Рішення № 84908394, 03.10.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25924/18

Провадження № 2/761/1693/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Загірній Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2018 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 09.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № НОМЕР_1 . Відповідно до п.2.1 кредитного договору в забезпечення виконання усіх грошових зобов`язань в повному обсязі ОСОБА_3 передав в заставу банку транспортний засіб марки «Daewoo», модель «Nexia», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , вартість якого складає 82000,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, спадкоємцями якого є відповідачі. 20.04.2015 року між ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 17, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі кредитним договором № 11196509000, укладеним 09.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Разом з тим, дізнавшись про смерть позичальника, позивач звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори з відповідною письмовою претензією від 06.07.2016 року до спадкоємців позичальника, яка в подальшому була направлена за належністю до Третьої київської державної нотаріальної контори. Згідно з листом Третьої київської державної нотаріальної контори від 23.07.2016 року, після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа щодо майна померлого, при цьому претензію позивача доведено до відома спадкоємців (відповідачів). Разом з тим, відповідачі (спадкоємці) вимогу позивача не задовольнили та заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 196230,17 грн. на сплатили. За таких обставин, представник позивача просить суд в рахунок погашення заборгованості відповідачів перед позивачем за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № НОМЕР_1 від 09.08.2007 року в сумі 82000,00 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки «Daewoo», модель «Nexia», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 31.07.2007 р. УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, шляхом продажу вказаного транспортного засобу позивачем з укладанням від імені відповідачів (власників) договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям його з реєстраційного обліку в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС України, для чого надати позивачу усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу.

Ухвалою від 03.09.2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 13.12.2018 року справа прийнята до провадження суддею Савицьким О.А., розгляд якої вирішено продовжити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 10.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, однак на адресу суду направили письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 09.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику, а позичальник зобов`язувався прийняти, належним чином користуватися і повернути Банку кредитні кошти (кредит) в сумі 14600,00 дол. США та сплатити за кредит в порядку і на умовах, зазначених Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 73730,00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, при цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту має визначатися в Договорі лише в разі надання банком кредиту і іноземній валюті.

Згідно з п.2.1 Кредитного договору у забезпечення виконання усіх грошових зобов`язань в повному обсязі відповідач передав в заставу банку рухоме майно, а саме транспортний засіб марки «Daewoo», модель «Nexia», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

Пунктом 2.2 Кредитного договору, визначено, що за домовленістю сторін вартість предмету застави складає 82000,00 грн.

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору предмет застави є власністю позичальника на підставі Договору купівлі-продажу автомобіля № 106 від 01.08.2007 року, укладеного з ООО «Траст-Авто», зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого 31.07.2007 року, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких позивальник набув право власності на Предмет застави.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер у м.Києві, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .

Дізнавшись про смерть позичальника, Банк відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України направив до Державної нотаріальної контори Шевченківського району м.Києва претензію від 31.03.2015 року до спадкоємців боржника.

20.04.2015 року між ПАТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 17, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 11196509000, укладеним 09.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

29.06.2016 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» стало відомо про смерть позичальника ОСОБА_3 , у зв`язку з чим до Першої київської державної нотаріальної контори було направлено письмову претензію до спадкоємців боржника від 06.07.2016 року № 17145.

Листом від 16.07.2016 року № 5932/01-16 Перша київська державна нотаріальна контора повідомила позивача про відправлення за належністю вищевказаної претензії до Третьої київської державної нотаріальної контори.

Згідно з листом Третьої київської державної нотаріальної контори від 23.07.2016 року № 1230/02-14, 24.06.2011 року вказаною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 337/2011 щодо майна померлого ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та претензію було доведено до відома спадкоємців.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємцями ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного ними у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є спадкоємцями позичальника ОСОБА_3 , вимогу позивача не виконали, заборгованість за кредитним договором в сумі 196230,17 грн., з яких: 115471,33 грн. - сума основного боргу; 1523,52 грн. - сума нарахованих процентів; 79235,32 грн. - сума прострочених процентів, не сплатили.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу статті 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойкою), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтею 589 ЦК України передбачено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов`язання, що нею забезпечено.

Частина 2 статті 589 ЦК України, передбачає право заставодержателя задовольнити за рахунок предмета застави в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь - який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи боржника).

Згідно з ч.3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Позивачем вищевказана вимога Закону була виконана, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що спадкоємці позичальника вимогу кредитора не виконали, заборгованість за кредитним договором не сплатили, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому в рахунок погашення заборгованості відповідачів перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № НОМЕР_1 від 09.08.2007 року в сумі 82000,00 грн., звертає стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки «Daewoo», модель «Nexia», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 31.07.2007 р. УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, шляхом продажу вказаного транспортного засобу позивачем з укладанням від імені відповідачів (власників) договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям його з реєстраційного обліку в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС України, для чого надати позивачу усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. у рівних частках, а саме по 881,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є спадкоємцями ОСОБА_3 , перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № НОМЕР_1 від 09.08.2007 р. в сумі 82000 (вісімдесят дві тисячі) грн. 00 коп., звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки «Daewoo», модель «Nexia», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 31.07.2007 р. УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, шляхом продажу вказаного транспортного засобу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» з укладанням від імені відповідачів (власників) договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям його з реєстраційного обліку в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС України, для чого надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. у рівних частках, а саме по 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: