Рішення № 84919576, 03.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Справа № 160/8371/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №6832 від 27.08.2019 року.

Позовна обґрунтовується тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області призначено перевірку з порушенням положень Податкового кодексу України, а саме в спірному наказі відсутні будь-які посилання на підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.

30.08.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8371/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що приймаючи оскаржений наказ, діяв у спосіб передбачений законодавством України. Представник Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області зазначив, що контролюючим органом було дотримано вимог положення п.п. 80.2.2, п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України доказом чого є службова записка з вхідним номером 11059/7-04-36-14-10-25 від 13.08.2019 року в ГУ ДФС у Дніпропетровській області та 6288/7/15-32 від 14.08.2019 року та доповідної записки від 19.08.2019 року 1432/11/15-32-14-06. У зв`язку з чим, Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не є спірним, що Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» є юридичної особою, зареєстроване Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за № 1 224 102 0000 058665 та перебуває на податковому обліку в органах ДФС. Основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік: Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

13.08.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області складено службову записку за № 11059/7-04-36-14-10-25 від 13.08.2019 року, в якій зазначено, що Головним управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області проводиться розгляд заяви громадської організації «Юридичний Погляд» «Щодо порушення чинного законодавства з боку посадових осіб ТОВ «СКАЙТОРГ» під час здійснення роздрібної торгівлі пальним через мережу автозаправних станцій. Проведеним аналізом встановлено, що ТОВ «СКАЙТОРГ» здійснюється торгівля пальним без наявності відповідних ліцензій через мережу АЗС під брендом «SKY» на території Дніпропетровської, Одеської та інших областей. У зв`язку з чим, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області просить ГУ ДФС у Одеській області розглянути питання щодо проведення фактичних перевірок АЗС ТОВ «СКАЙТОРГ», що здійснюють господарську діяльність за адресами: Одеська область, Біляївський район, с. Латівка, вул. Дорожня, буд. 8; Одеська область, Біляївський район, с/ рада Великодальницька, 15 км. Траси Одеса-Овідіопіль; Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, автодорога Одеса-Кучурган 11 км. + 980м.

Згідно доповідної записки відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту за № 1432/11/15-32-14-06 від 19.08.2019 року в ході проведення до перевірочного аналізу ТОВ «СКАЙТОРГ» встановлено наступне:

Податкова адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Старокозацька, буд. 40-Б, кв (офіс) 4;

Перебуває на обліку головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Шевченківське управління, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район м. Дніпра від 30.10.2013 року);

Керівник – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Основний вид діяльності: 47.30 – Роздрібна торгівля пальним;

Згідно податкової декларації з податку на прибуток сума доходу за 2018 рік складає – 38 526, 1 грн;

Згідно декларації акцизного податку за І півріччя 2019 року по Одеській області сума акцизного податку з реалізації підакцизних товарів у роздрібній торгівлі склала – 47 883, 00 грн;

Згідно баз даних сума виторгу по PRO за І півріччя 2019 року склала – 37 487, 00 грн. Середньоденний виторг за 1 півріччя 2019 року склав – 208, 27 тис. грн.;

Кількість співробітників, середня заробітна плата: відсутня інформація;

Фактична перевірка з питань регулювання обігу готівки у 2018 – 2019 році не проводилась.

У зв`язку з чим, відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту просив дозволу на проведення фактичної перевірки ТОВ «СКАЙТОРГ» (код ЄДРПОУ 38954216).

27.08.2019 року ГУ ДФС у Одеській області прийнято наказ № 6832 про проведення фактичної перевірки Товариства «СКАЙТОРГ» в період з 02.11.2018 року (тривалістю 10 діб) по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документів, що підтверджує державну реєстрацію фізичних осіб підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів на підставі ст. 20, п.п. 80.2.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Позивач не погоджуючись з винесеним наказом, вважає його таким, що прямо порушує його права, інтереси та обов`язки, звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 3, 8 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено статтею 80 Податкового кодексу України.

Підставою для винесення Наказу та проведення перевірки є п.п. 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За вимогами пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Згідно з абзацом третім п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Детально вивчивши зміст оскаржуваного наказу та проаналізувавши норми положень ст. ст. 75-81 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що вимоги до змісту наказу про призначення фактичної перевірки, сформульовані лише в абз. 3 п. 81.1 ст. 81 кодексу, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Однак, оскаржуваний наказ Головного управління ДФС у Одеській області № 6832 від 27.08.2019 року на проведення перевірки ТОВ «СКАЙТОРГ», не відповідає вказаним вище вимогам. В оскаржуваному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки. Наказ не містить посилань на наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Таким чином, контролюючим органом в наказі від 27.08.2019р. не зазначено підстав у контексті розуміння п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України для проведення фактичної перевірки підприємства.

Дана правова позиція повністю узгоджується з правовими позиціями викладеними у постановах Верховного суду від 18.05.2018 по справі №813/3977/16, від 18 грудня 2018 року у справі № 820/4891/18 га від 05 березня 2019 року у справі № 820/4893/18.

Відповідачем зазначалось, що останнім винесено наказ №6832 від 27.08.2019 року на підставі доповідної записки 11059/7-04-36-14-10-25 від 13.08.2019 року, в якій зазначається, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться розгляд заяви громадської організації «Юридичний Погляд» «Щодо порушення чинного законодавства з боку посадових осіб ТОВ «СКАЙТОРГ» під час здійснення роздрібної торгівлі пальним через мережу автозаправних станцій. Однак в матеріалах справи відсутнє вище вказана заява, на яку посилається контролюючий орган.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи наказ на проведення фактичної перевірки ТОВ «СКАЙТОРГ», посилався на загальні підстави прийняття такого наказу, що визначені ст. 80 ПК України.

Отже, оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, оскільки прийнятий з порушенням вимог Податкового кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 КАС України, закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» (ЄДРПОУ 38954216, вул. Старокозацька, буд. 40 Б, офіс 4, м. Дніпро, 49000) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (ЄДРПОУ 39398646, вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 6832 від 27.08.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СКАЙТОРГ” (ЄДРПОУ 38954216, вул. Старокозацька, буд. 40 Б, офіс 4, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Одеській області (ЄДРПОУ 39398646, вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044).

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський