Ухвала суду № 84914805, 15.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

15.10.2019Справа № 910/13315/19

Господарський суд м. Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши

позовну заяву Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36)

до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича (04071, м. Київ, вул. Електриків, 16-Г), Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Поліщук Вікторії Миколаївни (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 24, кв. 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Базіс-Альянс" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19)

про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Шаміля Ахмедбашировича, Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Поліщук Вікторії Миколаївни, Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Базіс-Альянс" про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Розглянувши позовну заяву Київської міської ради, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2019 залишено позовну заяву Київської міської ради без руху в порядку ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу час для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме надати суду: заяву із поясненнями щодо визначення відповідачем відокремленого підрозділу - Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригалівського району Сумської області, яке з 10.06.2019 закрито, з урахуванням приписів п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України; подання доказів сплати судового збору за майнову вимогу із доданням доказів на підтвердження вартості спірної земельної ділянки; подання доказів, які підтверджують відправлення відповідачу-1 копії позовної заяви поданої до суду і доданих до неї документів; подання всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема доказів в підтвердження належності земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 800000000:78:243:0117, що розташована за адресою: хутір Мінський, 17 км Мінського проспекту, літ О в Оболонському районі м. Києва до земель комунальної власності.

10.10.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Київської міської ради про усунення недоліків, в якій заявником надано уточнену позовну заяву.

Отже, на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 01.10.2019 щодо усунення недоліків, позивач надав нову позовну заяву.

При цьому, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

З приписів ч. 1 ст. 46 ГПК України вбачається, що позивач може подати або заяву про зміну предмету позову, або про зміну підстав позову, одночасна зміну предмета і підстав позову процесуальним кодексом не передбачено.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

При цьому, право позивача на збільшення/зменшення розміру позовних вимог, зміну предмету, відмову від позовних вимог в частині може бути реалізовано лише після відкриття провадження у справі, а не на стадії залишення позовної заяви без руху.

Проте, суд звертає увагу, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подання позовної заяви в межах вже поданої позовної заяви.

Таким чином, у встановлений судом строк, позивач не усунув зазначені недоліки з врахуванням положень ст. 174 ГПК України, що є підставою для повернення позовної заяви в порядку ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, обов'язок заявника у позовній заяві зазначати обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують такі обставини, правові підстави позову. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

Враховуючи, що позивача не виконав вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 01.10.2019 шляхом подання заяви про усунення недоліків з витребуваними доказами, а надав уточнену позовну заяву в межах поданої позовної заяви, що суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України, а тому позовна заява Київської міської ради підлягає поверненню.

Відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно із ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи Київській міській раді.

Додатки: - позовна заява та додані до неї документи на 32 аркушах;

- заява про усунення недоліків на 24 аркушах.

Ухвала набирає законної сили 15.10.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин