Рішення № 84907380, 01.10.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8127/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

при секретарі Гриценко О.І.

справу розглянуто без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного провадження, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Представник ПАТ «Страхова компанія «Країна» - Піка М.Є. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди мотивуючи вимоги тим, що 15.02.2016 року між позивачем таДержавною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/129432 предметом якого було страхування транспортного засобу Ауді д.н. НОМЕР_1 .

16.05.2016 року приблизно о 07 год.45 хв. в місті Києві водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Тойота д.н. НОМЕР_2 по 20 км. Брест-Литовського шосе, не вибрав безпечну швидкість та інтервал в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ауді д.н. НОМЕР_1 , який від удару здійснив наїзд та зіткнення з автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_3 , який рухався попереду. Зіткнення транспортних засобів призвело до їх пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2016 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль Ауді д.н. НОМЕР_1

який належить Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення « Укрспецекспорт».

20.05.2016 року страхувальник - Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Країна» з заявою вх.. № 4950 про виплату страхового відшкодування.

Розмір матеріального збитку було визначено згідно п.9.1 Договору добровільного страхування наземного транспорту № УА/129432 та п.6 Додатку 1 до Договору на підставі яких розмір збитку та страхового відшкодування визначається на підставі рахунку СТО. Згідно Акту наданих послуг № 5164 від 16.05.2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді д.н. НОМЕР_1 складає 63541,72 грн.

ПАТ «Страховою компанією «Країна» на підставі страхового акту № 36/39912/2.1.5.1 було виплачено страхове відшкодування у сумі 63541,72 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_3 (СТО) на підставі Акту наданих послуг № 5164 від 16.05.2016 року, відповідно до заяви страхувальника.

Цивільно правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована вАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» згідно Полісу АІ/8514009. Так згідно полісу страхова сума визначена в розмірі 50000 грн., франшиза 0 грн.

АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на претензію ПАТ «Страхова компанія «Країна» виплатила страхове відшкодування у розмірі 31401,25 грн.

В досудовому порядку відповідачем ОСОБА_1 добровільно було сплачено 24070,24 грн.

До позивача перейшло право вимоги до відповідача по відшкодуванню різниці у сумі 8070,23 грн. між фактичним розміром шкоди, страховим відшкодуванням та добровільним відшкодуванням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідач ОСОБА_1 ухвалу суду від 12.06.2019 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження та позовну заяву з додатками не отримав про що свідчить повернутий конверт за закінченням терміну зберігання.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав згідно вказаної статті є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.02.2016 року між позивачем таДержавною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/129432 предметом якого було страхування транспортного засобу Ауді д.н. НОМЕР_1 .

16.05.2016 року приблизно о 07 год.45 хв. в місті Києві водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Тойота д.н. НОМЕР_2 по 20 км. Брест-Литовського шосе, не вибрав безпечну швидкість та інтервал в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ауді д.н. НОМЕР_1 , який від удару здійснив наїзд та зіткнення з автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_3 , який рухався попереду. Зіткнення транспортних засобів призвело до їх пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2016 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль Ауді д.н. НОМЕР_1

який належить Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення « Укрспецекспорт».

20.05.2016 року страхувальник - Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Країна» з заявою вх.. № 4950 про виплату страхового відшкодування.

Розмір матеріального збитку було визначено згідно п.9.1 Договору добровільного страхування наземного транспорту № УА/129432 та п.6 Додатку 1 до Договору на підставі яких розмір збитку та страхового відшкодування визначається на підставі рахунку СТО. Згідно Акту наданих послуг № 5164 від 16.05.2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Ауді д.н. НОМЕР_1 складає 63541,72 грн.

07.07.2016 року згідно платіжного доручення №8017 ПАТ «Страховою компанією «Країна» на підставі страхового акту № 36/39912/2.1.5.1 було виплачено страхове відшкодування у сумі 63541,72 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_3 (СТО) на підставі Акту наданих послуг № 5164 від 16.05.2016 року, відповідно до заяви страхувальника.

Цивільно правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована вАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» згідно Полісу АІ/8514009. Так, згідно полісу страхова сума визначена в розмірі 50000 грн., франшиза 0 грн.

АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на претензію ПАТ «Страхова компанія «Країна» виплатила страхове відшкодування у розмірі 31401,25 грн.

В досудовому порядку відповідачем ОСОБА_1 добровільно було сплачено 24070,24 грн.

Аналізуючи все в сукупності, суд розглянувши справу за наявними у справі матеріалами приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «Країна» не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення яка набрала законної сили , є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Стаття 22 цього Закону визначає, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Так, цивільно - правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_1 була застрахована в «Страхова компанія «АХА Страхування» (Поліс № АІ/8514009). АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на претензію ПАТ «Страхова компанія «Країна» виплатила страхове відшкодування лише у розмірі 31401,25 грн., тоді як згідно полісастрахова сума визначена в розмірі 50000 грн., франшиза 0 грн.

Відповідачем в досудовому порядку добровільно було сплачено позивачу 24 070,24 грн.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

У зв`язку з вищевикладеним, суд критично ставиться до вимоги позивача щодо стягнення різниці заподіяної шкоди у сумі 8070,23 грн., саме з відповідача ОСОБА_1 , а не з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування», оскільки страховиком було сплачено страхове відшкодування у розмірі 31401,25 грн., що не перевищує ліміт відповідальності останнього.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 грудня 2018 року року № 703/2166/16ц.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, суд прийшов висновку про залишення позову без задоволення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись , ст.ст. 82 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 14, 76-82, 95,141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 22,9, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

Ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ПАТ «Страхова компанія «Країна» адреса м. Київ вул. Електриків 29А, р/р НОМЕР_4 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 380838, ЄДРПОУ 20842474.

Відповідач - ОСОБА_1 задреса АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: