Ухвала суду № 84909764, 12.10.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16435/19

1кс/755/7692/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Мізерна К.Е.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Колесника О.О.,

захисника Чопівської С.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

перекладача Федорової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Осовика А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бердакель, Грозний, Російської Федерації, громадянин Росії, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040008471 від 10 жовтня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Осовик А.В. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Козієм А.А. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 10 жовтня 2019 року приблизно о 13 год 00 хв ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна з помешкань громадян перебували за адресою: АДРЕСА_3 , де обрали об`єктом свого злочинного посягання майно, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_3 зазначеного будинку.

Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_1 , підібравши ключ від домофону зайшов до першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , за допомогою заздалегідь підготовлених предметів, а саме викрутки, пошкодив замок вхідних дверей та незаконно проник в квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_3 .

В свою чергу, згідно заздалегідь розподілених ролей між співучасниками, ОСОБА_2 залишилася біля під`їзду вищевказаного будинку, де почала спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередити ОСОБА_1 про можливу появу працівників поліції чи іншої небезпеки, зокрема за допомогою мобільного зв`язку.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 обшукав приміщення квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав колекційні медалі з посвідченнями на ім`я ОСОБА_4 на загальну суму 10 000 грн, ноутбук марки «НР», вартістю 9 000 грн, рюкзак марки «НР», вартістю 700 грн, ручку синього кольору, вартістю 5 грн, колекційні картки, загальною вартістю 200 доларів США, годинник марки «Молнія», вартістю 1 500 грн та інше майно, що належить потерпілій ОСОБА_3

Після цього ОСОБА_1 разом з викраденим майном із квартири вийшов на вулицю, де його очікувала ОСОБА_2 та обоє з місця вчинення злочину намагалися зникнути, однак були затримані працівниками поліції.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 6 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; можливість незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, щодо ОСОБА_1 направлено обвинувальні акти в Дніпровський районний суд м. Києва та Соснівський районний суд м. Черкас.

Захисник Чопівська С.С. заперечувала проти задоволення клопотання з тих підстав, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не обґрунтована, оскільки на її підтвердження стороною обвинувачення долучено докази, які складені з порушенням кримінального процесуального законодавства. Крім того, ОСОБА_1 за національністю є чеченець і хоча є громадянином Російської Федерації, проте не володіє ні російською ні українською мовою. Вважає, що повідомлення про підозру вручено з порушенням чинного законодавства, оскільки не було залучено перекладача з чеченської мови. Із зазначених підстав просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 відмовився висловлюватись щодо клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом, 10 жовтня 2019 року відомості про вчинення злочинів внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040008471.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку щодо вручення копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

10 жовтня 2019 року о 13 год 10 хв - ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

11 жовтня 2019 року - ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10 жовтня 2019 року, протоколом огляду місця події від 10 жовтня 2019 року, протоколом допиту потерпілого від 10 жовтня 2019 року, протоколом обшуку особи від 10 жовтня 2019 року, протоколом допиту свідків від 10 та 11 жовтня 2019 року.

Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, то слід зазначити таке.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідчий суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або розвіяти підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв`язків, той факт, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працює, має постійне місце проживання у м. Києві, щодо нього в Дніпровському районному суд м. Києва та в Соснівському районному суді м. Черкас розглядають кримінальні провадження.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не володіє і не розуміє ні українську ні російську мови, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Згідно ч. 2 ст. 29 КПК України особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 КПК України слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Також слід відзначити, що відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (підпункт «е» п. 3 ст. 6 Конвенції) та практики ЄСПЛ перекладач необхідний у кримінальному процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв`язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна на ведення свого захисту та висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача.

Розуміння зазначених обставин охоплює виключно їх мовно-комунікативний аспект, але не стосується правового механізму здійснення захисту, оскільки перекладач надає комунікативну, а не правову допомогу, що є функцією захисника.

Для констатації факту порушення права особи на захист через незабезпечення обвинуваченого послугами захисника установлення зазначених обставин має бути «поза розумним сумнівом».

При цьому чинниками для з`ясування розуміння особою зазначених обставин Конвенція та практика ЄСПЛ визначають: 1) тривалість проживання у державі ведення судочинства; 2) рівень освіти, час та місце її здобуття; мова навчання; 3) рід занять, спосіб життя та обсяг комунікації.

У рішенні ЄСПЛ «К. проти Франції» (K v France) від 07 грудня 1983 року no. 10210/82, зокрема у відповідь на доводи заявника, що трибунал не дав дозволу на користування послугами перекладача, щоб він міг вести свій захист бретонською мовою, зазначено: «Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті «е» пункту 3 статті: «очевидно, застосоване тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею».

Як установлено з матеріалів долучених до даного клопотання ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, уродженцем с. Бердакель, м. Грозний, Російської Федерації, чеченець. 27 травня 2015 року у нього уклало шлюб з громадянкою України ОСОБА_5 , від якого є спільна дочка ОСОБА_6 .

Крім того, згідно протоколу допиту ОСОБА_7 вбачається, що його сусідом, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 є чоловік на ім`я ОСОБА_8 з яким він час від часу спілкується російською мовою. При спілкуванні з ОСОБА_9 у нього не виникало жодних непорозумінь щодо мови. Крім того зазначив, що зі своєю дружиною ОСОБА_8 теж спілкується російською мовою.

Також слід звернути увагу на те, що у вчиненні даного кримінального правопорушення, крім ОСОБА_1 , також підозрюється ОСОБА_2 , яка є українкою та не володіє чеченською мовою, а також зазначила, що з ОСОБА_1 спілкується російською мовою.

Крім того, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, серед іншого встановлено, що ОСОБА_1 в минулому був неодноразово судимим, а саме: вироком Харківського районного суду м. Києва за ст. 17, ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), 23 вересня 2005 року вироком Печерського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ст. 70 КК України, 05 липня 2011 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України. В даних провадженнях ОСОБА_1 давав показання російською мовою та дані вироки викладені російською мовою, послугами перекладача ні на російську, ні на чеченську мову ОСОБА_1 не користувався, ані обвинувачений, ані його захисник під час судового розгляду не заявляли клопотання про залучення перекладача з чеченської мови.

Згідно постанови слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 10 жовтня 2019 року до вказаного кримінального провадження залучено перекладача Підпокровну Н.П. для здійснення перекладу процесуальних документів з української мови на російську підозрюваному ОСОБА_1 .

Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 11 жовтня 2019 року, яке викладене російською мовою, підозрюваний в присутності захисника, перекладача та двох понятих відмовився від його отримання та підпису у ньому.

В судовому засіданні при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 усний переклад з української на російську мову йому здійснювала перекладач Федорова В.П.

Враховуючи викладені дані в їх сукупності слідчий суддя вважає, що підозрюваний зловживає наданими йому правами, стверджуючи про те, що він розуміє лише чеченську мову, так як зазначені його твердження спростовуються цілою низкою фактичних даних. Також слідчий суддя враховує тривалість проживання ОСОБА_1 на території України, як мінімум з 2011 року, ті обставини, що він перебуває у шлюбі з громадянкою України з 2015 року, проживає у м. Києві, весь цей час займався певною діяльністю у м. Києві для забезпечення себе та своєї сім`ї, є громадянином Російської Федерації, що зобов`язує знання та володіння російською мовою.

Також, слідчий суддя приймає до уваги вимоги до ст. 13 Закону «О гражданстве Российской Федерации», згідно з якими умовами прийняття до громадянства є володіння російської мовою.

Окрім того, в судовому засіданні прокурором надана копія паспорту підозрюваного, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина Російської Федерації 23.10.2017 року (виданий посольством Росії в Україні).

Підсумовуючи вищевикладене, матеріалами клопотання обґрунтовано доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 володіє російською мовою на рівні, який достатній для розуміння суті підозри, участі в судовому розгляді та дачі пояснень, а доводи захисника щодо нерозуміння обвинуваченим ні української, ні російської мови та суті пред`явленої підозри слідчий суддя вважає зловживання наданими правами та затягуванні строків розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 грн 00 к. та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання -з 13 год 10 хв 10 жовтня 2019 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 19 год 00 хв 12 жовтня 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко