Рішення № 84919701, 30.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Справа № 160/8083/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Масенко Г.Є.

за участю:

представника позивача Воловик М.О.

представника відповідачів Єфіменка О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛІС ГЛАСС ГРУП” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛІС ГЛАСС ГРУП” (надалі – позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі – відповідач 1), Державної фіскальної служби України (надалі – відповідач 2, разом – відповідачі), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №12211068/42293934 від 12.07.2019 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відмову зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 26.06.2019 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю “СОЛІС ГЛАСС ГРУП”;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 26.06.2019 року складену та подану Товариством з обмеженою відповідальністю “СОЛІС ГЛАСС ГРУП”.

В обґрунтуванні позовних вимог вказано, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних було прийнято податковим органом протиправно та з порушенням ст.19 Конституції України. ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» були надані до податкового органу пояснення та первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства та реалізації імпортованого на митну територію Україну товару, який пройшов перевірку прикордонної служби України, митниці ДФС, з якого до перетину кордону сплачено усі митні платежі, збори, в т.ч. імпортний ПДВ. Проте ГУ ДФС у Дніпропетровській області та ДФС України, на думку позивача, зазначене вище проігноровано. Господарська операція із постачання товарів ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» на адресу ТОВ «ЛІТАС» є реальною, підтверджена первинними документами, що відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та іншим нормативно-правовим актам.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/8100/19 передана судді Віхровій В.С.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом сторін у судове засідання на 09.09.2019 р. об 11:20 год.

У зв`язку із клопотанням представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи, судове засідання 09.09.2019 р. перенесено на 30.09.2019 р. о 09:30 год.

19.09.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву.

Так, ГУ ДФС України повідомило, що відмові в реєстрації податкової накладної слугувало наступне. Згідно наданих документів між ТОВ «Соліс Гласс Груп» та ТОВ «Літас» укладений договір про постачання скла від 20.06.2019 №20-06/19. Відповідно до п.2.1 договору поставки визначено, що «поставка товару за даним договором здійснюється на умовах ЕХW-склад постачальника, відповідно до тлумачення Міжнародних правил «Інкотермс», що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Скоробогатько, 6.

Поставка здійснюється протягом 7 днів після 100% передплати.

Для здійснення перевезень товару був укладений договір з перевізником ТОВ «ТК «Сатурн» (код 42497607) від 20.05.2019 №СТ-10.19». Згідно ТТН від 26.06.2019 №2606/06-1, №2606/06-2 та №2606/06-3 ТОВ «Соліс Гласс Груп» є замовником перевезень та вантажовідправником вантажу. Відвантаження товару відбувається ст.Кривий Ріг - Головний (місце завантаження), вантажоодержувач - ТОВ «Літас» місце розвантаження м.Дніпро, вул.Скоробогатько, 6 (фактична адреса: м.Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, буд. 7а, офіс 124).Фактично товар - скло листове було поставлено на територію України на підставі імпортного контракту укладеного з АО «Саратовстекло» (Росія) від 27.05.2019 №27407. В імпортному контракті утримувачем товару вказано ТОВ «Соліс Гласс Груп», товар поставляється на умовах 100 % передплати. Пунктом 7 імпортного контракту передбачено наявність наступних товаросупровідних документів, зокрема: універсальний передаточний документ, залізнична або транспортна накладна, сертифікат походження СТ-1, паспорт якості. Вищевказані документи ТОВ «Соліс Гласс Груп» не надані. Згідно даних АІС «Податковий блок» розділ «Вантажні імпортні операції (імпорт)» відсутні дані щодо оформлення вантажних митних декларацій. Згідно наданої копії вантажної митної декларації від 26.06.2019 р. №807010/2019/007694 у графі 2 «одержувач» вказаний ТОВ «Юнітранс оператор» (код 36688782, основний вид діяльності - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту). ТОВ «Соліс Гласс Груп» зазначений у графі 9 «особа, відповідальна за фінансове врегулювання». Також платником надано меморіальний ордер на оплату на користь нерезидента від 10.06.2019 р. у сумі 2 203 588,2 рос.рублів. ТОВ «Соліс Гласс Груп» не надано жодного документу, що підтверджує наявність будь-яких господарських правовідносин ТОВ «Юнітранс оператор» (договори, акти виконаних робіт, ТТН, СМИ або залізничні накладні, розрахункові документи та інші). ТОВ «Соліс Гласс Груп» надані договори оренди (суборенди) нежитлових приміщень від 01.06.2019 №1 укладений з громадянином ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) щодо передачі в оренду нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 буд. 6, загальною площею 10,0 кв.м. та від 06.12.2018 №06-12/2018СВ укладений з ТОВ «Адамант ІН» (код 40425667) щодо передачі в суборенду частину нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Дніпропетровська, смт АДРЕСА_4 Слобожанське, вул.Київська, буд.27, загальною площею 18,0 кв.м, тобто в ТТН зазначені адреси за якими відсутні орендовані складські площі. Крім того, вищевказана інформація не містить даних щодо надходження імпортного товару до м. Кривого Рогу. При цьому, до договорів не надано актів приймання-передачі переданої в оренду (суборенду) нерухомості. На підставі, вищевикладеного відсутня інформація щодо часу отримання в оренду об`єктів нерухомості та можливості використання їх в якості складського приміщення, оскільки обсяги постачання скла листового фактично складають 6 716,93 км.м. Додатково податковий орган повідомив, що ТОВ «Соліс Гласс Груп» має основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, кількість працюючих - 3 особи, відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 01.01.2019 року основні фонди та запаси відсутні. Підприємство по декларації з ПДВ за липень 2019 року має від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 24785,00 грн.

Відповідачем 2 повідомлено, що повноваженнями ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні є дискреційними, вимоги щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати спірні накладні є необґрунтованими, оскільки без правової оцінки рішення комісії регіонального рівня, такі дії будуть передчасними. Також, скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування.

У судове засідання 30.09.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів проти заявлених позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів «а», «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст. 188 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абз. 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соліс Гласс Груп» подано до реєстрації в ЄРПН податкову накладну №16 від 26.06.2019 р. на поставку товару згідно договору постачання скла від 20.06.2019 р. №20-06/19 з ТОВ «Літас» (покупець, код ЄДРПОУ 41566114) на загальну суму 637650,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 106 275,07 грн.),

Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 27.06.2019 р., за результатами обробки даних «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА». В якості підстави зазначено, що реєстрація ПН/РК зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, обсяг постачання товару/послуги 8052 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На виконання вимог пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП » було надано контролюючому органу повідомлення №1 від 09.07.2019 р. про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено.

12.07.2019 регіональною Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрацій прийнято рішення №1221068/42293934, яким ТОВ «СОЛІСС ГЛАСС ГРУП» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від №16 від 26.06.2019 з підстав не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

12.07.2019 р. ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» подано скаргу на рішення №1221068/42293934 від 12.07.2019 р. Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та додано первинні документи, що підтверджують постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

За результатами розгляду скарги комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято Рішення №33395/42293934/2 від 22.07.2019 р. яким залишено скаргу без задоволення та рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. Підставою стало ненадання платником податку копій документів щодо підтвердження відповідності продукції(декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Не погоджуючись з відмовою в реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанції №1 від 27.06.2019р. слідує, що контролюючим органом зроблено висновок про відповідність податкової накладної ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку та критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених листом ДФС України від 21.03.2018р. №959/99-99-07-18 відповідно до вимог пункту 10 Порядку №117 (далі - Критерії ризиковості), а саме: обсяг постачання товару/послуги 7005 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

При цьому пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, зокрема, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Як встановлено судом, реєстрацію спірної податкової накладної зупинено, оскільки, на думку контролюючого орану, обсяг постачання товару/послуги 7005 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу, який є Додатком до Критеріїв ризиковості, код послуги згідно з ДКПП « 7005» - «Скло термiчно полiроване та скло з шлiфованою або полiрованою поверхнею у листах з поглинальним, вiдбивальним або невiдбивальним шаром чи без нього, але не оброблене iншим способом» віднесений до вказаного Переліку (п.21).

При цьому, як слідує з пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості цей критерій ризиковості стосується тих випадків, зокрема, коли обсяг постачання послуги, зазначеній у податковій накладній, яку подано на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такої послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та обсягу постачання відповідної послуги, зазначеної у податкових накладних, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Судом встановлено, 20.06.2019 р. між ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» (Постачальник) та ТОВ «ЛІТАС» (Покупець) було укладено договір поставки №20-06/19 (надалі - Договір).

На виконання умов Договору ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» 26.06.2019 поставило на адресу ТОВ «ЛІТАС» наступний товар:

- скло з низько ємним покриттям і товщиною 4,00 мм, 3 ключ розміром 3210x2250 у кількості 2094,53 м.кв.;

- скло безбарвне МІ товщиною 4,0 мм, 3 ключ розміром 3210x2250 (покривка) у кількості 72,23 м.кв.;

- скло безбарвне МІ товщиною 4,0 мм, 3 ключ розміром 3210x2250 у кількості 4550,175 м.кв.;

всього на суму 637650,40 грн. з ПДВ.

Факт постачання товару на адресу ТОВ «ЛІТАС» підтверджується видатковою накладною №18 від 26.06.2019 р.

Товар, поставлений на адресу ТОВ «ЛІТАС» придбано ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» у AT «Саратовстройскло» (Росія) (імпортований па митну територію України товар), що підтверджується контрактом №27407 від 27.05.2019 укладеним між ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» та AT «Саратовстройскло», митною декларацією форми МД-2 UA807/010/2019/007694 від 26.06.2019 р. з/д накладною №27365636.

У зв`язку з постачанням товару на адресу ТОВ «ЛІТАС» ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» було складено податкову накладну №16 від 26.06.2019 р. на суму з ПДВ 637650,40 грн.

Перелічені вище документи долучені до матеріалів справи та були подані до повідомлення №1 від 09.07.2019 р.

Під час судового розгляду справи спірних питань щодо отримання податковим органом обумовлених позивачем документів відносно спірних ПН не виникало.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Доказів наявності позивача в переліку ризикових платників, відповідачами не надано, у відзиві на позовну заяву зазначено, що ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» не включено до переліку ризикових підприємств.

Отже, враховуючи встановлення судом безпідставності висновків контролюючого органу про відповідність спірної податкової накладної пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості, а також зважаючи на те, що позивач у переліку ризикових платників податку не значиться, а, отже, не відповідає критеріям ризиковості платника податку, суд доходить висновку про безпідставність зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Також суд зауважує, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.

При цьому суд при вирішенні справи враховує наступне.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Згідно з п. п. 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем було направлено пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкової накладної.

Суд зазначає, що затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Проте, у порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише абстрактне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій; критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.

Крім того, суд звертає увагу, що для прийняття рішення №1221068/42293934, яким ТОВ «СОЛІС ГЛАСС ГРУП» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від №16 від 26.06.2019 підставою стало не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. В свою чергу приймаючи Рішення №33395/42293934/2 від 22.07.2019 р. яким залишено скаргу без задоволення та рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, Комісія змінила підставу для відмови у реєстрації ПН, а саме - ненадання платником податку копій документів щодо підтвердження відповідності продукції(декларацій про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу.

Разом з цим, суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки Комісія ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, у рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 26.06.2019 р. зазначила лише загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації цих податкових накладних, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла невмотивовані рішення, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарської операції з контрагентом ТОВ «ЛІТАС», а наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, позивачем у даному випадку надавалися послуги, які є основним видом його діяльності (здійснюються ним на постійній основі), а, отже, це виключає можливість застосування за таких обставин пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарської операції між ним та контрагентом ТОВ «Літас», достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, а також враховуючи встановлення судом безпідставність висновків про їх відповідність пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості, та відсутність позивача у переліку ризикових платників податку, що підтверджено податковим органом під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, яка оскаржується.

Суд вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу про відсутність певної первинної документації, не були покладені в основу оскаржуваного рішення. При цьому, такі дані щодо аналізу здійснення господарської діяльності підприємства можуть бути зроблені під час здійснення документальної перевірки суб`єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної прийняте необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм їх подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на ДФС України.

Згідно з п.п.201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року.

При цьому, згідно з нормами п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (caseofChuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Враховуючи встановлені судом обставини, протиправного прийняття Комісією ГУ ДФС в Дніпропетровській області рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну.

Стосовно доводів відповідача-1 з приводу дискреційних повноважень ДФС при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень дійсно наділений правом діяти в межах власної дискреції, при прийнятті рішень, віднесених до його компетенції. При цьому, зобов`язання відповідача вчинити дії по реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем вже було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, в даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Приписами ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За наведених обставин у сукупності, встановивши дійсні обставини справи у взаємозв`язку із системним аналізом положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 3842,00 грн., понесені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, підлягають стягненню на його користь з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛІС ГЛАСС ГРУП” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №12211068/42293934 від 12.07.2019 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відмову зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 26.06.2019 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю “СОЛІС ГЛАСС ГРУП”;

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 26.06.2019 року складену та подану Товариством з обмеженою відповідальністю “СОЛІС ГЛАСС ГРУП”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛІС ГЛАСС ГРУП” судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну грн., 00 коп.);

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛІС ГЛАСС ГРУП” судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 жовтня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 30.10.19 Суддя Згідно з оригіналом Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун