Ухвала суду № 84907945, 08.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр.№ 2/759/6444/19

ун.№ 759/17578/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та просить визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, поширену приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» на «Телеканалі новин 24» у програмі «Право на правду», а також розміщену за посиланням у Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»; зобов`язати приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс» спростувати недостовірну та таку, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену на « Телеканалі новин 24» у програмі «Право на правду» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також розміщену за адресою в Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс» видалити недостовірну та таку, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену на «Телеканалі новин 24» у програмі «Право на правду»; стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» та ОСОБА_2 завдану ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 700 000 [сімсот тисяч] грн. 00 коп.; здійснити розподіл судових витрат га стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на розгляд даної справи.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити приватному акціонерному товариству «Телерадіокомпанія Люкс» та ОСОБА_2 поширення (розповсюдження) відео сюжету та відеозапису програми «Право на правду» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», також однойменної статті, розміщеної за посиланням у Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що він звернуся до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди. Відповідач і надалі продовжує поширення недостовірної інформації у вигляді фактичних тверджень, яка не має під собою жодного обґрунтування. Така ситуація і надалі призводитиме до стану порушення права позивача.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

При цьому, слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, згідно з роз`ясненнями, викладеними у вказаній постанові, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд лише встановлює, чи може невжиття обраних заявником заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, чи є обраний ним спосіб захисту спів мірним із заявленими позовними вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Водночас, у даному випадку, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може у майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, обрані позивачем заходи забезпечення позову фактично збігаються із заявленими позовними вимогами.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина 1 статті 277 ЦК України).

Стаття 297 ЦК України визначає, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Як зазначено у пунктах 15,18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Тобто, можна дійти висновку, що способом порушення честі та гідності є поширення відповідної інформації.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Відповідно до положень ст.ст. 76, 81ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про інформацію».

Блокування інформації в системі - дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі.

Знищення інформації в системі - дії, внаслідок яких інформація в системі зникає (ст. 1 ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»).

Тобто, наслідком блокування або зняття публікації є унеможливлення поширення або розповсюдження відповідної інформації, що є вирішенням позову по суті заявлених вимог.

Предметом заявленого позову є захист честі, гідності та ділової репутації позивача, тобто, у разі задоволення позову відповідна інформація щодо нього не поширюватиметься шляхом її видалення із веб-сайту, а тому обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом заборони поширення відео сюжету, відеозапису програми та відповідної статті за своєю суттю співпадають з заявленими позовними вимогами.

Водночас, відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Дослідивши матеріали заяви, обставини, доводи викладені у заяві, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на недоведеність позивачем можливості ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому та тотожності обраних заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, що виключає застосування вказаних заходів забезпечення позову як таких що, призведуть до вирішення справи по суті.

Керуючись ст.ст.149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Войтенко