Рішення № 84908818, 26.09.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/868/18

Справа №760/2882/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі: Мелешко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року до Солом`янського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної їй пенсії державного службовця, у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців, відповідно до ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та постанови КМУ від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році»; зобов`язати відповідача починаючи з 01.05.2016 провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця, виходячи із нових складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу та стажу роботи на державній службі, згідно ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та постанови КМУ від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», а саме: посадового окладу - 2585,00 грн., надбавки за ранг державного службовця у розмірі 200,00 грн., надбавка за вислугу років на державній службі 14 років - 1 085,70 грн., і врахованих раніше надбавок та премій за 24 календарні місяці роботи, у розмірі 84 відсотків заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що має стаж державної служби 14 років, перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. Управлінням Пенсійного фонду в Солом`янському районі м. Києва 25.02.2010 їй була призначена пенсія за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу».

Зазначено, що для розрахунку пенсії бралася зарплата посади головного спеціаліста, яку вона займала перед оформленням пенсії, а саме: посадовий оклад у розмір 948 грн., надбавка за ранг (12 ранг державного службовця) - 60 грн., надбавка за вислугу років (стаж державної служби 14 років, 20 %) -201,60 грн., а також надбавки за високі досягнення, премії, премії до державних свят, за останні 24 календарні місяці у розмірі 84 відсотків зарплати.

Посилаючись на ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії державного службовця) та постанову КМУ від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», вважає, що у неї виникли підстави для перерахунку пенсії.

Вказала, що 24.01.2017 вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з дати вступу в силу ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та постанови КМУ від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», тобто, з 01.05.2016, на що отримала відмову у здійсненні перерахунку такої пенсії, з підстав, що законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII перерахунок пенсії державним службовцям не передбачено, з чим позивачка не погоджується та звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 17.02.2017 у справі відкрито скорочене провадження.

31 березня 2017 року представник відповідача подав суду заперечення, якими просить у позові відмовити.

У своїх запереченнях посилається на те, що із набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII втратили чинність норми, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців. Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, який набув чинності 01 травня 2016 року, по іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, а Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Також зазначив, що позивачкою подано заяву про перерахунок пенсії, яка не відповідає формі, встановленій порядком, а викладена в довільній формі, у зв`язку з цим у відповідача не виникло обов`язку приймати рішення щодо перерахунку чи відмови в перерахунку пенсії, а тому заяву позивачку було розглянуто в порядку звернення громадян.

Вважає, що права позивачки управлінням порушені не були, а тому просить у позові відмовити.

Ухвалою судді від 04.08.2017 адміністративну справу призначено до розгляду за загальними правилами КАС України.

Ухвалою суду від 02.07.2019 здійснено заміну відповідача його правонаступником.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 1, частини перша статті 8 Основного Закону України).

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

24.01.2016 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з дати вступу в силу ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та постанови КМУ від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», тобто, з 01.05.2016.

Однак, відповідач своїм листом від 25.01.2017 №158/02/Р-133 відмовив позивачці у перерахунку пенсії.

Позивачка вважає дану відмову протиправною, а тому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної їй пенсії державного службовця, у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців, відповідно до ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та постанови КМУ від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», а також зобов`язати відповідача починаючи з 01.05.2016 провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця, виходячи із нових складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу та стажу роботи на державній службі, згідно ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та постанови КМУ від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», а саме: посадового окладу - 2585,00 грн., надбавки за ранг державного службовця у розмірі 200,00 грн., надбавка за вислугу років на державній службі 14 років - 1 085,70 грн., і врахованих раніше надбавок та премій за 24 календарні місяці роботи, у розмірі 84 відсотків заробітної плати, на що суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та вказаним вище Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Відповідно до ст. 77 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 статті 33 Закону «Про державну службу» (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до частин 2-4 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на день призначення та перерахунку пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Положеннями статті 37-1 цього Закону (в редакції, яка діяла до 2015 року) було передбачено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 постанови КМ України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31 травня 2000 року (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів після набрання чинності Законом Про внесення змін до Закону «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Відповідно до п. 5 постанови КМ України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31 травня 2000 року (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Постановою КМ України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09 грудня 2015 року до постанови КМ України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31 травня 2000 року внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року, а саме: виключено пункт 4 та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Таким чином, постановою КМ України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31 травня 2000 року на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії не було визначено порядку перерахунку пенсії державного службовця.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Правовими положеннями ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, відмова відповідача в здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії з посиланням на Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 № 213-VІІ є безпідставною та незаконною, оскільки вона прийнята після виникнення у позивача права на пенсійне забезпечення.

Абзацом першим підпунктом 3 пункту 1 постанови КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» встановлено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців (за винятком військовослужбовців військових прокуратур), осіб рядового і начальницького складу та поліцейських).

Законом «Про державну службу» та постановою КМ України № 292 від 06 квітня 2016 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» визначені розміри посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи та вищенаведені обставини справи доходить висновку, що відмова відповідача в перерахунку пенсії позивачу не відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог пенсійного законодавства, зокрема, ч. 4 статті 45 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

В даному випадку, позивач звернулася до відповідача з відповідною заявою 24.01.2017, а тому пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 лютого 2017 року.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави суду для висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Доводи, викладені запереченнях відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну службу», постановою КМУ №292 від 06 квітня 2016 року «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві починаючи з 01.02.2017 провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 , виходячи із нових складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу та стажу роботи на державній службі, згідно ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та постанови КМУ від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», а саме: посадового окладу - 2585,00 грн., надбавки за ранг державного службовця у розмірі 200,00 грн., надбавка за вислугу років на державній службі 14 років - 1 085,70 грн., і врахованих раніше надбавок та премій за 24 календарні місяці роботи, у розмірі 84 відсотків заробітної плати.

В іншій частині - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: