Рішення № 84905777, 07.10.2019, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/873/19

провадження № 2/694/428/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07.10.2019 р. м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

у складі:головуючого - судді Гончаренко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Блискавки А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Звенигородка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Звенигородської райдержадміністрації, орган опіки та піклування Звенигородської міської ради про надання дозволу на зняття з реєстраційного обліку місця проживання та надання дозволу на реєстрацію нового місця проживання малолітньої дитини без згоди батька, -,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про надання дозволу на зняття з реєстрації та на реєстрацію місця проживання неповнолітньої особи без письмової згоди батька.

У своєму позові ОСОБА_1 вказала, що з відповідачем по справі ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 2012 року. Рішенням Звенигородського районного суду від 14.06.2017 року зазначений шлюб розірвано. Від шлюбу з відповідачем має спільну дитину: неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона та неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після розірвання шлюбу постійно мешкає з нею, на даний час проживають в АДРЕСА_1 , оскільки в неї там є робота, дитина навчається в 1-му класі в Смілянській загальноосвітній школі №10. Батько дитини з ними спільно не проживає внаслідок розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Дитина мешкає постійно із позивачем. Був судовий процес з питання визначення способів участі у вихованні дитини. Рішенням Звенигородського районного суду від 25.02.2019 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини. В даний час, позивач має намір змінити своє місце проживання з неповнолітнім сином та переїхати проживати і працювати до м.Черкас, оскільки її матері ОСОБА_4 на праві власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і вона надала письмову нотаріально посвідчену згоду на реєстрацію її та її сина в зазначеній квартирі, проте для того, щоб дитину перевести до іншої школи потрібно, щоб вона була зареєстрована в м.Черкаси. 14.05.2019 року нею було подано до Управління надання адміністративних послуг відповідні заяви про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію місця проживання дитини. Але, було отримано відмову у зв`язку з відсутністю другого законного представника - батька дитини. Позивач не має можливості отримати згоду відповідача, адже він категорично відмовляється надавати згоду на перереєстрацію дитини і зазначені дії він робить для того, щоб її образити. Тому вона змушена звернутися з зазначеними позовними вимогами до суду та у своєму позові просить надати їй, ОСОБА_1 , дозвіл на зняття неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_3 , та на реєстрацію нового місця його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без письмової згоди батька - ОСОБА_2 .

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 10.06.2019 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого засідання /а.с.34/.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.09.2019 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду.

У судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, а також в цій заяві зазначила, що позов підтримує і просить його задовольнити, а також не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, судові повідомлення на ім`я відповідача надсилались за зареєстрованим місцем його проживання, що підтверджується поштовими відправленнями суду. Відповідач про причину неявки суд не повідомив, відзив не подав, клопотань про розгляд справи у його відсутність та відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Звенигородської РДА в підготовче засідання не з`явився, за підписом начальника ОСОБА_6 до суду подано заяву про розгляд справи без участі їх представника.Позовні вимоги покладають на розсуд суду.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Звенигородської районної державної адміністрації

Черкаської області в судове засідання не з`явилася. Через канцелярію суду подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника Органу опіки та піклування Звенигородської райдержадміністрації. Позовні вимоги покладають на розгляд суду.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

25 серпня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб. Згідно копії свідоцтва про народження / виданого повторно/ серії НОМЕР_2 , виданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 14 травня 2019 року від шлюбу у сторін народилася дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 170 (а.с. 9).

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.06.2017 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано /а.с.10/.

Зазначає, що після розірвання шлюбу, спору між сторонами про визначення місця проживання дітей не було. Дитина залишилася проживати разом з нею і відповідач сплачує аліменти на її утримання.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.05.2018 року визначено способи ОСОБА_2 участі у вихованні його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.22-24/.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.02.2019 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття /а.с.25-27/.

На даний час позивач ОСОБА_1 (відповідно до акту проживання без реєстрації від 12.04.2018 року) дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , склад її сім`ї становить: ОСОБА_1 - заявник та ОСОБА_3 - син, що підтверджується копією довідки № 130 від 06.04.2018 року (а.с. 11,12). Аналогічне підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Звенигородської міської ради від 10.05.2019 року №2694/02-17 /а.с.13/.

ОСОБА_3 навчається в 1-В класі 2018-2019 н.р. Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Смілянської міської ради Черкаської області, що підтверджується копією довідки №35 від 13.05.2019 року /а.с.14/.

Як зазначає позивач, у її матері ОСОБА_4 є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вона згодна на те, щоб вона разом з сином мешкала у вказаній квартирі, про що надала письмову нотаріально посвідчену згоду на реєстрацію її та її сина в зазначеній квартирі /а.с. 17 /.

Із копії договору купівлі-продажу від 20.07.2010 року встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 а.с.15-16/.

Як зазначає позивач, вона зверталась до відповідача щодо отримання згоди на зняття з реєстрації місця проживання сина та на реєстрацію його місця проживання за новою адресою в м.Черкаси, однак відповідач відмовляється надавати згоду на перереєстрацію дитини, зазначені дії він робить для того, щоб її образити. При цьому, як зазначає позивач, відповідач сином не цікавиться, відмовляється надавати допомогу дитині матеріально. Разом з тим, достеменно знаючи, що до вересня 2019 року вона має намір переїхати з сином мешкати до м.Черкаси, безпідставно відмовляється надати таку згоду, що створює ряд незручностей, пов`язаних з оформленням дитини до школи.

Крім того, як зазначає позивач 14.05.2019 року вона зверталася з приводу зняття з реєстрації місця проживання дитини /заява №36789/ та реєстрації за новою адресою /заява №36791/ до органу реєстрації - Управління надання адміністративних послуг, де їй було відмовлено та роз`яснено, що без згоди батька зняти з реєстрації сина вона зможе лише за рішенням суду. Проте, 15.05.2019 року позивач отримала відмову у знятті дитини з реєстрації місця проживання, оскільки батько дитини - ОСОБА_2 не надає на це згоду, яка передбачена ст.160 СК України /а.с.18-21/.

Відповідно до ст. 6 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена

органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку. Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанція про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). У разі подання заяви представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки(усиновлювачі). Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. Статтею 7 вище вказаного Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Відповідно до п 2.2. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 №1077, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2109/22421, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг - до відповідного центру, окрім інших документів, документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання; свідоцтво про народження, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку. Пунктом 2.3 вказаного Порядку встановлено, що відомості про дітей до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них. При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 207 також передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому законом порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Орган реєстрації відмовляє в реєстрацїї/знятті з реєстрації місця проживання, якщо, зокрема, особа не подала необхідних документів або інформації. Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику (п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 207).

Згідно ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Положеннями ч.4 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитини такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування(пункт 1 статті 18 цієї Конвенції. У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і

відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитини, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. Відповідно до ч.1,2 ст. 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний хтя фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Отже, з урахуванням положень Конвенції про права дитини пріоритети повинні надаватися як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України "Про охорону дитинства". За змістом статей 11,18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до вимог ст.ст. 150,155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватися батьківські права. З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька є законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 768,40 грн. при зверненні з цим позовом до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 263, 264, 265, 268, 273, 280-288 ЦПК України, ст. 160 ч.1 СК України, Законом України "Про охорону дитинства", Конвенцією про права дитини, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Звенигородської райдержадміністрації, орган опіки та піклування Звенигородської міської ради про надання дозволу на зняття з реєстраційного обліку місця проживання та надання дозволу на реєстрацію нового місця проживання малолітньої дитини без згоди батька - задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т.В. Гончаренко