
Справа № 761/34709/17
Провадження № 2/761/738/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Шлапаковій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шоста київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
28.09.2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шоста київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . До дня смерті ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . 13.12.2016 року позивач звернувся до Московського районного у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області в наслідок чого йому було видано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_3 № 00017432406 та свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 . Після отримання вказаних документів, 07.02.2017 року позивач звернувся до Шостої Київської державної нотаріальної контори з заявою для оформлення спадщини після смерті його батька.Разом з тим, на його заяву державним нотаріусом було надано відповідь, в якій зазначено, що за заявою ОСОБА_4 (сина ОСОБА_3 від другу шлюбу) від 05.03.2007 року заведена спадкова справа № 174/2007, щодо майна померлого ОСОБА_3 . Крім того, державний нотаріус повідомив, що після закінчення шестимісячного строку прийняття спадщини 19.09.2008 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 . Таким чином, оскільки позивач вважає, що з поважної причини пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 26.01.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 23.04.2018 рокузадоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
26.07.2018 року відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов, у якому останній виклав заперечення проти нього.
Ухвалою від 13.03.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили суд відмовити у їх задоволенні.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення сторін,дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи,судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що 21.08.2006 року складено відповідний актовий запис № 15354, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Факт родинних зв`язків позивача з померлим підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10.10.1956 року.
Відповідно до відповіді державного нотаріуса Шостої київської державної нотаріальної контори Груши О.В. № 938/02-14, за заявою ОСОБА_2 заведена спадкова справа №174/2007 на майно ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Матеріали справи містять копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.09.2008 року, реєстровий номер 11-9709, в якому зазначено, що спадщина складається з 114/400 частин квартири АДРЕСА_2 , з яких 38/200 частин квартири належали померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м.Києва 06.01.2000 року та 38/400 частин квартири належали на підставі того ж правовстановлюючого документа ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив своїх спадкових прав.
Частинами1, 2 ст. 1269 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1ст. 1270 ЦК України). Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч.3 ст. 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки, після розлучення батьків 1975 році, позивач проживав у м.Харкові разом із його матір`ю, проте, з батьком були досить добрі та теплі стосунки. До 1996 року позивач кожного літа приїжджав до свого батька, постійно листувались та спілкувались по мобільному телефоні. З останнього листа батька від 21.09.2004 року позивачу стало відомо, що його друга дружина померла та він продовжує жити разом зі своїм сином ОСОБА_2 , який зловживає алкогольні напої, крім того, батько позивача зазначав у свої листах, що син з яким він проживає скривджує та б`є його. Позивач звертає увагу суду на той факт, що мати позивача ОСОБА_6 погано себе почуває з 2007 року та потребує щоденного догляду, отже жодної змоги приїхати до свого батька в Київ у нього не було. Про смерть батька ОСОБА_1 дізнався при розмові з відповідачем у грудні 2016 року.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач після останньої телефонної розмови 19.07.2006 року не спілкувався з батьком ОСОБА_3 , не отримуючи від нього жодного повідомлення ні поштою, ні по телефону, він не цікавився його станом, що і привело до того, що позивач не вчинив жодних дій для прийняття спадщини, у встановлений законом шестимісячний строк, і дізнався про смерть свого батька тільки більш ніж через десять років.
Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В той же час, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз`яснень, які містяться в пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, зважаючи на те, що позивач не скористався своїм правом на прийняття спадщини на майно ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не подав відповідну заяву до нотаріальної контори в межах шести місяців, визначених законом, а звернувся тільки більш ніж через десять років, не довів наявності у нього об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення цих дій протягом всього періоду, а тому суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шоста київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя:
Судове рішення № 84908957, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 16.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/34709/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: