Рішення № 8489725, 17.03.2010, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа № 2-119/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2010 року

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого – судді Закопайло В.В., при секретарі Крівошеї Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за позовом комунального підприємства „Богодухівжитло” виконкому Богодухівської міської ради (в подальшому КП «Богодухівжитло») до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

КП «Богодухівжитло» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 1249,35 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при подачі позову до суду в розмірі 30 грн.

Свої вимоги позивач мотивуючи тим, що відповідачі є власниками кватири за адресою АДРЕСА_1, тобто абонентом КП «Богодухівжитло», послугами якого він користується. Одночасно відповідач є співвласником допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, опорних конструкцій, механічного електричного, сантехнічного та іншого обладнання за межами або в середині квартири і зобов’язаний брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно з довідками позивача підприємством було надано певні послуги в будинку (електроенергія в місцях загального користування, обслуговування внутрішньо будинкових систем, вивіз сміття, прибирання прибудинкової території) в якому мешкає відповідач. Згідно Правил користування приміщенням житлових будинків та прибудинкових територій власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити плату за обслуговування та ремонт будинку.

Відповідно до ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відповідач зобов’язаний був укласти договір та сплачувати житлово-комунальні послуги, але до цього часу договір не укладено не зважаючи на те, що послуги продовжують надаватися, проте відповідач відмовився в повній мірі сплачувати за послуги.

Протягом останніх трьох років відповідачем не проводилась оплата за послуги по утриманню будинку і прибудинкової території, в зв’язку з чим виникла заборгованість за період з грудня 2006 року по грудень 2009 року на загальну 1249,35 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити з наведених в позовній заяві підстав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали,мотивуючи тім, що вони не проживають в вказаній квартирі з січня 2006 року та вказаними послугами не користуються, квартира стоїть зачинена в неї ні хто не мешкає. Крім того вказані послуги або не надаються, або надаються неякісно (прибирання прибудинкової території). При цьому пояснив, що хоч, на його погляд, ці роботи не виконувались однак представника позивача не викликав, акт претензію, як це передбачено ст.. 18 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» не складався.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, відповідача та його представника дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до статуту КП «Богодухівжитло» виконкому Богодухівської міської ради п. 1.2 дане підприємство є правонаступником Богодухівського виробничого управління житлово-комунального господарства.

Відповідно до розрахунку заборгованості борг відповідачів перед КП «Богодухівжитло» за період з грудня 2006 року по грудень 2009 року становить 1249,35 грн., згідно тарифів, затверджених рішеннями Богодухівської міської ради Харківської області та виконкому Богодухівської міської ради Харківської області.

Відповідно до довідки КП «Богодухівжитло», розрахунку структури комунальних послуг, наказів про прийняття на роботу двірників дане підприємство надає послуги на утримання будинку № 75-в по вул. Д.Бєдного в м. Богодухові та прибудинкової території, в т.ч. електроенергія в містах загального користування, вивіз сміття, обслуговування внутрішньо будинкових систем. При цьому електроенергія в місцях загального користування полягає в різниці між даними лічильника, який рахує усю електроенергію, використану будинком (загально будинковий лічильник) та даними квартирних лічильників, крім того позивач повинен мати електрика на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, також повинен мати двох сантехніків на цей же випадок на вісь житловий фонд міста. Ці особи прийняті на роботу та отримують заробітну плату, яка закладена в відповідні тарифи.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідачів в тієї частині, що якщо вони не проживають у будинку, то не повинні сплачувати квартирну плату.

При цьому суд виходить з того, що згідно зі ст.. 13 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ «Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення ці послуги поділяються на: 1) Комунальні послуги (централізоване опалення,, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, а також вивезення побутових відходів тощо; 2) Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньбудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо; 3) послуги з управління будинком (балансоутримування, укладання на договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо.

Аналізуючи структуру послуг що надаються позивачем ( а.с. 7,11,33) суд приходить до висновку, що частина цих послуг залежить від проживання (комунальні послуги), частина не залежить від цього, оскільки вони направлені на підтримання належного стану будинку, санітарного стану території (Послуги з утримання будинків та споруд, послуги з управління будинком)

Позивач надавав послуги які відносяться до послуг з утримання будинків та споруд, послуги з управління будинком (прибирання прибудинкової території, витрати на технічне обслуговування внутрішньо будинкових мереж, витати на освітлення місць загального користування, вивезення та утилізацію твердих побутових відходів). Що стосується такої послуги, як вивезення побутових відходів то суд виходить з того, що ця послуга віднесена, як до комунальних послуг так і до послуг з утримання будинків та споруд та зважаючи на те, що ця послуга Рішенням Богодухівської Міськради не діференцірованна, суд відносить її до послуги з утримання будинків.

Посилання відповідача про те що не виконуються будь які роботи, суд не приймає до уваги, оскільки відповідач, в такому разі, повіне був діяти у відповідності зі ст.. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме в разі порушення умов договору споживач має право викликиати представника виконавця для складення та підписання акту-претензії.Як встановлено в судовому засіданні відповідач жодного разу цім правом не скористувався. Тобто відповідач не надав суду доказів про невиконання позивачем певних робот.

Керуючись ст. 382 ЦК України, ст.ст. 88, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги КП „Богодухівжитло” задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь КП „Богодухівжитло” (р/р 260093013076 ТВБВ 10020/0403 філії ХОУ ВАТ «Держаний ощадний банк України», код 22660139, МФО 351823) суму заборгованості у розмірі 1249 (одна тисяча двісті сорок дев’ять) грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП „Богодухівжитло” (р/р 260093013076 ТВБВ 10020/0403 філії ХОУ ВАТ «Держаний ощадний банк України», код 22660139, МФО 351823) суму сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 (тридцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, через Богодухівський районний суд шляхом подачі в 10-денний термін зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя