
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2019 року № 320/224/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора відділу у Броварському районі міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області Соломченка Ярослава Дмитровича, за участю третьої особи ОСОБА_2 , про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області Соломченка Ярослава Дмитровича, за участю третьої особи ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати протиправним та необґрунтованим рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області Соломченка Ярослава Дмитровича про відмову РВ-3201503152019 від 09 січня 2019р. та не внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача відповідно до погодженого землепроекту;
- скасувати рішення про державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі щодо об`єднання ділянок 3221288400:07:014:0203 та 3221288400:07:014:0212 з земельною ділянкою 3221288400:07:014:0232, які перетинаються з земельною ділянкою позивача;
- скасувати відповідні записи у Поземельній книзі щодо об`єднання земельних ділянок під кадастровим номером 3221288400:07:014:0232 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_2 ;
- зобов`язати державного кадастрового реєстратора відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області внести відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,0 га в межах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області відповідно до погодженого землепроекту 3В-9706442212018 від 27 грудня 2018р. у порядку, передбаченому Законом України «Про Державний земельний кадастр»;
- зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки і безоплатної передачі у власність цієї ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,0 га в межах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач подав на реєстрацію земельної ділянки свій проект землеустрою з копією судового рішення №810/2938/17, однак за наслідком розгляду його документів, державним кадастровим реєстратором відділу у Броварському районі міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області Соломченком Я.Д., 11 січня 2019р. було прийнято рішення РВ-3201503152019, про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, через перетин з ділянкою 3221288400:07:014:0232. Позивач зазначає, що відповідач провівши об`єднання земельних ділянок 3221288400:07:014:0203, 3221288400:07:014:0212, державна реєстрація яких скасована судовим рішенням, з земельною ділянкою 3221288400:07:014:0232, діяв всупереч вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим таке об`єднання не породжує ні яких правових наслідків, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України. Вважає, що відповідач умисно створює для позивача перешкоди в оформленні прав на земельну ділянку, у зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 05 лютого 2019р. провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову; заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області проводити дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3221288400:07:014:0232, 3221288400:07:014:0203 та 3221288400:07:014:0212 стосовно їх змін, об`єднання або зміни цільового призначення, або інших дій в державних реєстрах до прийняття рішення в даній адміністративній справі.
Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Просив розглянути справу у його відсутність у порядку письмового провадження.
Представник відповідача у відзиві, який був долучений до матеріалів справи 26 лютого 2019р. зазначив, що рішення на яке посилається позивач, як на підставу реєстрації за ним земельної ділянки на даний час оскаржується в касаційній інстанції. Вважає, що як під час надання відмов у реєстрації земельної ділянки у 2017р. так і надання відмови 11 січня 2019р., державний реєстратор діяв правомірно, оскільки бажана земельна ділянка позивача перетиналась з існуючими земельними ділянками (кадастрові номери: НОМЕР_1 0203, 3221288400 НОМЕР_2 : НОМЕР_3 , 3221288400 НОМЕР_2 :014: НОМЕР_4 ). Зазначив, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221288400:07:014:0203, 3221288400:07:014:0212 закриті у відповідності до ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на підставі заяви ЗВ-9700796502018 від 25 квітня 2018р. про державну реєстрацію земельної ділянки утвореної шляхом об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Новосформованій земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3221288400:07:014:0232, яка на даний час зареєстрована за ОСОБА_2 Вважає, що посилання позивача про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221288400:07:014:0203, 3221288400:07:014:0212 були об`єднанні із земельною ділянкою 3221288400:07:014:0232 не відповідають дійсності, оскільки тим земельним ділянкам присвоєно статус «Ділянка знаходиться в архіві». За таких обставин, лише після скасування права власності на земельну ділянку, державний реєстратор зможе внести відповідну інформацію до Поземельної книги, у зв`язку з чим просили відмовити у задоволені позову у повному об`ємі.
Позивач у додаткових поясненнях, які були направлені на адресу суду 14 березня 2019р., просив не приймати доводи представника відповідача викладені ним у відзиві, а позовні вимоги задовольнити.
Протокольною ухвалою від 19.03.2019 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.
18 червня 2019р. судом було постановлено ухвалу про вихід з письмового провадження та призначення судового засідання на 27 червня 2019р.
Ухвалою суду від 01 липня 2019 року судом залучено до участі у справі в якості другого відповідача державного кадастрового реєстратора відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області Соломченка Ярослава Дмитровича та третю особу - ОСОБА_2 , та призначено судове засідання на 25 липня 2019р.
Позивач, в судове засідання не прибув. В матеріалах справи наявна заява, в якій він просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Представники відповідачів та третя особа у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 2016 р. намагається реалізувати свій намір на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, що розташована у межах Русанівської сільської ради Броварського району Київської області у власність.
Так, на виконання вимог постанови Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 у справі №810/2099/16 наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29.12.2016 № 10-28280-15-16-сг позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
У подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, проте, рішенням від 12.07.2017 за № РВ - 3200597872017 та рішенням від 02.08.2017 за № РВ-3200621462017, йому було відмовлено у зв`язку з перетином ділянки з ділянками 3221288400:07:014:0203 та 3221288400:07:014:0212.
Судом встановлено, що відомості про земельні ділянки 3221288400:07:014:0212 та 3221288400:07:014:0203 20.07.2017 внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастрові номери.
За результатами розгляду клопотань громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наказами Головного управління від 27.07.2017 №10-13305/15-17-сг та №10-13286/15-17-сг затверджено проекти землеустрою та надані вищезазначені земельні ділянки у власність. Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстровано 17.10.2017.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 по справі №810/2938/17 за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київської області, треті особи гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , про визнання протиправними відмови, скасування дій та зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково; скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Київської області від 27.07.2017 № 10-13286/15-17-сг та № 10-13305/15-17-сг; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київської області скасувати записи у Поземельній книзі про зареєстровані земельні ділянки на гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 ; у решті позовних вимог відмовлено.
27 грудня 2018р. позивач звернувся до державного реєстратора відділу у Броварському районі міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою про реєстрацію земельної ділянки.
Однак, 09 січня 2019 державним кадастровим реєстратором ОСОБА_5 було прийнято рішення за № РВ-3201503152019 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Вказана відмова мотивована тим, що бажана земельна ділянка позивача перетиналась з існуючою земельною ділянкою з кадастровим номером 3221288400:07:014:0232.
Крім того, як встановлено з письмового відзиву відповідача, поземельні книги на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221288400:07:014:0203 та 3221288400:07:014:0212 закриті у відповідності до положень ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр», на підставі заяви ЗВ-9700796502018 від 25 квітня 2018р. про Державну реєстрацію земельної ділянки утвореної шляхом об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, та новосформованій земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3221288400:07:014:0232, право власності на яку було зареєстровано 27 квітня 2018р. за ОСОБА_2
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відносно спірної земельної ділянки, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Згідно ч.1 ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, регулюються Законом України від 07.07.2011 №3613 "Про державний земельний кадастр" (далі - Закон № 3613) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 3613 державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Частиною 1 ст. 5 Закону №3613 визначено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.
Згідно ст. 6 Закону №3613 ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Частиною 1 ст. 9 Закону №3613 встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 3613 державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 3613 державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, АДРЕСА_1 обласного значення).
Як встановлено ч. 1 ст. 11 Закону № 3613 відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом внесення державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру визначених законом відомостей про земельну ділянку.
За змістом ст. 24 Закону №3613-VI державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.
Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Аналогічні вимоги щодо необхідності подання державному кадастровому реєстратору разом із завоюю про державну реєстрацію оригіналу погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою та електронного документу визначені у пункту 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012.
Відповідно до п. 111 Порядку державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.
За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: - за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; - відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); - робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; - надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування; приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77 - 85 цього Порядку в разі: - невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; - розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.
Частиною шостою статті 24 Закону № 3613-VI підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Так, відповідач зазначає, що підставою для прийняття оспорюваного рішення була невідповідність електронного документу, встановленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком вимогам, а саме: «перетин ділянки з ділянкою 3221288400:07:014:0232, площа співпадіння 96,7297% .
У той же час, суд наголошує на тому, що жодних доказів співпадіння площ зазначених земельних ділянок до суду надано не було. Саме лише посилання відповідача на зазначену обставину в оскаржуваному рішенні та у своєму відзиві на позов не може бути розцінено судом як належний та достовірний доказ правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В той же час, згідно з ч.2 ст.77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, відповідач не доказав, як того вимагає ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність спірного рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним та необґрунтованим рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області Соломченка Ярослава Дмитровича про відмову РВ-3201503152019 від 09 січня 2019р. та не внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача відповідно до погодженого землепроекту, підлягають задоволенню.
Що стосується решти позовних вимог , то суд зазначає наступне.
Згідно ст. 2 Земельного Кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст.79-1 Земельного кодексу формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.
За ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Стаття 152 Земельного кодексу України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Згідно ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Статтею 16 Цивільного кодексу передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачами його права володіти земельною ділянкою (наявністю перешкод для набуття у власність земельної ділянки), розташованою в межах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, оскільки бажана земельна ділянка позивача перетиналась з існуючою земельною ділянкою з кадастровим номером 3221288400:07:014:0232, що належить на праві власності третій особі, що позбавляє позивача можливості приватизувати земельну ділянку і отримати документ на право власності на неї.
Таким чином, предметом цього спору є поновлення цивільних прав позивача у сфері земельних відносин.
Аналіз зазначених обставин справи та норм права дає суду підстави вважати, що спір у частині позовних вимог скасувати рішення про державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі щодо об`єднання ділянок 3221288400:07:014:0203 та 3221288400:07:014:0212 з земельною ділянкою 3221288400:07:014:0232, які перетинаються з земельною ділянкою позивача; скасувати відповідні записи у Поземельній книзі щодо об`єднання земельних ділянок під кадастровим номером 3221288400:07:014:0232 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_2 ; зобов`язати державного кадастрового реєстратора відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області внести відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,0 га в межах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області відповідно до погодженого землепроекту 3В-9706442212018 від 27 грудня 2018р. у порядку, передбаченому Законом України «Про Державний земельний кадастр»; зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки і безоплатної передачі у власність цієї ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,0 га в межах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства.
Така ж правова позиція, викладена в постанові Верховного суду від 11 червня 2019 року по справі № 820/4232/15 та у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 128/3751/14-а від 24 квітня 2019 року, яку відповідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Врахувавши зазначені аргументи, суд вважає, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів. Оскільки такий виник із цивільних відносин, його вирішення віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, відповідно до підсудності, визначеної Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Броварському районі міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області Соломченка Ярослава Дмитровича № РВ-3201503152019 від 09 січня 2019р.
В частині скасування рішення про державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі щодо об`єднання ділянок 3221288400:07:014:0203 та 3221288400:07:014:0212 з земельною ділянкою 3221288400:07:014:0232; скасування відповідних записів у Поземельній книзі щодо об`єднання земельних ділянок під кадастровим номером 3221288400:07:014:0232 та скасування державної реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_2 ; зобов`язання державного кадастрового реєстратора внести відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,0 га в межах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області відповідно до погодженого землепроекту 3В-9706442212018 від 27 грудня 2018р. у порядку, передбаченому Законом України «Про Державний земельний кадастр»; зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і безоплатної передачі у власність цієї ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,0 га в межах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області - провадження закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.
Судове рішення № 84910181, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/224/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: