Рішення № 84917736, 15.10.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7089/19

Провадження № 2-о/0182/252/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.10.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого- судді Рунчевої О.В., секретаря Нагаєвої Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту народження, -

встановив:

10.10.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту народження дитини, в якій просить встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_1 дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, Україна.

Заяву обґрунтовує тим, що вона постійно проживає в Нікопольському районі Дніпропетровської області. Влітку 2019 року вона перебувала на окупованій території в м. Донецьку та ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку народила доньку, про що видано медичне свідоцтво.

Державну реєстрацію доньки було проведено Ленінським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції м. Донецька 28.08.2019 року , про що складений актовий запис № 301 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . У свідоцтві про народження дитини її прізвище, ім`я та по батькові зазначено - ОСОБА_3 .

Із зазначеним медичним свідоцтвом про народження дитини, вона звернулась до Нікопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для отримання свідоцтва про народження дитини. Але, отримала відмову у проведенні державної реєстрації народження, оскільки нею для підтвердження факту народження дитини пред`явлено документ, який не відповідає формі, визначеній законодавством України.

Встановлення факту народження дитини - ОСОБА_2 потрібно заявнику для отримання свідоцтва про народження.

Оскільки в даному випадку отримання свідоцтва про народження не можливе без рішення суду, просить встановити факт народження дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати РАЦС видати свідоцтво про народження доньки - ОСОБА_2 , яка народилася у м. Донецьку.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася. До суду 10.10.2019 року надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявниця просить розглядати справу за її відсутності, на своїх вимогах, викладених в заяві наполягає в повному обсязі. (а.с. 15).

Від В. о. начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Баранової К.І. 11.10.2019 року на офіційну електронну адресу суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу без представника заінтересованої особи (а.с. 16).

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених вимог.

Судом встановлено, заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 9). Згідно Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання заявниці зареєстровано за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 8).

ОСОБА_1 , відповідно до медичного свідоцтва про народження № 523 від 02.08.2019 року, виданого Центральною міською клінічною лікарнею № 6 м. Донецька, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14-10 годині народила дитину - дівчинку (а.с. 7).

Згідно відмови Нікопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у проведенні державної реєстрації народження від 09.10.2019 року № 5482/14.26-33 (а.с. 6), заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації народження, оскільки пред`явлені заявником документи, зокрема, свідоцтво про народження та медичне свідоцтво про народження № 523, які не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ч.3 ст.49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до п.1 ч.1ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до абз.3 ст.2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), a також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на 4 території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Суд приходить до висновку, що лікарське свідоцтво про народження, слід вважати таким, що створює правові наслідки.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Таким чином, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 в частині встановлення факту народження дитини у судовому порядку.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини.

Тому, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов`язання заінтересованої особи видати свідоцтво про народження є передчасними та в їх задоволені слід відмовити, оскільки відповідно до вимог ст. ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до Закону України ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» рішення суду про встановлення факту народженняє підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану , тому, додаткового рішення не потребує.

Відповідно до встановлених судом обставин, які мають значення для справи суд приходить до висновку, що є достатньо підстав для встановлення факту народження дитини у громадянки України ОСОБА_1 .

У відповідності до п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,315,317,319,354 ЦПК України,ст.49 ЦК України, суд, -

встановив:

Заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ) заінтересована особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 40247692, місцезнаходження - Дніпропетровська область м. Нікополь вул. Патріотів України, буд. 163) про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити частково.

Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, Україна, мати дитини - громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в с. Кірове Нікопольського району Дніпропетровської області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

В іншому відмовити.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева