Рішення № 84900160, 03.10.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9416/19

2/357/3978/19

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 жовтня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Орєхова О.І.,

за участі секретаря – Сокур О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,-

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2019 року позивач комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, посилаючись на наступні обставини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством. В силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно статей 67, 68 та 162 Житлового кодексу та у відповідності до «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004 року, наймач або власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004 року, виконавцем послуг з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 року № 2479-VІ, органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», передбачено, що, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 року № 2479-VІ, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання центрального водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. До встановлення національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житло-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004 року передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Плата за комунальні послуги (центральне опалення, централізоване постачання гарячої води) береться за затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в установленому порядку тарифами та вноситься щомісяця.

Згідно особового рахунку № 5563-2 відповідач починаючи з 01.06.2012 року по 01.07.2019 рік, має заборгованість за опалення та підігрів води в розмірі 8589,13грн.

КП БМР «БЦТМ» боржнику було надіслано попередження про наявність заборгованості з вимогою сплатити її протягом місяця. Але боржник не відреагував на дану претензію та не сплатив заборгованості.

Своїми діями відповідач порушив статті 525, 526 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Просили суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 8589 гривень 13 копійок за опалення та підігрів води та 1921,00 гривень витрати на оплату судового збору (а.с. 3-4).

Ухвалою судді від 10 вересня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 17-18).

02 жовтня 2019 року за вх. № 36188 судом отримано заяву про застосування позовної давностіпредставника відповідача, адвоката Усенко Євгенія Івановича, який діє на підставі ордеру, серії СК № 353365 та договору про надання правової допомоги № 15/19 від 25.09.2019 року, обґрунтовуючи наступним.

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Вважає, що судом мають бути застосовані наслідки спливу позовної давності щодо частини позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у трироки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як передбачено частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з розрахунковим листом абонента по особовому рахунку № НОМЕР_1 в період з 01.06.2012 року по 01.07.2019 року у відповідача виникла заборгованість в загальному розмірі 8589,13 грн.

Тобто, заборгованість відповідача нарахована з 01.06.2012 року. Однак,позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права лише 22.08.2019 року.

Таким чином, вважає, що з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за послуги опалення та підігріву води в межах позовної давності, за період з серпня 2016 року по 01.07.2019 року.

Відповідно до розрахункового листа абонента по особовому рахунку № 5563-2 заборгованість відповідача станом на серпень 2016 року складала 6508,19 грн., а станом на липень 2019 року – 8589,13 грн.

Отже, в межах строку позовної давності утворилась заборгованість відповідача в розмірі 2080,94 грн. (8589,13 грн. – 6508,19 грн.).

Просив застосувати наслідки спливу позовної давності та стягнути з відповідача заборгованість за період з серпня 2016 року по 01 липня 2019 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.Розгляд справи проводити без його участі та без участі відповідача.

В судове засідання представник позивача КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» Мартиненко Тетяна Миколаївна, яка діє на підстав довіреності № 15 від 27.05.2019 року (а.с. 14) не з`явилась, 03.10.2019 року за вх. № 36332 судом отримано заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 28).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в заяві, яка була отримана судом 02.10.2019 року за вх. № 36188, представник відповідача, адвокат Усенко Є.І. просив справу за позовом КП БМР «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 розглядати у їх відсутності, просив застосувати строк позовної давності та стягнути з відповідача заборгованість за період з серпня 2016 року по 01 липня 2019 року, тобто в сумі 2080,94 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явились в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача КП БМР «Білоцерківтепломережа» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що згідно особового рахунку № 5563-2 відповідач ОСОБА_1 починаючи з 01.06.2012 року по 01.07.2019 року має заборгованість за опалення та підігрів води в розмірі 8589 грн. 13 коп., що підтверджується в матеріалах справи розрахунковим листом абонента (а.с. 7-8).

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС УДМС в Київській області від 02.09.2019 року, отримано судом 06.09.2019 року за вх. № 32686, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Встановлено, що КП БМР «БЦТМ» боржнику було надіслано претензію про наявність заборгованості з вимогою сплатити її протягом місяця, але боржник не відреагував на дану претензію та не сплатив заборгованості (а.с. 5).

Квартира АДРЕСА_2 по якій нарахована КМ БМР «Білоцерківтепломережа» вищевказана заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, належить ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності, 42683, 25.12.2008; форма власності – приватна, частка власності – 1/1.

Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 11-12).

Згідно рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 23.12.2005 року № 388 КП БМР «Білоцерківтепломережа» визначена виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання у житловому фонді комунальної власності м. Біла Церква.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Плата за комунальні послуги (централізоване опалення, централізоване постачання гарячої води) береться за затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в установленому поряду тарифами та вноситься щомісячно.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з центрального опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно п. 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).

Отже, слід вважати, що між позивачем та відповідачем існують відносини, згідно яких позивач КП БМР «Білоцерківтепломережа» надавав відповідачу послуги з централізованого опалення, а відповідач отримував їх та зобов`язаний здійснювати своєчасно оплату за надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами відсутні чинні договори про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, однак відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та є власником зазначеного нерухомого майна, отже суд вважає доведеним, що останньому надані вищезазначені послуги, що підтверджується розрахунковим листом абонента за особовим рахунком 5563-2, який закріплений за відповідачем (а.с. 7-8).

В свою чергу, відповідач не надав до суду доказів сплати ним вказаних коштів, відключення його від системи центрального опалення чи доказів того, що останній не є власником житла та не є споживачем зазначених послуг тощо.

Навпаки, відповідач визнав частково вимоги позивача в сумі 2080,94 гривень в межах строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Звертаючись до суду з відзивом на позовну заяву позивача, представник відповідача просить суд застосувати строк позовної давності, так як звертаючись до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 8589,13 гривень, остання виникла за період з 01.06.2012 року по 01.07.2019 року, але позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права лише 22.08.2019 року.

Таким чином, вважає, що з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за послуги опалення та підігріву води в межах позовної давності, за період з серпня 2016 року по 01.07.2019 року.

Позовна давність – це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Іншими словами, це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.

Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦКУ).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з розрахунковим листом абонента по особовому рахунку № НОМЕР_1 в період з 01 червня 2012 року по 01 липня 2019 року у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 8589 грн. 13 коп., однак, позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права лише 22 серпня 2019 року, про що свідчить штамп суду (а.с. 3).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач КП БМР «Білоцерківтепломережа» пропустив строк звернення до суду, а отже в межах строку позовної давності з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за послуги опалення та підігріву води за період з серпня 2016 року по 01 липня 2019 року.

Відповідно до розрахункового листа абонента по особовому рахунку № 5563-2 заборгованість відповідача станом на серпень 2016 року складала 6508,19 грн., а станом на липень 2019 року – 8589,13 грн.

Отже, в межах строку позовної давності утворилась заборгованість відповідача в розмірі 2080,94 грн. (8589,13 грн. – 6508,19 грн.).

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Тому, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу є такими, що підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги опалення та підігріву води у розмірі 2080,94 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на – відповідача.

За такого рішення, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1921,00 грн. судових витрат, що складаються із судового збору та понесення яких документально підтверджується наявним платіжним дорученням на вищезазначену загальну суму (а.с. 2).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 11, 322, 526 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 19, 76, 81, 82, 133, 141, 263, 265, 273, 353, 354ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,- задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» суму заборгованості за опалення та підігрів води в розмірі 2080 гривень 94 коп. та судового збору в розмірі 1921 гривень 00 коп., на загальну суму - 4001 гривень 94 коп. (чотири тисячі одна гривня дев`яносто чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна буд. 3, код ЄДРПОУ – 04654336 );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ).

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2019 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов