Рішення № 84895947, 08.10.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1640/16

08 жовтня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Василишина К.В.,

представника відповідача Мурованої І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення №177875-13 від 30.06.2016, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вартість належного ОСОБА_1 автомобіля Audi Q7, 2014 року випуску, об`ємом двигуна 2967 куб см, не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що виключає визначення його об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб за 2016 рік. Позивач зазначає, що контролюючим органом не встановлювалась інформація щодо пробігу належного ОСОБА_1 автомобіля, що у свою чергу, унеможливлює розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу.

Крім того, у позовній заяві позивач вказує на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки застосування контролюючим органом положень статті 267 Податкового кодексу України (далі ПК України), з урахуванням внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII змін, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто у 2017 році. Вказаним Законом внесено зміни до статті 267 ПК України, зокрема, щодо визначення об`єкту оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №177875-13 від 30.06.2016.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 та прийнято нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №177875-13 від 30.06.2016 відмовлено.

Поставною Верховного Суду від 17.07.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою скасування постанов від 18.01.2017 та від 24.04.2017 вказано порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Так, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 вказано на те, що судами не встановлено чи отримував податковий орган інформацію від Мінекономрозвитку про автомобілі, які відносяться до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році, та чи згідно з такими відомостями, належний позивачу автомобіль підпадає під ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році. Крім того, не враховано попередніми судовими інстанціями й те що, податковим законодавством передбачено алгоритм дій платника податку у випадку встановлення неправильності застосованих контролюючим органом даних при прийнятті податкового повідомлення-рішення про визначення транспортного податку.

05.08.2019 дана справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду, за результатами повторного автоматизованого розподілу справи визначено суддю для її розгляду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання.

Цією ж ухвалою суду зобов`язано відповідача у строк для подання відзиву на позов надати суду належним чином засвідчені копії документів з інформацією, надісланою до органів ДФС у 2016 році Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономрозвитку) про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016, у тому числі щодо автомобіля марки Audi Q7, 2014 року випуску, з об`ємом двигуна 2967 куб см, тип пального D, АТ, станом на 01.01.2016 (том 1 а.с.156).

Ухвалою суду від 09.08.2019 у Мінекономрозвитку було витребувано повний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля марки Audi Q7, 2014 року випуску, з об`ємом двигуна 2967 куб см, категорія В, тип пального D, станом на 01.01.2016, а також докази надіслання до органів ДФС інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016 (том 1 а.с.159-160).

24.09.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позов (том 1 а.с.192-194), у якому він вказує, що відповідно до офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля є більшою за 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року та становить 1 043 322 грн., що більше 1 033 500 грн., що визначена законом. Керуючись Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, належний позивачу легковий автомобіль підпадає під об`єкт оподаткування транспортним податком у 2016 році, а тому відповідач правомірно визначив позивачу суму транспортного податку у 2016 році у розмірі 25000,00 грн, просить відмовити у задоволенні позову.

27.09.2019 представником позивача подано до суду додаткові пояснення (том 1 а.с.232-234), у яких останній зазначає про те, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу позивача, самостійно здійснений податковим органом на сайті Мінекономрозвитку не може бути належним та достатнім доказом правомірності нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання зі сплати транспортного податку, так як здійснений поза межами повноважень відповідача. Крім того, вказує, що згідно витребуваної судом інформації від Мінекономрозвитку щодо середньоринкової вартості транспортного засобу позивача, вартість автомобіля марки Audi Q7, 2014 року випуску, з об`ємом двигуна 2967 куб см, тип пального D, АТ з врахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис км становила 982 390 грн, що є меншою 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016. При цьому фактичний пробіг автомобіль згідно з актом виконаних робіт сервісного центру Audi від 18.06.2016 становить 29 410 км. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.10.2019 допущено заміну відповідача - Тернопільську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області (том 1 а.с.243-246).

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, з мотивів, наведених в позовній заяві, додаткових поясненнях, просив задовольнити позовні вимоги.

У судових засіданнях представник відповідача позов не визнала, з підстав, наведених у відзиві на позов, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Доказів, що підтверджують надсилання до 30.06.2016 (дата оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) до органів ДФС Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016, у тому числі щодо автомобіля марки AUDI Q7, 2014 року випуску, з об`ємом двигуна 2967 куб см, тип пального D, АТ, станом на 01.01.2016, суду відповідач не надав.

Розгляд справи, враховуючи обґрунтування позовних вимог і необхідність з`ясування обставин у справі, які потребували усних пояснень сторін, обсяг і характер доказів, які необхідно було зібрати у справі, значення справи для позивача, здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до договору купівлі-продажу №AU-14/324310 від 28.10.2014 ОСОБА_1 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Центр» новий автомобіль 2014 року випуску марки Audi (Ауді), моделі Audi Q7 3.0 TDI quattro (4LB0GA) (том 1 а.с.29-30).

Державну реєстрацію транспортного засобу здійснено 13.11.2014 (том 1 а.с.27, 249).

30.06.2016 Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення №177875-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000,00 грн (том 1 а.с.18, 248).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 23.08.2016 подав скаргу до Головного управління ДФС у Тернопільській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 20.10.2016 №369/6/19-00-10-01-06/9645, яким податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №177875-13 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення (том 1 а.с.19-20).

27.10.2016 позивач подав повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення №177875-13 та рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 20.10.2016 до ДФС України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 10.11.2016 про залишення податкового повідомлення-рішення №177875-13 та рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 20.10.2016 без змін, а повторної скарги ОСОБА_1 - без задоволення (том 1 а.с.21-23).

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням № 177875-13 від 30.06.2016, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 цього Кодексу є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267.

Редакція підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, якою встановлено ознаки (характеристики) легкового автомобіля, наявність яких є умовою для віднесення його до об`єкта оподаткування транспортним податком, змінювалась.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII внесено зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, які були чинними в період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Згідно з абзацом першим підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 у цій справі вже висловив позицію щодо правомірності застосування контролюючим органом положень статті 267 ПК України, з урахуванням внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII змін, при винесенні податкового повідомлення-рішення №177875-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000,00 грн., а тому такі обставини не підлягають з`ясуванню при новому розгляді.

Спірним у цій справі є правомірність визначення контролюючим органом належного ОСОБА_1 транспортного засобу об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб за 2016 рік.

Як зазначено вище, об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році був легковий автомобіль не старше п`яти років, середньоринкова вартість якого становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Станом на 01.01.2016 була установлена мінімальна заробітна плата в розмірі 1378 грн (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII).

Таким чином, платником транспортного податку за базовий податковий період - 2016 рік є власник легкового автомобіля, середньоринкова вартість якого становить понад 1033500 грн (1378 грн х 750) та з року випуску якого минуло не більше п`яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац другий підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі Методика), відповідно до положень пункту 2 якої (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною в пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 (далі Порядок) встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку).

Згідно з пунктом 5 Методики ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно з додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому, технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

На виконання ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 Мінекономрозвитку надіслало суду інформацію, яка була направлена на ДФС України листом №3252-08/4797-03 від 22.02.2016 з відомостями щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01.01.2016, і яка розрахована на основі даних ДП «Держзовнішінформ»; також яка розрахована на основі інформації, отриманої з інших джерел; і перелік автомобілів, вартість яких неможливо визначити (том 1 а.с.170-175).

Також Мінекономрозвитку надіслано суду інформацію, яка була направлена на ДФС України листом №3252-08/20315-03 від 06.07.2016 з уточненими відомостями щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01.01.2016, і яка розрахована на основі даних ДП «Держзовнішінформ»; також яка розрахована на основі інформації, отриманої з інших джерел; і перелік автомобілів, вартість яких неможливо визначити (том 1 а.с.176-188).

У відомостях Мінекономрозвитку від 22.02.2016 щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП «Держзовнішінформ», та за інформацією з інших джерел, відсутній автомобіль марки Audi Q7, з характеристиками, аналогічними, що автомобіль позивача, об`єм двигуна 3000 куб см чи 2967 куб см, тип пального дизель, тип коробки передач АТ, строк експлуатації до 2 років (том 1 а.с.171-174).

Згідно з наданою інформацією від 06.07.2016 щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП «Держзовнішінформ», та за інформацією з інших джерел, середньоринкова вартість автомобіля марки Audi Q7, з об`ємом двигуна 3000 куб см, тип пального дизель, тип коробки передач АТ, строком експлуатації до 2 років, становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01.01.2016 (том 1 а.с.185).

Відповідно до роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 1000 куб см є еквівалентом 1 літру, а тому об`єм циліндрів двигуна автомобіля 2967 куб см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літри.

Разом з тим, суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято 30.06.2016, тобто раніше дати направлення до органів ДФС (06.07.2016) інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01.01.2016, у якій зазначено автомобіль марки Audi Q7, з об`ємом двигуна 3000 куб см, тип пального дизель, тип коробки передач АТ, строком експлуатації до 2 років.

Крім того, із відповіді відповідача на запит ОСОБА_2 слідує, що станом на 01.11.2016 лист Мінекономрозвитку щодо визначення середньоринкової вартості автомобілів, яка становить понад 750 розмірів мінімальних заробітних плат, на адресу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України не надходив (том 1 а.с.236-238).

За таких умов суд приходить до висновку, що податковий орган визначив ОСОБА_1 суму транспортного податку з фізичних осіб без застосування Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Із наявних у справі матеріалів та пояснень представника відповідача слідує, що сума податку з об`єкта оподаткування обчислена контролюючим органом на підставі результатів аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України (том 1 а.с. 44) з використанням офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Суд зазначає, що роздруківка з веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не є належним та достатнім доказом правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов`язання зі сплати транспортного податку, оскільки обов`язковою підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 810/2454/16.

Крім того, судом встановлено, що контролюючим органом при визначенні середньоринкової вартості належного позивачу автомобіля не з`ясовувалась інформація щодо його пробігу, що впливає на визначення середньоринкової вартості автомобіля (том 1 а.с.46).

Відповідно до пункту 12 Методики (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Жоден з учасників справи не володіє інформацією про пробіг автомобіля, належного позивачу, станом на 01.01.2016.

Разом з тим, Мінекономрозвитку на виконання ухвали суду від 09.08.2019 про витребування доказів надіслало суду розрахунок середньоринкової вартості автомобіля марки Audi Q7, 2014 року випуску, з об`ємом двигуна 3000 куб см, тип пального дизель, автоматичною коробкою переключення передач, станом на 01.01.2016, з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 000 км (додаток 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403). Така вартість визначена у розмірі 982 390,00 грн (том 1 а.с.169).

Таким чином, враховуючи нормативний пробіг належного позивачу автомобіля, останній не підпадав під ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Крім того, позивачем надано суду і контролюючому органу при адміністративному оскарженні акт виконаних робіт сервісного центру Audi ТОВ «Інтер Авто Центр» ИХ-Т-1107 від 18.06.2016, з якого слідує, що фактичний пробіг автомобіля Audi Q7, 3.0 TDI quattro, рік випуску 2014, становить 29 410 км (том 1 а.с.47).

Отже, судом встановлено, що у даному випадку фактичний середньорічний пробіг автомобіля марки Audi Q7, з об`ємом двигуна 3000 куб см, тип пального дизель, тип коробки передач АТ (29 410 км) є вищим, ніж його нормативний середньорічний пробіг (27 000 км), що впливає на зменшення його середньоринкової вартості, що жодним чином не враховано відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що оскільки середньоринкова вартість легкового автомобіля, власником якого є ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин становила менше 1033500,00 грн, то належний позивачу автомобіль Audi Q7 не міг бути об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Щодо доводів про недотримання позивачем передбаченого податковим законодавством алгоритму дій платника податку у випадку встановлення неправильності застосованих контролюючим органом даних при прийнятті податкового повідомлення-рішення про визначення транспортного податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізичні особи-платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об`єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об`єкт оподаткування, перехід права власності на об`єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У даному випадку позивач не скористався своїм правом на звернення з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об`єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку, що підтвердив представник позивача у судовому засіданні.

Разом з тим ОСОБА_1 23.08.2016 було подано скаргу на прийняте податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Тернопільській області разом із додатковими відомостями про фактичний пробіг транспортного засобу, що не позбавляло можливості контролюючий орган провести звірку відповідних даних (том 1 а.с.19).

При цьому підпунктом 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 ПК України передбачено право, а не обов`язок платника податків звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо об`єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (Частини друга, третя статті 77 КАС України).

Жодних доказів того, що автомобіль позивача станом на 01.01.2016 мав середньоринкову вартість більшу ніж 1033500,00 грн., тобто, був об`єктом оподаткування транспортним податком, відповідач не надав, а тому його податкове повідомлення-рішення не може вважатися правомірним.

Таким чином, виходячи із наданих пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України суду повноважень, позов з наведених вище підстав необхідно задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №177875-13 від 30.06.2016, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 551,20 грн, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 42439 від 28.11.2016.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №177875-13 від 30.06.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн (п`ятсот п`ятдесят одна грн 20 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, код юридичної особи за ЄДРПОУ 43142763).

Повний текст рішення складено та підписано 11 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.