Рішення № 84919662, 02.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Справа № 160/5286/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів:

- №UA100000/2019/000118/2 від 07.05.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00232 від 07.05.2019р.;

- №UA100030/2019/000086/2 від 16.05.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00250 від 16.05.2019р.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 49, 51, 52, 53, 54, 55, 57, 58, 64 Митного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних рішень. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях № UA100030/2019/401913 від 16.05.2019р. та № UA100030/2019/402437 від 16.05.2019р., митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом із деклараціями позивач надав митного органу документи, що перелічені у гр.44 ВМД і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Попри це, на етапі перевірки митних декларацій відповідач повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів в зв`язку із винесенням рішень про коригування митної вартості, а також про виникнення необхідності надання додаткових документів, оскільки, нібито було встановлено, що документи, які подані декларантом містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2019р. було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2019р.

08.07.2019р. представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації встановлено, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІF-Odessa витрат й ризиків, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товару до названого порту призначення та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Митна вартість товару визначена із застосуванням методу визначення митної вартості товарів 2г (резервний метод) відповідно до ст. 64 Митного кодексу України (надалі по тексту – МКУ). Відповідач вважає, що саме на декларанта покладається обов`язок доводити правильність визначення ним митної вартості товару. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою від 12.07.2019р. відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2019р.

20.08.2019р. від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій він звертає увагу суду на те, що відповідач не врахував що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. Поставка товару на умовах СІF зобов`язує саме продавця оплатити і витрати на перевезення товару. Ціна товару, яка вказана в інвойсах вже включає в себе і витрати на транспортування, і витрати на страхування і вартість упаковки. Отже, викладене свідчить проте, що позивач в повному обсязі виконав приписи ст. 53 МКУ і надав відповідачу достовірні відомості про визначення митної вартості, які ґрунтуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Також, позивач вважає, що спростування митної вартості, заявленої декларантом, лежить саме на органі доходів і зборів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.10.2019р.

20.09.2019р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням клопотання позивача про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження та відсутності заперечень з боку представника відповідача про розгляд справи в письмовому провадженні, належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи сторін, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

10. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Судом встановлено, що 06.05.2019р. до Одеської миниці задекларовано, шляхом подання електронної митної декларації №UA100030/2019/401913, товар – електрична апаратура для напруги не більше як 1000В: вимикачі автоматичні для сили струму не більш як 63А, в асортименті -195000шт., загальною вагою брутто 25515кг, на суму 88614,00 дол. США. Торгівельна марка: VIKO. Виробник: CHANGAN GROUP ZHEJIANG IMPORT AND EXPORT CO. LTD. Країна виробництва: CN (код товару УКТЗЕД 8536201000).

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного договору від 05.06.2018р. №20180605, укладеного між позивачем та FIRMAMENT GROUP (HONG KONG) INDUSTRIES CO. LIMITED, HONG KONG

Згідно умов договору №20180605:

п.2.3. – вартість упаковки включена до вартості товару;

п.3.1 – валютою договору є доллар США;

п.3.4. - товар, який поставлено покупцеві згідно з договором передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного договору;

п.3.5. – покупець здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника;

п.4.1. - товар постачається на умовах FOB-порт, Китай (Инкотермс в редакції 2010р.);

п.4.3. – умови поставки можуть бути змінені за згодою сторін та вказуються у рахунках-фактурах на відповідну партію товару.

п.10.1 – даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками з обох сторін і двє до 31.12.2019р.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості товару №UA100030/2019/401913 від 06.05.2019р.; пакувальний лист №19-01002 від 23.03.2019р.; рахунок-проформа №19-01002 від 23.03.2019р.; рахунок-фактура (інвойс) №19-01002 від 23.03.2019р.; коносамет MRFB19031785 від 23.03.2019р.; автотранспортна накладна №2199 від 03.05.2019р.; декларація про походження товару №19-01002 від 23.03.2019р.; висновок експерта №ГО-1054 від 06.05.2019р.; комерційна пропозиція від 23.03.2019р.; страховий поліс від 23.03.2019р.; договір поставки №20180605 від 05.06.2018р.

Також, листом від 07.05.2019р. проінформовано відповідача про відмову у наданні додаткових документів у зв`язку з їх відсутністю за МД №UA100030/2019/401913 від 06.05.2019р.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 07.05.2019р. №UA110000/2019/000118/2. Митна вартість товару визначена із застосуванням методу визначення митної вартості товару – 2 ґ (резервний метод) відповідно до ст. 64 МКУ. На виконання положень ст.52-55, 57, 58 МКУ та за результатом поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, а саме:

- в інвойсі від 23.03.2019р. №19-010002 та контракті №20180605 від 05.06.2018р. не зазначено умови оплати за товар;

- відповідно до п.2.3 контракту №20180605 від 05.06.2018р. вартість упаковки включена в ціну товару, а відповідно до інвойсу від 23.03.2019р. №19-010002 товар поставляється на умовах СІF-Одесса (міжнародний торговий термін (умова) СІF «вартість страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого пункту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) – до ціни товару відповідно до п.2.3 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товару до вказаного порту призначення;

- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

07.05.2019. відповідачем прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00232.

07.05.2019р. позивач скориставшись правом на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, задекларував зазначені товари за МД № UA100030/2019/401985.

Також, 16.05.2019р. до Одеської миниці задекларовано, шляхом подання електронної митної декларації №UA100030/2019/402437, товар – лампи світлодіодні в асортименті: лампа NEOMAX - 137600 шт. загальною вагою брутто 7640кг, на суму 15090,00 дол. США. Торгівельна марка: NEOMAX. Виробник: FUZHON JINSHANYU IMPORT AND EXPORT CO. LTD. Країна виробництва: CN (код товару УКТЗЕД 8543709000).

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного договору від 05.06.2018р. №20180605, укладеного між позивачем та FIRMAMENT GROUP (HONG KONG) INDUSTRIES CO. LIMITED, HONG KONG

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості товару №UA100030/2019/402437 від 16.05.2019р.; пакувальний лист №19-01002 від 30.03.2019р.; рахунок-проформа №19-01003 від 30.03.2019р.; рахунок-фактура (інвойс) №19-01003 від 30.03.2019р.; коносамет MRFB19032499 від 30.03.2019р.; автотранспортна накладна №0737 від 14.05.2019р.; декларація про походження товару №19-01003 від 30.03.2019р.; висновок експерта №ГО-1134 від 15.05.2019р.; комерційна пропозиція від 30.03.2019р.; страховий поліс від 30.03.2019р.; договір поставки №20180605 від 05.06.2018р.

Також, листом від 16.05.2019р. проінформовано відповідача про відмову у наданні додаткових документів у зв`язку з їх відсутністю за МД № UA100030/2019/402437 від 16.05.2019р.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 16.05.2019р. №UA100030/2019/000086/2. Митна вартість товару визначена із застосуванням методу визначення митної вартості товару – 2 ґ (резервний метод) відповідно до ст. 64 МКУ. На виконання положень ст.52-55, 57, 58 МКУ та за результатом поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, а саме:

- в інвойсі від 30.03.2019р. №19-010002 та контракті №20180605 від 05.06.2018р. не зазначено умови оплати за товар;

- відповідно до п.3.1 контракту №20180605 від 05.06.2018р. в ціну товару включені вартість тари та упаковки, а відповідно до інвойсу від 30.03.2019р. №19-010002 товар поставляється на умовах СІF-Одеса (міжнародний торговий термін (умова) СІF «вартість страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого пункту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) – до ціни товару відповідно до п.4.1 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товару до вказаного порту призначення;

- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СІF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

16.05.2019р. відповідачем прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00250.

16.05.2019р. позивач скориставшись правом на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, задекларував зазначені товари за МД № UA100030/2019/402471.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, суд зазначає, що відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За приписами статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 3.4 Контракту № 20180605 від 05.06.2018р. товар, який поставлено покупцеві згідно з Контрактом передається на реалізацію на територію України з кінцевим строком оплати до кінця дії договору дійсного Контракту. Даний контракт діє до 31.12.2019р. (п. 10.1 Контракту).

Таким чином, Контрактом не визначено спеціальні умови оплати за товар, а саме, щодо необхідності здійснення попередньої оплати за кожну партію товару, що поставляється. Крім того, суд зазначає, що умови оплати товару не стосуються складових ціни товару, а тому такі умови взагалі не можуть лягти в основу висновків митного органу під час процедур митного контролю щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Щодо висновків митного про недоведеність всіх складових вартості товару, а саме, в частині витрат на транспортування та страхування товару, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до Інкотермс-2010 CIF («фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. За умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ціна товару, яка вказана в інвойсах від 23.03.2019р. № 19-01002 та №19-01003 від 30.03.2019р., вже включає в себе вартість товару з урахуванням витрат на транспортування та страхування товару, а також упаковки відповідно до п. 2.3 Контракту від 05.06.2018р. № 20180605.

Також, у графах 20, 22 ВМД №UA100030/2019/401913 від 06.05.2019р., ВМД №UA100030/2019/402437 від 16.05.2019р. зазначено нульові витрати щодо транспортування та страхування товару, що свідчить про не понесення таких витрат декларантом в силу умов Інкотермс-2010 CIF, а тому останній не міг подати додаткові документи, крім тих, що були подані для митного оформлення товару.

Також суд приймає висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати України №ГО-1054 від 06.05.2019р., №ГО-1134 від 15.05.2019р., згідно з якими дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах СIF-Одеса.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. (ст. 57 Митного кодексу України)

У ході коригування митної вартості товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості – 2 ґ. Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості подібних (аналогічних) товарів.

Відповідачем на підтвердження правильності визначення митним органом митної вартості спірного товару не було надано витяг з цінової бази митного оформлення товарів Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), зокрема щодо МД № UA125200/2019/0618873 від 10.05.2019р., №UA500010/2019/11784 від 13.05.2019р., № UA209140/2019/140622, № UA100110/2019/113758 від 31.01.2019р.

Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4,5 ст. 58 Митного кодексу України.

В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Київської міської митниці ДФС на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжних доручень №668 від 21.05.2019р. на суму 5905,78грн. та №685 від 29.05.2019р. на суму 1784,21грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000118/2 від 07.05.2019р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської міської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00232 від 07.05.2019р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UA100030/2019/000086/2 від 16.05.2019р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської міської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00250 від 16.05.2019р.

Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8а, код ЄДРПОУ 39422888) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 92, кв.44, код ЄДРПОУ 41648343) судові витрати в сумі 7689,99грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень 99 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 15.10.2019р.

Суддя О.В. Серьогіна