Рішення № 84920058, 15.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року Справа № 280/3629/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини 3029 Національної гвардії України (вул. Військбуд, буд. 123, м. Запоріжжя, 69013) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Військової частини 3029 Національної гвардії України (далі - відповідач або ВЧ 3029), в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у зв`язку зі звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно; стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 35446,60 грн.

Крім того, просить розглянути справну в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у ВЧ 3029, має військове звання капітан. Наказом командувача Національної гвардії України від 21.06.2019 року №101 о/с позивача звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту. Наказом командира ВЧ 3029 від 09.07.2019 №146 (по стройовій частині) позивача виключено із списків особового складу військової частини 3029 та усіх видів забезпечення з 09.07.2019 та направлено для зарахування на військовий облік до Шевченківського районного військового комісаріату м. Запоріжжя. За підписом т.в.о. начальника речової служби, старшого лейтенанта Чуйко В.П. та начальника фінансової служби майора Харіна А.О. , позивачу видано довідку про вартість речового майна, що належить видачі при звільнені, де, серед іншого, зазначена сума грошової компенсації, відповідно до якої, сума грошової компенсації за 103 предмета складає 35446 грн. 60 коп. 06.06.2019 позивач звернувся з рапортом щодо грошової компенсації речового майна до командира ВЧ 3029. Рапорт був прийнятий та підписаний командиром військової частини. Проте питання про виплату під час остаточного розрахунку грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 35446 грн. 60 коп. вирішено не було.

Ухвалою суду від 31.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3629/19. Судове засідання призначено на 03.09.2019 без виклику сторін. Також зазначеною ухвалою встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення для подання суду відзиву на позовну заяву разом із усіма письмовими та електронними доказами. Крім того, суд зобов`язав відповідача, в строк визначений для надання відзиву, надати до суду інформацію про розмір заборгованості відповідача перед позивачем на день звільнення з військової служби щодо невиплаченої грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.

Ухвалу від 31.07.2019 про відкриття провадження в адміністративній справі №280/3629/19 представник відповідача отримав - 06.08.2019, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Станом на 15.10.2019 від відповідача відзив, інформація про розмір заборгованості перед позивачем щодо невиплаченої грошової компенсації вартості неотриманого речового майна та інші документи до суду не надходили. Про причини неподання відзиву та зазначених відомостей відповідач суд не повідомив.

Частиною 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Національній гвардії України, останні звання та посада перед звільненням - капітан, начальник речової служби тилу ВЧ 3029.

Наказом командувача Національної гвардії України від 21.06.2019 року №101 о/с позивача звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту.

Наказом командира ВЧ 3029 від 09.07.2019 №146 (по стройовій частині) позивача виключено із списків особового складу військової частини 3029 та усіх видів забезпечення з 09.07.2019 та направлено для зарахування на військовий облік до Шевченківського районного військового комісаріату м.Запоріжжя. (а.с. 10).

З наказу від 09.07.2019 №146 вбачається, що під час звільнення позивачу не виплачувалась грошова компенсація вартості неотриманого речового майна. Докази іншого відповідачем не надано.

Відповідно до довідки від 06.06.2019 за №14 про вартість речового майна, що належить до видачі капітану ОСОБА_1 за підписом т.в.о. начальника речової служби, старшого лейтенанта Чуйко В.П. та начальника фінансової служби майора Харіна А.О. , сума грошової компенсації за 103 предмета складає 35446 грн. 60 коп. (а.с. 13). Зазначений у довідці перелік речового майна та його вартість сторонами не оскаржувались.

06.06.2019 позивач звернувся з рапортом щодо грошової компенсації неотриманого речового майна до командира ВЧ 3029 (а.с. 12).

Проте грошова компенсація неотриманого речового майна під час звільнення позивачу виплачена не була. Докази іншого відповідачем не надані.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача, щодо невиплати грошової компенсації за речове майно, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Отже, останнім днем військової служби позивача (днем фактичного звільнення) є день виключення його із списків особового складу ВЧ 3029, тобто - 09.07.2019.

Відповідно до ч.7 ст.21 Закону України №876-VII від 13.03.2014 «Про Національну гвардію України» порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як передбачено ст.2 Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. (…).

Відповідно до п.3 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 (надалі - «Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»), грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).

Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік (п.7 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).

Як зазначено у п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. (…) Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З метою отримання грошової компенсації ОСОБА_1 звертався до командира ВЧ 3029 з Рапортом, проте грошова компенсація отримана ним не була. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Вказана позивачем сума грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (35446,60 грн.) підтверджується Довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі від 06.06.2019 за №14.

Враховуючи вище зазначене, суд вважає, що позивачем доведено право на отримання грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у сумі 35446 грн. 60 коп.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

В зв`язку з тим, що позивач в силу вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, питання судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини 3029 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 08803661; адреса: вул.Військбуд, буд. 123, м. Запоріжжя, 69013) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3029 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Стягнути з Військової частини 3029 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 35446,60 грн. (тридцять п`ять тисяч чотириста сорок шість гривен 60 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль