
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/9661/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову Міністерства оборони України в призначені і виплаті одноразової грошової допомоги, викладеного у висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , якого 04.11.1972 звільнено зі строкової військової служби та 30.08.2018 під час огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформленого у позиції (пункті) 53 протоколу №40 від 29.03.2019 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , згідно підпункту 6 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у Порядку, затвердженому Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.03.2019 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом № 40, йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність 2 групи встановлена понад 3-місячний термін після звільнення зі строкової служби. Вважає таке рішення протиправним, оскільки воно суперечить нормам Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975. Вказує, що його право на отримання допомоги не залежить від часу настання інвалідності.
Ухвалою судді від 02.08.2019 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін.
15.08.2019 від Житомирського обласного військового комісаріату надійшло пояснення щодо позову, а 03.09.2019 до суду надійшов відзив Міністерства оборони України на позовну заяву, без доказів направлення копій вказаних документів учасникам справи, а тому, зважаючи на приписи ч.4 ст.162 КАС України, суд не бере їх до уваги.
Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 18.11.1970 по 04.11.1972 проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 183 від 25.06.2018 встановлено, що захворювання колишнього військовослужбовця, солдата у відставці ОСОБА_1 , який приймав участь в бойових діях на території АР Єгипет, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
З 09.09.2008 Житомирською обласною медико - соціальною експертною комісією позивачу встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок загального захворювання, що підтверджується копією довідки серії ЖИА № 099400 від 09.09.2008.
З 30.08.2018 Житомирською обласною медико - соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності (довічно), яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується копією довідки серії 12ААБ № 101642 від 12.11.2018.
З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, позивач звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із відповідною заявою та копіями необхідних документів, які в подальшому були направленні до Міністерства оборони України.
29.03.2019 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №40, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки заявнику інвалідність встановлено понад 3-місячний термін. У рішенні комісія послалась на п.6 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також пп.3 п.6 Порядку № 975 від 25.12.2013, згідно яких одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової військової служби, якщо інвалідність настала не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби.
Не погоджуючись із відмовою, викладеною у протоколі № 40 від 29.03.2019, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Досліджуючи спірні відносини у межах позовних вимог, заявлених позивачем, суд виходить із наступного.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок № 975).
Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_2 як інваліду ІІ групи.
Другу групу інвалідності позивачу встановлено з 30.08.2018, тому застосуванню підлягає законодавство, яке діяло станом на 30.08.2018.
Згідно з положеннями частини шостої статті 2 Закону №2232-XII існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.
Пунктом 6 частини другої ст.16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
В контексті спірних правовідносин саме пункт 6 частини другої статті 16 Закону №2011-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII) є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема: - особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби; - визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби; - відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.
Аналогічне правило закріплено Порядком №975, згідно з абзацом першим підпункту 3 пункту 6 якого військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Таким чином, пунктом 6 частини другої статті 16 Закону №2011-XII для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-XII після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.
Оскільки позивачу вперше встановлена інвалідність, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії майже через 30 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону №2011-XII у нього відсутнє. Отже, рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом № 40 від 29.03.2019 (п.53), прийнято на підставі та у межах чинного законодавства України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.09.2019 у справі №2540/3070/18.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що позивачем не доведено правомірності своїх позовних вимог, вони задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м.Київ 168, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. Сергія Параджанова, 4, м.Житомир,10001, код ЄДРПОУ 07873079) про визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
Судове рішення № 84919819, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 15.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 240/9661/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: