Рішення № 84898969, 30.09.2019, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/454/18

30 вересня 2019 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення сум витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

в с т а н о в и в :

Заступник військового прокурора Харківського гарнізону Банніков С.В. звернувся в суд з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення сум витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 259990 грн 18 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач у період з 10.08.2015 року по 03.11.2017 року проходив навчання та військову службу у Національній академії Національної гвардії України на посаді курсанта. Так, 10.08.2015 року наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 10.08.2015 року №102 о/с ОСОБА_1 зараховано на навчання до факультету підготовки фахівців для Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки, психологічної служби та Національної гвардії України і наказом заступника начальника інституту Національної академії внутрішніх справ А.О.Пожидаєва від 10.08.2015 року №150 відповідача призначено на посаду курсанта та зараховано на котлове забезпечення з 09.08.2015 року. Також 10.08.2015 року між ОСОБА_1 та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Факультету №2 – підготовки фахівців для Національної гвардії України Навчально-наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами, відповідно до якого відповідач зобов`язався відшкодувати Міністерству внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

25.10.2017 року відповідач подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв`язку з небажанням продовжити навчання, у якому зазначив, що з постановою КМУ №967 від 12.07.2006 року "Про відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з утриманням у вищих військових навчальних закладах" ознайомлений та згідний Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України №248с/ч від 03.11.2017 року ОСОБА_1 відраховано з навчання та виключено зі списків перемінного складу курсантів академії через небажання продовжувати навчання.

Оскільки відповідач достроково розірвав контракт через небажання продовжувати навчання, то відповідно до п.10 ст.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 259990,18 грн.

Оскільки в добровільному порядку вказані витрати відповідач не відшкодував, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача згадані витрати.

Прокурор в судовому засіданні вимоги позову підтримав з підстав, викладених у позові та пояснив, що у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 продовжувати навчання він зобов`язаний відшкодувати витрати, понесені на його утриманням у вищому навчальному закладі.

Представник позивача Національної академії Національної гвардії України в судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач та його представники в судове засідання не з`явилися, у попередніх судових засіданнях вимоги позову не визнали та просили в його задоволені відмовити. Відповідач зазначив, що позов є безпідставним, оскільки позивачем не надано доказів про перерахуваня йому грошового забезпечення, а одяг та взуття були надані йому тоді, коли він проходив строкову військову службу.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 10.08.2015 року №102 о/с ОСОБА_1 зараховано на навчання до факультету підготовки фахівців для Національної гвардії України навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки, психологічної служби та Національної гвардії України. Також відповідно до витягу з наказу заступника начальника інституту Національної академії внутрішніх справ А.О.Пожидаєва від 10.08.2015 року №150 відповідача призначено на посаду курсанта та зараховано на котлове забезпечення з 09.08.2015 року (т.1 а.с.8).

Згідно з контрактом про проходження військової служби (навчання) курсантами, укладеного 10.08.2015 року між Національною академією внутрішніх справ та курсантом ОСОБА_1 (т.1 а.с.11), останній зобов`язався відшкодувати Міністерству внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2017 року №748 припинено факультет №2 - підготовки фахівців для Національної гвардії України Навчально-наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ шляхом приєднання до Національної академії Національної гвардії України, яка є правонаступником усього майна прав та та обов`язків факультету.

Відповідач у справі ОСОБА_1 25.10.2017 року написав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв`язку з небажанням продовжити навчання та зазначив, що з постановою КМУ №967 від 12.07.2006 року "Про відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з утриманням у вищих військових навчальних закладах" ознайомлений та згідний (т.1 а.с.9).

Відповідно до витягу з наказу начальника Національної академії Націоналної гвардії України №248с/ч від 03.11.2017 року відповідача відраховано з навчання та виключено зі списків перемінного складу курсантів академії через небажання продовжувати навчання (т.1 а.с.10).

Відповідно до п.10 ст.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону,, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 затверджено "Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Так, відповідно до п. 3, 4 цього Положення відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Відповідно до зведеного розрахунку фактичних видатків з державного бюджету вбачається, що витрати які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 становлять 259990,18 грн. (т.1 а.с.12), а саме: грошове забезпечення військово службовців – 192177,96 грн.; предмети, обладнання та інвентар - 6043,31 грн.; медикаменти та перев`язувальні матеріали – 518,34 грн.; продукти харчування – 46366,95 грн., оплата теплопостачання – 7151,80 грн.; оплата водопостачання та водовідведення - 2860,42 грн.; оплата електроенергії – 3984,43 грн.; оплата послуг (крім комунальних) – 886,97 грн.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 81 цього ж кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні відповідач та його представник пояснили, що речове майно він отримував в період проходження строкової військової служби, а в період навчання одяг та взуття йому не надавалися. Доказів про фактичне отримання відповідачем речового майна, зокрема, первинних документів на підтвердження передання одягу чи взуття (з підписом відповідача про отримання такого майна) позивачем суду не подано. За таких обставин у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Також суд не вважає належним та допустимим доказом витрат на медикаменти та перев`язувальні матеріали копії книг амбулаторного прийому курсантів і солдатів, оскільки вони не підтверджують згадані витрати у сумі 518,34 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати щодо надання послуг (крім комунальних), однак не зазначає, які витрати ним понесено та з чого вони складаються.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення витрат на предмети, матеріали, обладнання та інвентар в сумі 6043,31 грн., медикаменти та перев`язувальні матеріали в сумі 518,34 грн., оплату послуг (крім комунальних) в сумі 886,97 грн слід відмовити.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він не отримував грошове забезпечення, оскільки це спростовується наданими позивачем копіями відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та реєстрів перерахувань на карткові рахунки (т.2 а.с.58 - 156).

Отже суд приходить до переконання, що з відповідача слід стягнути витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ у розмірі 252541,56 грн., а у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір.

На підставі наведеного, ст.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, керуючись ст.ст.141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Національної академії Національної гвардії України 252541,56 грн. витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Військової прокуратури сил антитерористичної організації 3899,85 грн. судового збору.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий О. А. Шишко