю (т.2 а.с.а.с.1-8).

Згідно рішення № 4 від 22.12.2018 року ХХІ сесії VII скликання Синевірської сільської ради затверджено структуру виконавчого апарату Синевирської сільської ради, зокрема, посаду головного бухгалтера. У зв`язку з необхідністю внесення змін до структури штатного розпису прийнятої на ХХІ сесії сьомого скликання Синевирської сільської ради рішення №4 від 22 грудня 2018 року "Про структуру, чисельність, схеми посадових окладів на 2019 рік працівників виконавчого апарату сільської ради та установ, які фінансуються із місцевого бюджету" розпорядженням Синевирського сільського голови №1 від 02 січня 2019 року доручено заступнику сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради ОСОБА_6 провести роботу по приведенню посадових інструкцій працівників виконавчого апарату у відповідність до структури штатного розпису виконавчого апарату Синевирської сільської ради. Посадові інструкції подати сільському голові на затвердження 22.01.2019 року (т.1 а.с.202).

Згідно протоколу наради трудового колективу працівників апарату Синевирської сільської ради №3 від 22.01.2019 року під час проведення вказаної наради було наголошено на необхідності переробити посадову інструкцію (т.1а.с.203). Проте, як вбачається зі змісту вказаного протоколу, ОСОБА_1 відмовилася переробляти та здавати нову посадову інструкцію, що також підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 ..

25.01.2019 року складено акт про відмову головного бухгалтера Синевирської сільської ради ОСОБА_1 надати письмове пояснення, згідно якого працівниками виконавчого апарату Синевирської сільської ради засвідчено, що позивач відмовилася надавати письмові пояснення щодо ігнорування нею внести відповідні зміни до штатного розпису виконавчого апарату в частині перейменування посади "начальник фінансово-господарського відділу" на посаду "головний бухгалтер" (т.1 а.с.204).

Так, на підставі вищезазначеного, 25 січня 2019 року Синевирським сільським головою Куруц М. було винесено розпорядження №3 про оголошення догани ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням головним бухгалтером Синевирської сільської ради ОСОБА_1 рішення позачергової ХVІІІ сесії VII скликання №2 від 23.05.2018 року "Про затвердження штатного розпису працівників виконавчого апарату Синевирської сільської ради", а також рішення ХХІ сесії VII скликання №4 від 22 грудня 2018 року "Про структуру, чисельність, схеми посадових окладів на 2019 рік працівників виконавчого апарату сільської ради та установ, які фінансуються із місцевого бюджету" щодо ігнорування нею внести відповідні зміни до структури штатного розпису виконавчого апарату сільради в частині перейменування посади "начальник фінансово-господарського відділу (головний бухгалтер) на посаду "головний бухгалтер", невиконання поставлених сільським головою усних завдань щодо приведення її посадової інструкції у відповідність до внесених змін, за неналежне зберігання бухгалтерських документів, а саме втрату документів Детального плану території будівництва пам`ятника історико-культурного значення "Бокораш" в с. Синевир ур. "Товчка" Міжгірського району Закарпатської області, а також за неодноразові порушення головним бухгалтером Синевирської сільської ради ОСОБА_1 правил професійної етики та вчиненням дій, які порочать звання посадової особи органу місцевого самоврядування (т.1 а.с.205). З вказаним розпорядженням позивач ознайомлена цього ж дня, що стверджується її особистим підписом та актом від 25.01.2019 (т.1 а.с.207).

Встановлюючи правомірність оскаржуваного розпорядження суд виходив з наступного.

За змістом ст. 7 Закону України №2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Стаття 139 КЗпП України містить імперативну вказівку, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу.

Згідно пункту 20 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Чинною посадовою інструкцією позивача, визначено підпунктом 1.4. пункту 1 частини 1 та пункту 3 головний бухгалтер в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Кодексами України, актами органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, документами районної ради та районної державної адміністрації, які прийняті у межах їх повноважень, розпорядженнями сільського голови, рішеннями сільської ради та її виконавчим комітетом, регламентом сільської ради, посадовою інструкцією, інструкцією з діловодства та іншими законодавчими актами. Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо сільському голові. Згідно підпункту 2.14 пункту 2 вказаної інструкції головний бухгалтер стежить за зберіганням бухгалтерських документів, оформленням і здаванням їх за встановленим порядком до архіву. Згідно пункту 1 частини 8, головний бухгалтер повинен знати закони, постанови, укази, розпорядження, рішення, нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування та керівні матеріали фінансових, контрольних ревізійних та податкових органів з організації бухгалтерського обліку і складання звітності, а також інші документи, які регулюють господарсько-фінансову діяльність сільської ради і перспективи його розвитку (т.2 а.а.с. 1-8)

Так, судом встановлено, що згідно пункту 2 рішення ХVІІІ сесії VII скликання Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 24.04.2018 року №5 "Про затвердження детального плану території під будівництво пам`ятника історико-культурного значення "Бокораш" у с.Синевир ур."Товчка" доручено головному бухгалтеру Синевирської сільської ради ОСОБА_1 взяти документацію Детального плану території під будівництво пам`ятника історико-культурного значення "Бокораш" в с. Синевир ур. "Товчка" Міжгірського району закарпатської області на зберігання та подальшого контролю за виділенням коштів з місцевого бюджету на його реалізацію (т.1 а.с.191).

На вимогу сільського голови позивачем не було надано письмових пояснень щодо неналежного зберігання бухгалтерських документів, а саме детального плану території під будівництво пам`ятника історико-культурного значення "Бокораш". Суд відхиляє, твердження позивача, про те, що вона не працювала з вказаними, документами, оскільки наведене спростовується рішенням рішення ХVІІІ сесії VII скликання Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 24.04.2018 року №5, відповідно до якого вказані документи були передані позивачеві на відповідальне зберігання. На спростування вказаного позивачем не надано достовірних доказів, про передачу вказаних документів будь-кому іншому.

Суд зазначає, що всупереч приписів посадової інструкції та розпорядження сільського голови ОСОБА_1 не привела посадову інструкцію у відповідність. Факт порушення позивачем приписів посадової інструкції та професійної етики підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, протоколом наради трудового колективу працівників апарату Синевирської сільської ради №3 від 22.01.2019 та показами свідків.

Окрім цього, судом встановлено, що питання правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани було предметом інспекційного відвідування Управління Держпраці у Закарпатській області, що проводилося у період з 29.05.2019 по 03.06.2019 у зв`язку зі скаргою позивача до Державної служби України з питань праці про порушення законодавства про працю. За підсумками проведеного інспекційного відвідування згідно акту інспекційного відвідування №ЗК 253/217/АВ порушень у частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани Управлінням Держпраці у Закарпатській області не встановлено.

З огляду на зазначене, суд вважає, що дисциплінарне стягнення було накладене на позивача правомірно з дотриманням вимог статей 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування розпорядження Синевирського сільського голови від 25.01.2019 № З "Про оголошення догани ОСОБА_1 ".

Судом встановлено, що у зв`язку з виявленням випадків недонарахування заробітної плати та інших виплат посадовим особам і працівникам Синевирської сільської ради та підпорядкованих їй установ розпорядженням Синевирського сільського голови від 01.02.2019 №10 "Про проведення службового розслідування щодо ОСОБА_1 " створено Комісію з проведення службового розслідування, якій доручено у період з 04.02.2019 по 18.02.2019 провести службове розслідування щодо перевірки фактів, викладених у доповідній записці спеціаліста І категорії, бухгалтера Синевирської сільської ради ОСОБА_5 (т.1 а.с.217), та з`ясувати всі обставини щодо порушення фінансової дисципліни та трудового законодавства.

Листом від 20.02.2019 року №49 виконавчим комітетом Синевирської сільської ради було повідомлено позивача про виявлені дисциплінарні проступки та про необхідність з`явитися на засідання, яке відбудеться 22.02.2019 о 12:00 у приміщенні Синевірської сільської ради та запропоновано надати пояснення щодо вказаних обставин та висловити зауваження. Проте від отримання поштового відправлення позивач відмовилася, про що свідчить відмітка на конверті та довідка ф. 20 УДППЗ "Укрпошта" від 21.02.2019 (т.1 а.с.231)

За результатами службового розслідування комісією складено Акт від 22.02.2019 року З пункту 5 Акта службового розслідування від 22.02.2019 вбачається, що Комісія виявила порушення фінансової дисципліни при нарахуванні та виплаті заробітної плати працівникам Синевирської сільської ради та підпорядкованих їй установ, зокрема, працівникам апарату Синевирської сільської ради та її виконавчого комітету та працівникам дошкільного навчального закладу № 1 с. Синевир.

За підсумками проведеного службового розслідування Комісія дійшла висновку, що головний бухгалтер Синевирської сільської ради ОСОБА_1 усупереч положенням пунктів 2.23, 2.23, 2.26 посадової інструкції начальника фінансово-господарського відділу (головного бухгалтера) Синевирської сільської ради, статті 8 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", статті 139 КЗпП України, статті 22 Закону України "Про оплату праці", внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов`язків, ігноруючи вимоги актів органів місцевого самоврядування щодо оплати праці працівників Синевирської сільської ради та підпорядкованих їй установ вчинила дисциплінарні проступки (пункт 7.2. Акта).

Комісією встановлено, що у результаті вчинених головним бухгалтером Синевирської сільської ради ОСОБА_1 дисциплінарних проступків працівникам Синевирської сільської ради та підпорядкованих їй установ було недонараховано заробітну плату на загальну суму 31858,63 грн..

Беручи до уваги, що головний бухгалтер Синевирської сільської ради ОСОБА_1 порушила свої посадові обов`язки, неодноразово протягом тривалого періоду часу вдавалася до помилок в нарахуваннях заробітної плати та інших виплат працівникам Синевирської сільської ради та підпорядкованих їй установ, внаслідок чого виникла заборгованість по оплаті праці перед працівниками, а також створила ризики притягнення посадових осіб Синевирської сільської ради до відповідальності за виплату заробітної плати не в повному обсязі, Комісія дійшла до висновку, що головного бухгалтера Синевирської сільської ради ОСОБА_1 слід притягнути до дисциплінарної відповідальності за вчинені нею, у межах шестимісячного строку накладення стягнення, у період з вересня 2018 року по січень 2019 року, дисциплінарні правопорушення (пункт 8.2. Акта).

У підсумку Комісія, враховуючи наявність у позивача незнятого дисциплінарного стягнення, рекомендувала Синевирському сільському голові застосувати до головного бухгалтера Синевирської сільської ради ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із займаної посади на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин покладених на неї обов`язків.

Судом встановлено, що починаючи з 04.02.2019 року по 15.03.2019 року, з 18.03.2019 по 30.03.2019 та з 01.04.2019 по 16.04.2019 року позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується відповідними листами непрацездатності, які наявні в матеріалах справи (т.1 а.а.с.39-43).

17 квітня 2019 року Синевирським сільським головою видано розпорядження №25 "Про ознайомлення головного бухгалтера Синевирської сільської ради ОСОБА_1 з актом службового розслідування". Згідно розпорядження секратарю Синевирської сільської ради Шпільці О.М. було надано доручення ознайомити головного бухгалтера Синевирської сільської ради ОСОБА_1 із Актом службового розслідування від 22.02.2019 та видати його копію. Крім того, головному бухгалтеру Синевирської сільської ради ОСОБА_1 було запропоновано включно до 22 квітня 2019 року надати письмові пояснення щодо допущених нею порушень трудової та фінансової дисципліни та висловити свої зауваження до Акта службового розслідування (за наявності). Водночас головному бухгалтеру Синевирської сільської ради ОСОБА_1 було роз`яснено, що у випадку ненадання нею у визначений час пояснень та зауважень, Акт службового розслідування вважатиметься таким, що не має зауважень, а пояснення - ненаданими.

З вказаним розпорядженням позивач ознайомлена 17.04.2019, про що свідчить її особистий підпис (т.2 а.с.9).

Суд констатує, що письмових пояснень щодо виявлених Комісією з проведення службового розслідування порушень трудової та фінансової дисципліни чи зауважень до акту службового розслідування ОСОБА_1 подано не було, про що складено акт від 23.04.2019 року (т.2 а.с.11).

У зв`язку з чим, розпорядженням Синевирського сільського голови від 30.04.2019 №7 "Про звільнення головного бухгалтера Синевирської сільської ради ОСОБА_1 " ОСОБА_1 було звільнено із посади головного бухгалтера Синевирської сільської ради за вчинення нею одноразового грубого порушення трудових обов`язків відповідно до пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України. Зі змісту вказаного розпорядження слідує, що таке прийнято у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 фінансової дисципліни і трудових обов`язків, а саме не донарахуванням та невиплатою у січні 2019 року Синевирському сільському голові заробітної плати та інших виплат на загальну суму 7749,00 грн.

З вказаним розпорядженням про звільнення позивач була ознайомлена та отримала його копію 30.04.2019 року

Як слідує зі змісту розпорядження №7 від 30 квітня 2019 року, в основу оскаржуваного розпорядження, окрім іншого, лягло порушення позивачем щодо недонарахування та невиплатою у січні 2019 року Синевирському сільському голові заробітної плати та інших виплат на загальну суму 7749,00 грн.

Встановлюючи дійсність вказаних обставин, суд виходить з наступного. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (у редакції від 18.05.2018 зі змінами відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №363) було визначено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57 до цієї постанови (абзац 2 пункту 1 Постанови).

Додатком 54 до цієї постанови (у редакції від 18.05.2018) затверджено "Схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату сільських і селищних рад та їх виконавчих органів (крім сільських, селищних рад і їх виконавчих органів, що представляють інтереси об`єднаних територіальних громад)".

З наведеної схеми, серед іншого, вбачається, що щомісячний посадовий оклад сільського голови з чисельністю населення у селі від 3 до 7,5 тисяч осіб складає 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

Абзацом 2 пункту 6 вказаної Постанови передбачено, що преміювання голів, зокрема, сільських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Так, зокрема, рішенням Синевирської сільської від 22.12.2018 №4 "Про структуру, чисельність, схеми посадових окладів на 2019 рік працівників виконавчого апарату сільради та установ, які фінансуються із місцевого бюджету" було затверджено, серед іншого, Структуру виконавчого апарату Синевирської сільської ради на 2019 рік, а також "Положення про преміювання керівників та працівників Синевирської сільської ради".

Водночас, пунктом 6 вказаного рішення Синевирської сільської від 22.12.2018 № 4 Синевирському сільському голові було встановлено, зокрема, щомісячну премію протягом 2019 року в розмірі 50 відсотків від середньомісячної заробітної плати в межах фонду оплати праці за особистий вклад в загальні результати роботи територіальної громади, діяльності виконавчого апарату сільської ради.

Підпункт 5.2 "Положення про преміювання керівників та працівників Синевирської сільської ради", затвердженого рішенням Синевирської сільської ради від 22.12.2018 № 4, передбачає, що головний бухгалтер сільської ради щомісяця до 25 числа розраховує загальну суму коштів, що спрямовуються на преміювання та подає на розгляд керівництву сільської ради (т.1 а.с.а.с.196-201).

У свою чергу підпунктом 6.1 згаданого Положення визначено, що нарахування та виплата премій здійснюється бухгалтерією Синевирської сільської ради.

У той же час, як вбачається з розрахунково-платіжної відомості за січень 2019 року (т.2 а.с.19), підготовленою та складеною головним бухгалтером Синевирської сільської ради ОСОБА_1 25.01.2019, Синевирському сільському голові Куруцу М.М. у січні 2019 року нараховано наступні виплати: посадовий оклад - 6800 гривень; надбавка за ранг - 110 гривень; надбавка за вислугу років - 1722 гривень; надбавка за роботу у гірській місцевості (25%) - 1700 гривень; надбавка за інтенсивність праці - 5166 гривень; індексація заробітної плати - 82,60 гривень; Усього нараховано: 15580,60 гривень. Утримано податків і зборів: 3038,22 гривень. Усього до виплати: 12542,38 гривень.

Вказану суму було нараховано та виплачено Синевирському сільському голові Куруцу М.М. (т.2 а.с.20).

Однак, як вбачається із вказаної розрахунково-платіжної відомості позивач 25.01.2019 не нарахувала Синевирському сільському голові Куруцу М.М. щомісячну премію в розмірі 50 відсотків від середньомісячної заробітної плати у розмірі 7749 гривень 6800+110+1722+1700+5166):2=7749), виплата якої була передбачена пунктом 6 рішення Синевирської сільської ради від 22.12.2018 № 4.

Суд відхиляє посилання позивача у позовній заяві на відсутність коштів у бюджеті сільської ради для виплати щомісячної премії Синевирському сільському голові Куруцу М.М. , оскільки за даними "Помісячного розпису сільського бюджету на 2019 рік" на оплату праці у січні 2019 року було виділено 103000 гривень (т.2 а.с. 22).

Згідно доказів наявних у матеріалах справи, зокрема розрахунково-платіжної відомості за січень 2019 року, встановлено, що на оплату праці працівників апарату Синевирської сільської ради та її виконавчого комітету за січень 2019 року витрачено 93296,34 гривень та залишок невитрачених коштів на оплату праці працівників склав - 9703,66 гривень (103000-93296,34=9703,66), а отже кошти для виплати Синевирському сільському голові Куруцу М.М. щомісячної премії у розмірі 7749 гривень у бюджеті були присутні.

З огляду на зазначене, позивач відповідно до покладених на неї посадових обов`язків повинна була нарахувати Синевирському сільському голові Куруцу М.М. щомісячну премію у розмірі 7749 гривень, однак цього не зробила, що призвело до порушення трудових прав працівника та виплати йому заробітної плати у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.

Суд критично ставиться до тверджень позивача щодо безпідставності та незаконності оскаржуваного розпорядження відповідача від 30 квітня 2019 року №7, оскільки відповідно до ст. ст. 147, 147-1 ч.1, ч.3 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1)догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника .

Досліджуючи питання щодо дисциплінарної відповідальності слід зазначити, що це є одним із видів юридичної відповідальності, яка встановлена законодавством за протиправну поведінку працівника.

Так, за протиправне невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов`язків особа повинна нести відповідальність, передбачену нормами законодавства про працю.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, яким є винне протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Дисциплінарний проступок може виражатись дією або бездіяльністю особи, яка порушує вимоги законодавства про працю, локальних актів, наказів або розпоряджень роботодавця, що встановлюють трудові обов`язки працівника.

Пункт 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування визначає, що дія Закону України Про державну службу поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 64 Закону України Про державну службу, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 65 вказаного Закону встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частина 2 згаданої статті визначає, що дисциплінарними проступками, зокрема, є: дії, що шкодять авторитету державної служби (пункт 4); невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5); недотримання правил внутрішнього службового розпорядку (пункт 6).

Згідно зі ст. 66 Закону України Про державну службу, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3)попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ст. 74 вказаного Закону, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Згідно із ч. 1 ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.

Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на працівника відповідного стягнення.

Дана норма узгоджується з правовою позицією, викладеною ВСУ в Постанові від 19.10.2016 року № 6-2801 цс 15, згідно якої пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Судом встановлено, що при винесенні оскаржуваного розпорядження відповідачем було запропоновано позивачеві надати пояснення щодо вчиненого нею дисциплінарного проступку, що підтверджується розпорядження №25 "Про ознайомлення головного бухгалтера Синевирської сільської ради ОСОБА_1 з актом службового розслідування". Згідно якого головному бухгалтеру Синевирської сільської ради ОСОБА_1 було запропоновано включно до 22 квітня 2019 року надати письмові пояснення щодо допущених нею порушень трудової та фінансової дисципліни та висловити свої зауваження до Акта службового розслідування (за наявності). Разом з тим, позивач наданим правом не скористалася, пояснень не подала.

Отже, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване розпорядження №7 від 30 квітня 2019 року було винесено з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення та з дотриманням принципу рівності перед законом.

Щодо позовної вимоги позивача про виплату заборгованості по заробітній платі за період із 01.06.2018 по 01.05.2019 у сумі 54000 гривень суд вказує, що позивачем не наведено жодних обґрунтувань та не надано жодних достовірних доказів, які б свідчили про дійсність вказаних обставин.

Водночас, відсилаючись на те, що вона обіймає посаду начальника фінансово-господарського відділу (головного бухгалтера) Синевирської сільської ради, позивач стверджує, що їй повинна нараховуватися заробітна плата не як головному бухгалтеру, а як начальнику відділу за постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".

З аналізу долучених до позовної заяви матеріалів слідує, що як на підставу своїх вимог Позивач посилається на додатки 51 та 53 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (у редакції від 18.05.2018 зі змінами відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №363), якими затверджені відповідно "Схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів департаментів, управлінь, відділів, інших виконавчих органів міських (крім мм. Києва та Севастополя) рад, виконавчих органів сільських, селищних рад, що представляють інтереси об`єднаних територіальних громад" та "Схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів управлінь, відділів виконавчих органів районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад".

Проте з такими твердженнями позивача суд не погоджується з огляду на наступне.

Так, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (у редакції від 18.05.2018 зі змінами відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 363) було визначено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57 до цієї постанови (абзац 2 пункту 1 Постанови).

Додатком 54 до цієї постанови (у редакції від 18.05.2018) затверджено "Схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату сільських і селищних рад та їх виконавчих органів (крім сільських, селищних рад і їх виконавчих органів, що представляють інтереси об`єднаних територіальних громад)".

Синевирська сільська рада не має статус "міської" чи "районної" ради та не є представницьким органом об`єднаної територіальної громади.

Відтак, оплата праці працівників апарату Синевирської сільської ради та її виконавчого комітету здійснюється згідно зі Схемою, затвердженою додатком 54, а не за додатками 51 та 53 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268, якими встановлені посадові оклади відповідно працівникам міських рад та сільських, селищних рад, що представляють інтереси об`єднаних територіальних громад та працівникам районних рад.

З наведеної Схеми, серед іншого, вбачається, що щомісячний посадовий оклад головного бухгалтера, посаду якого до 30.04.2019 обіймала позивач, з чисельністю населення у селі від 3 до 7,5 тисяч осіб складає 4200 (чотири тисячі двісті) гривень.

З аналізу розрахунково-платіжних відомостей за червень-грудень 2018 року (т.2 а.с.а.с.26-32), та за січень 2019 року (т.2 а.с.19) вбачається, що посадовий оклад головного бухгалтера Синевирської сільської ради увесь цей період складав 4200 гривень, відповідно заробітна плата нараховувалася позивачу за Схемою посадових окладів, затвердженою додатком 54 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268.

Таким чином, твердження позивача про наявність у Синевирської сільської ради перед нею заборгованості з оплати праці є безпідставним та не підтверджено належними та допустими доказами, а тому у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п.п. 22, 27 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9 у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Саме до цього зводяться правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України у справі №6-33цс14 від 21.05.2014 року.

Відповідно до вимог ст.147 КЗпП України звільнення є видом стягнення, яке застосовується за порушення працівником трудової дисципліни.

Звільнення за пунктом 1 ст.41 КЗпП є дисциплінарним стягненням і має проводитись із додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень згідно з чинним законодавством.

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Слід зазначити, що право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством ( ст. ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Таким чином, з урахуванням вимог КЗпП України у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Одноразове грубе порушення позивачем своїх посадових обов`язків повністю зайшло своє підтвердження та встановлено матеріалами справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу) всіх форм власності, його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року визначено, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Суд погоджується із висновками зробленими відповідачем, що порушення посадових обов`язків, яке виявилося у не донарахуванні та невиплаті у січні 2019 року Синевирському сільському голові заробітної плати та інших виплат на загальну суму 7749,00 грн. призвело до порушення конституційних прав працівника - сільського голови Куруц М.М ..

Оскільки звільнення за п. 1 ст.41 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення, то при розірванні трудового договору необхідно враховувати правила, передбачені для накладення дисциплінарних стягнень.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

На підставі наведеного судом встановлено, що при звільненні позивачки з підстав п. 1 ч. 1 чт.41 КЗпП України відповідачем був дотриманий порядок і строки застосування до порушника трудової дисципліни такого дисциплінарного стягнення як звільнення з роботи та судом не встановлено, а позивачем не надано доказів, що порушені були її трудові права при звільненні.

Надаючи правову оцінку дій відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного суд констатує, що відповідачем 1 та відповідачем 2 цілком доведено правомірність дій при винесенні оскаржуваних розпоряджень, а відтак заявлені позивачем вимоги є безпідставними й спростованими долученими до матеріалів справи письмовими доказами.

Оскільки суд не знаходить підстав для визнання незаконними розпорядження №7 від 30 квітня 2019 року щодо звільнення позивача із роботи та розпорядження сільського голови №3 від 25.01.2019 року щодо "Оголошення ОСОБА_1 догани" і поновлення позивача та оплата заборгованості заробітної плати на роботі, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 72-76, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Синевирської сільської ради (с.Синевир, 1066, Міжгірський район, Закарпатська область, 90041, код ЄДРПОУ 04350889) та Синевирського сільського голови Куруц Миколи Михайловича (с.Синевир, 1066, Міжгірський район, Закарпатська область, 90041) про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 15.10.2019 року.

СуддяЮ.Ю. Дору