Рішення № 84919473, 30.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Справа № 160/8100/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового позовного провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою управління поліції охорони в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління поліції охорони в Київській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Саксаганським РВ у м. Кривий Ріг ГУДМС України в Дніпропетровській області 02.07.2013 р., РНОКПП НОМЕР_2 заборгованість за договором про навчання кандидата за кошти поліції охорони на користь управління поліції охорони в Київській області (ідентифікаційний код 40109063, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 8, Р/р UA483510050000026002589146200 “УкрСиббанк”, МФО 351005) в сумі 24735,00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи № 160/8100/19 у спрощеному провадженні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Судом вчинені усі необхідні заходи щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що між управлінням поліції охорони в Київській області (надалі - Позивач, Підрозділ за Договором), ОСОБА_1 (надалі - відповідач, поліцейський за Договором) та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони (надалі - навчальний заклад) був укладений договір про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 27.02.2017 р. № 165 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору підрозділ доручає, а навчальний заклад приймає на себе обов`язок за заявкою підрозділу здійснити проходження поліцейським первинної професійної підготовки (навчання) за професією 5169 «охоронник» і кваліфікацією 3-го розряду, а підрозділ зобов`язується оплатити вартість навчання.

В пункті 1.2. Договору вказано, що підрозділ направляє поліцейського для проходження навчання у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції в період з 20.02.2017 р. по 24.06.2017 р.

Згідно п. 1.5. Договору вартість навчання визначається навчальним закладом на підставі затверджених Департаментом поліції охорони цін на навчання і складає 197,88 грн. за одну добу.

Відповідно до п. 2.2. Договору підрозділ зобов`язаний направити поліцейського для проходження навчання не пізніше, ніж через 14 календарних днів після його призначення на посаду.

Відповідач був призначений на посаду поліцейським взводу реагування Києво-Святошинського районного відділу, що підтверджується витягом з наказу управління поліції охорони в Київській області від 15.02.2017 р. № 25 о/с.

Наказом управління поліції охорони в Київській області від 15.02.2017 р. № 963 відповідач був направлений на навчання до Навчального закладу.

Згідно з п.2.5 Договору підрозділ зобов`язаний здійснити оплату навчання Поліцейського протягом трьох банківським днів після надходження рахунку за навчання, загальна вартість навчання складає 24735 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять п`ять) грн. 00 коп.

Пункт 4.4 Договору встановлює, що поліцейський зобов`язаний прибути після закінчення навчального закладу до управління поліції охорони в Київській області 24.06.2017 р. і відпрацювати в підрозділах управління не менше трьох років.

Відповідач прибув після навчання до управління поліції охорони в Київській області, що підтверджується наказом від 27.06.2017 р. № 3462.

Відповідно до п. 4.5 Договору у разі неприбуття за призначенням або відмови стати до роботи у підрозділі, відрахування з навчання або звільнення зі служби в поліції протягом 3 (трьох) років після закінчення навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п. 2,4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський відшкодовує підрозділу витрати, пов`язані з його навчанням та витрати, якій здійснив підрозділ у зв`язку із виплатою йому грошового утримання за час навчання.

Відповідач був звільнений з поліції з 29.07.2019 за п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), що підтверджується витягом з наказу Управління поліції охорони в Київській області від 26.07.2019 № 89 о/с.

Оскільки позивач не дотримав вимоги договору йому була надіслана претензія сплатити суму заборгованості у добровільному порядку.

Добровільної сплати боргу здійснено не було, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із положеннями ст. 47 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно із ч.1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

При цьому, відповідно до положень ч.1 ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» контракт про проходження служби в поліції - це письмовий договір, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає поліція, для визначення правових відносин між сторонами.

Контракт про проходження служби в поліції укладається, зокрема, з особами молодшого складу поліції, які вперше прийняті на службу в поліції, - одноразово строком на два роки без права продовження;

Контракт є підставою для видання наказу про прийняття особи на службу в поліції та/або призначення її на відповідну посаду.

Контракт про проходження служби в поліції укладається на підставах і в порядку, визначених Міністерством внутрішніх справ України.

Типову форму контракту затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до положень ст. 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Порядок, організацію та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.

Як передбачено приписами ч.1 ст. 73 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов`язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок і умови проходження первинної професійної підготовки визначає Міністерство внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 16.02.2016 року № 105 «Про затвердження Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції» затверджено Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції (далі Положення), яке відповідно до п. 1 визначає порядок і умови проходження первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції (далі - професійна підготовка).

Згідно із п. 2 та п.3 Положення поліцейські, яких вперше прийнято на службу в поліції, проходять професійну підготовку з метою набуття ними спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, у тому числі відповідну спеціальну підготовку щодо зберігання, носіння, застосування і використання вогнепальної зброї.

Професійна підготовка проводиться на базі вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання та установ (закладів) Національної поліції, що діють для забезпечення організації відповідної спеціальної підготовки поліцейських, уперше прийнятих на службу в поліції, а також підвищення кваліфікації і перепідготовки молодшого складу поліції, проведення окремих видів службової підготовки поліцейських (далі - заклади, що здійснюють професійну підготовку).

Відповідно до п. 6 Положення слухачі достроково відраховуються із закладів, що здійснюють професійну підготовку: 1) через небажання продовжувати або проходити професійну підготовку; 2) за станом здоров`я; 3) через недисциплінованість; 4) за невиконання навчального плану (отримання незадовільної оцінки під час повторного проходження проміжного контролю з навчальних дисциплін (предметів), не проходження навчальної практики або ненадання матеріалів за результатами її проходження). Повторне проходження проміжного контролю проводиться протягом десяти робочих днів після отримання незадовільної оцінки; 5) за отримання незадовільної оцінки за результатами підсумкового (вихідного) контролю; 6) у разі відсутності на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом; 7) за вироком суду, який набрав законної сили, на підставі надісланого до закладу, що здійснює професійну підготовку наказу про звільнення поліцейського.

Згідно з п.7 Положення відрахування слухача здійснюється наказом керівника закладу, що здійснює професійну підготовку.

Як передбачено положеннями п.8 Положення, про відрахування слухача заклад, що здійснює професійну підготовку повідомляє кадровий підрозділ органу (закладу, установи) поліції, яким він був направлений для проходження професійної підготовки, не пізніше ніж на наступний календарний день.

Відповідно до ч.5 ст. 73 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, до закінчення навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки отримали незадовільні оцінки за результатами іспитів, повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони прибули на навчання, з подальшим звільненням зі служби в поліції.

Як передбачено приписами ч.6 ст. 73 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, які достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки склали іспити і отримали незадовільні оцінки, підлягають звільненню зі служби в поліції на підставі пунктів 5 або 6 частини першої статті 77 цього Закону.

З огляду на вищевикладені норми суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебуває на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання пов`язане із питаннями реалізації правового статусу особи.

Відтак, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.

Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.12.2018 року у справі №804/285/16.

Відповідно до умов Договору вартість навчання відповідача склала 24 735 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять п`ять) грн. 00 коп., що підтверджується підписаними актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ВУ-0000585, № ВУ-0000806, № ВУ-0001223, № ВУ-0001651, № ВУ-0001882, які містяться в матеріалах справи.

Згідно акту прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ВУ-0000585 загальна сума витрачена на 8 кандидатів становить 14247,36 грн., отже на одного: 14247,36 грн./8 =1780,82 грн., а саме: по акту № ВУ-0000806: 49074,24 грн. / 8 = 6134,28 грн. по акту № ВУ-0001223: 47491,20 грн./8 = 5936,40 грн. по акту № ВУ-0001651: 49074,24 грн. / 8 = 6134,28 грн. по акту № ВУ-0001882: 37992,96 грн. /8= 4749,12

Зазначені кошти було сплачені позивачем за навчання відповідача навчальному закладу.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у даному випадку відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані із навчанням особи, яка була звільнена протягом перших трьох років після закінчення навчання.

При цьому, як встановлено судом відповідачем у встановлені терміни не було відшкодовано позивачу витрати.

Докази добровільної сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, відповідач має повернути кошти, сплачені за його навчання у відповідності до вимог п. 4.4 Договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України стягненню з відповідача не підлягає, оскільки витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву управління поліції охорони в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Саксаганським РВ у м. Кривий Ріг ГУДМС України в Дніпропетровській області 02.07.2013 р., РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором про навчання кандидата за кошти поліції охорони на користь управління поліції охорони в Київській області (ідентифікаційний код 40109063, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 8, Р/р UA483510050000026002589146200 “УкрСиббанк”, МФО 351005) в сумі 24735,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 30.09.2019

Суддя В.С. Віхрова

Згідно з оригіналом

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун