Рішення № 84919354, 09.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 жовтня 2019 р. Справа № 120/1381/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни,

представника відповідача: Загороднюка Дмитра Андрійовича ,

представника відповідача: Боднюк Людмили Іванівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 року по 31.10.2018 року № 647/1305/3171807517 від 25.02.2019 року, складений акт № 647/1305/3171807517 від 25.02.2019 року. На підставі висновків вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0008591305 від 21.03.2019 року, форми "Р" № 0008581305 від 21.03.2019 року, форми "Р" № 0008511305 від 21.03.2019 року, форми "Р" № 0008521305 від 21.03.2019 року. Крім того, контролюючим органом прийнято рішення № 0008601305 від 21.03.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 114668,40 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0008531305 від 21.03.2019 року, якою фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 зобов`язано сплатити борг (недоїмку) по єдиному внеску у сумі 114668,40 грн. Тому, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Позиція Головного управління ДФС у Вінницькій області з приводу заявлених позовних вимог, викладена у відзиві на адміністративний позов, в якому останній просить відмовити у задоволенні даного позову. Зокрема зазначено, що податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності з вимогами чинного законодавства у результаті виявлених під час перевірки порушень.

04.07.2019 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі, яке обґрунтоване об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 120/639/19-а, у межах розгляду якої судом розглянуто питання щодо визнання протиправними та скасування наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області № 673 від 06.02.2019 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року провадження в адміністративній справі № 120/1381/19-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/639/19-а.

12.08.2019 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження, оскільки обставини, що слугували зупиненню провадження у справі відсутні.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року провадження у даній адміністративній справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Одночасно із вищевказаним клопотанням, на адресу суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10600-17у від 25.05.2019 року та заборони Центральному відділу ДФС міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області здійснювати дії щодо стягнення заборгованості за вказаною вимогою у відношенні позивача до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/1381/19-а.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

04.09.2019 року через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду представником відповідача подано клопотання про заміну первинного відповідача правонаступником. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області розпочало виконання функцій і повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, що припиняється, з реалізації податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внесу на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Головне управління ДПС у Вінницькій області, у зв`язку з чим, виникла необхідність замінити первинного відповідача, на його правонаступника, як належного відповідача по справі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року замінено відповідача у даній адміністративній справі на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання.

У судове засідання представник позивача не прибув, поряд із цим подав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у задоволенні позову.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Так, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення даної адміністративної справи протягом розумного строку в порядку підготовки справи до судового розгляду проведено підготовче засідання, в ході якого судом здійснено необхідні підготовчі дії, передбачені частиною 2 статті 180 КАС України.

При цьому, учасники справи відводів складу суду, секретарю судового засідання не заявили; заяв щодо уточнення позовних вимог та заперечень проти них не подали; клопотань про заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача; клопотань про залучення перекладача, спеціаліста не подали; клопотання про колегіальний розгляд справи не заявили.

З огляду на викладене, суд протокольною ухвалою від 09.10.2019 року на місці ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, абзацу 2 пункту 1 статті 13 Розділу IV Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області № 673 від 06.02.2019 року, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та дотримання законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.10.2018 року.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДФС у Вінницькій області складено акт № 647/1305/3171807517 від 25.02.2019 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, в якому зафіксовані наступні порушення:

- підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з єдиного податку в сумі 420060,10 грн.;

- пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1, пункту 183.2, статті 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 869350,00 грн., у тому числі за жовтень 2018 року в сумі 869350,00 грн.;

- відповідно до пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений у сумі 873249,48 грн.;

- пункту 16-1 підрозділу 10, розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з військового збору в сумі 72770,79 грн.;

- частини 1 статті 7, частини 2 статті 9 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено належний до сплати в бюджет єдиний внесок з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22 % в сумі 114668,40 грн., у тому числі за 2018 рік на суму 114668,40 грн.

На підставі висновків вказаного акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0008591305 від 21.03.2019 року, форми "Р" № 0008581305 від 21.03.2019 року, форми "Р" № 0008511305 від 21.03.2019 року, форми "Р" № 0008521305 від 21.03.2019 року, прийнято рішення № 0008601305 від 21.03.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 114668,40 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0008531305 від 21.03.2019 року, якою фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 зобов`язано сплатити борг (недоїмку) по єдиному внеску у сумі 114668,40 грн.

Вважаючи вказані податкові рішення-повідомлення протиправними, з метою їх скасування позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За даними автоматизованої системи документообігу суду "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Вінницькій області № 673 від 06.02.2019 року.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 120/639/19-а. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення повернуто особі, яка її подала.

Так, за правилами статті 255 КАС рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Положеннями частини другої статті 325 КАС України визначено, що ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Таким чином, встановлено, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року по справі № 120/639/19-а набрало законної сили.

За змістом частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 Податкового кодексу України, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція щодо винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає у силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв`язку допущеними таким платником порушеннями, необхідне дотримання певних умов, а саме - першочергове проведення податкової перевірки.

Отже, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки протиправною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16.02.2016 року у справі № 826/12651/14, від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2018 року у справі № 1570/7146/12.

Разом із тим, як неодноразово зазначалось Верховним Судом (постанова від 16.01.2018 року у справі № 826/442/13-а, постанова від 31.07.2018 року у справі № 804/2283/16 та постанова від 05.03.2019 року у справі № 818/3887/15) акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Встановлена у судовому порядку незаконність проведеної перевірки позивача унеможливлює виникнення правових наслідків такої перевірки, у тому числі, визначення грошового зобов`язання відповідним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, скасування у судовому порядку наказу на проведення перевірки, має правовим наслідком безумовне визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами такої перевірки.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. » від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, наявні у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0008591305 від 21.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у сумі 525075,13 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 420060,10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 105015,03 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0008581305 від 21.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1086687,50 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 869350,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 217337,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0008511305 від 21.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 1091561,85 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 873249,48 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 218312,37 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0008521305 від 21.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 90963,49 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 72770,79 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 18192,70 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 0008601305 від 21.03.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 114668,40 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0008531305 від 21.03.2019 року у сумі 114668,40 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду в сумі 9605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100).

Рішення у повному обсязі виготовлене: 15.10.2019 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна