Рішення № 84895665, 11.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3460/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Токмілової Л.М.

за участі:

секретаря судового засідання – Сердюк І.С.

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Охотнік О.А.

свідка – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: вул. Черняховського 6, м. Одеса) про визнання протиправними та скасування припису та постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2019 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно норм законодавства України відсутні законодавчі підстави стверджувати про порушення вимог статей 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того позивач зазначає, що перевірку управлінням ДАБК Одеської міської ради, що фактично проводилась в період з 13 по 20 травня 2019 року, здійснено без належних правових підстав, не в межах повноважень та поза способом, які передбачені чинним законодавством. Позивачем зазначається, що жодного будівництва в період 2013-2019 років на цьому об`єкті він особисто не здійснював, не планував, не замовляв та не декларував. Отже, вказівка в акті перевірки від 17.05.2019 року, в приписі від 17.05.2019 року та в постанові №429/19 від 30.05.2019 року, що ОСОБА_1 є «замовником будівництва», «суб`єктом містобудування» суперечить положенням пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання мостобудівної діяльності».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису - в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч. 9 ст. 96 КУпАП та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису - в частині визнання протиправним та скасування припису за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року зупинено провадження по справі та справу направлено до П`ятого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року.

08.08.2019 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року якою відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису - в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч.9 ст.96 КУпАП та направлено справу для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

12.07.2019 року за вх. №25102/19 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач зазначає, що перевірка об`єкту, що наче лежить позивачу, здійснювалась з дотриманням норм чинного законодавства України, а виявлені за наслідками такої перевірки порушення відповідають дійсності. Відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача про протиправність окремих пунктів припису, у зв`язку з чим наводить детальні письмові доводи щодо правомірності прийняття кожного оскаржуваного пункту припису.

09.09.2019 р. через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання за вх.№ 32193/19 про відмову від частини позовних вимог. В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що Приморським районним судом м. Одеси від 12.08.2019 року розглянуто справу № 522/10677/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч.9 ст.96 КУпАП та прийнято рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 року апеляційну скаргу Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеса у справі №522/10677/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без змін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 року Заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог судом задоволено. Закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису - в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч. 9 ст. 96 КУпАП.

Відповідно до ст.257 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного. Позивач, ОСОБА_1 набув право власності на об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фадєєвою Н.О., реєстраційний номер 4307. (а.с.49)

На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/ІДАБК від 02.01.2019 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вх. № 01-10/39-ЗГ від 22.03.2019 року та направлення для проведення позапланового заходу №000763 від 16.04.2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Богусевичем Анатолієм Петровичем проведено перевірку дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті щодо виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 46)

Відповідно до Акту № 000763 від 17.05.2019 року, що складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Богусевичем А.П., встановлено, що ОСОБА_1 експлуатує реконструйовану квартиру, загальна площа якої збільшена за рахунок самочинно збудованого передпокою у коридорі загального користування за адресою: АДРЕСА_2 , не прийняту в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року. Вказаний акт містить пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких він з актом не згодний (а.с.26-41).

17.05.2019 року у відношенні позивача головним спеціалістом Богусевичем А.П. за результатами позапланової перевірки був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 експлуатує реконструйовану квартиру, загальна площа якої збільшена за рахунок самочинно збудованого передпокою у коридорі загального користування за адресою: АДРЕСА_2 , не прийняту в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 9 ст. 96 КУпАП України. В протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких він з протоколом не згодний (а.с.42-45).

Згідно з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.05.2019 року позивачу надіслано вимогу про усунення порушення вимог містобудівного законодавства в термін до 17.06.2019 року (а.с.19-21).

Постановою заступника начальника управління – начальника інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Р.К. по справі про адміністративне правопорушення від 30.05.2019 року № 429/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 гривень (а.с.22-25).

В постанові № 429/19 від 30.05.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 отримав її копію 30.05.2019 року, про що власноручно розписався в самій постанові.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державно-архітектурно будівельного контролю затверджений постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553 (далі за текстом - Порядок № 553).

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з п. 5, 7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 8 п. 7 Порядку № 553, підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, із аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, положеннями чинного законодавства України саме на орган державної влади, у межах повноважень якого знаходиться здійснення заходів нагляду (контролю), покладається перевірка обґрунтованості відомостей, що містяться в зверненнях осіб, які ініціюють проведення відповідного заходу нагляду (контролю), у зв`язку з чим, та з метою дотримання принципів, викладених в ст. З ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», контролюючий орган зобов`язаний перевірити обґрунтованість звернення, яке послугувало підставою для проведення відповідної перевірки.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі за текстом - Порядок № 466), будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Тобто, здійснення будь - якого із зазначених видів будівельних робіт потребує подання в даному випадку повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Пунктом 15 Порядку № 466, виконання підготовчих або будівельних робіт без подання такого повідомлення забороняється.

Згідно ч. 7 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

На підставі акту перевірки, відповідачем був винесений оскаржуваний припис про усунення, виявлених в результаті перевірки, порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: ст. 34, 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналіз наведених норм права у їх взаємозв`язку з іншими положеннями законодавства у сфері містобудівної діяльності, дає підстави стверджувати, що однією із основних передумов для притягнення особи до відповідальності за порушення вищевказаних норм, є встановлення факту здійснення такою особою саме будівельних робіт, а не будь-яких інших.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою КМУ від 07 червня 2017 року № 406 (далі за текстом - Перелік №406).

Пунктом 1 Переліку № 406, встановлено будівельні роботи, які не потребуються документів на їх виконання, а саме: роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Також, в п. 3.2. Розділу 3 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127 (далі за текстом - Інструкція), вказано, що для громадських та виробничих будівель (приміщень), до самочинного будівництва не належать, зокрема: перепланування, пов`язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування печей, грубок, камінів (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів); зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ґанків тощо; зміна призначень невиробничих приміщень; улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах; перестановка обладнання в межах призначення приміщень; влаштування допоміжних приміщень санвузлів, душових, ванних; заміна матеріалу частини стін без збільшення розміру фундаменту; засклення балконів і лоджій, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

На підставі зазначеного можна прийти до висновку, що роботи з перепланування не належать до категорії «будівельних робіт», а відтак, при їх виконанні не можливо порушити положення ст.ст. 34, 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки такі норми регулюють правовідносини пов`язані виключно з проведенням будівельних робіт.

При цьому слід зауважити, що до переліку робіт, які входять в категорію будівельних, згідно з п. 2 Порядку № 466, належать роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Водночас, робіт з перепланування у вказаному переліку немає.

У судовому засіданні позивачем надано пояснення стосовно того, що на момент проведеної відповідачем перевірки у травні 2019 року належна ОСОБА_1 на праві приватної власності квартира перебувала в такому ж стані, як і на момент вчинення вищевказаного правочину у листопаді 2013 року, зокрема це стосується також входу у тамбур квартири із загального коридору 4-го поверху, який в листопаді 2013 року вже існував, і був ОСОБА_1 проданий попереднім власником.

Згідно статті 7 Закону № 877-У від 05.04.2007 року обов`язковими для здійснення планового (позапланового) заходу розпорядчими документами, що видаються органами державного контролю (нагляду), повинні бути: наказ (рішення, розпорядження) та посвідчення (направлення) на проведення заходу.

Наказ має містити найменування суб`єкта, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки (частин а 1 статті 7). У посвідченні (направленні) зазначається, зокрема, номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід (частина 3 статті 7 Закону).

Однак, в Направленні №000763 від 16.04.2019 року для проведення планового (позапланового) заходу, підписаному заступником начальника Управління ДАБК Одеської міської ради Якименком Р.В. не вказано: а) номер і дата наказу щодо перевірки саме ОСОБА_1 і належної йому квартири та. б) не конкретизовано анкетні дані фізичних осіб-авторів звернення і з якого саме приводу вони звернулися до цього органу зі скаргою на дії ОСОБА_1

В направленні для проведення планового (позапланового) заходу №000763 від 16.04.2019 року, Акті перевірки від 17.05.2019 року та в оскаржуваному приписі від 17.05.2019 року складених головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_3 Петровичем вказано, що предметом перевірки є дотримання «суб`єктом містобудування» Бойчуком М.В. вимог містобудівного законодавства на «об`єкті містобудування» - квартирі АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 .

Однак, під час судового засідання позивач зазначив, що будівництва в період 2013-2019 років на цьому об`єкті ОСОБА_1 особисто не здійснював, не планував, не замовляв та не декларував. Отже, посилання в акті перевірки від 17.05.2019 року, в приписі від 17.05.2019 року та в постанові №429/19 від 30.05.2019 року, що ОСОБА_1 є «замовником будівництва», «суб`єктом містобудування» суперечить положенням пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання мостобудівної діяльності».

Відтак, в діях позивача відсутні порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно Акту №1 від 01.04.2019 року, що міститься в матеріалах справи, підписаного сусідами - власниками квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_4 . і письмових пояснень власника квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_5 , від 02.04.2019 вбачається, що тамбурна перегородка квартири АДРЕСА_7 та двері в ній існували ще до 2012 року, за попередніх власників квартири 112.

При складанні Акту перевірки від 17 травня 2019 року та винесенні припису, який ОСОБА_1 отримав 20.05.2019 року, Управлінням ДАБК не було враховано вищевказані обставини.

Згідно з положеннями пунктів 12, 13 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Положеннями підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб`єкта містобудування.

Водночас відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву надано копію звернення гр.. ОСОБА_6 за вх.№01-10/39-3Г від 22.03.2019 року, у якому заявниця просить: Управління ДАБК Одеської міської ради здійснити перевірку щодо законності встановлення перегородки для квартири АДРЕСА_3 по АДРЕСА_4 ; щодо існування дозволу на перепланування коридору загального користування-будівництво перегородки біля квартири АДРЕСА_7 та чи відповідає нормам першочерговим нормам поверхового плану вказаного багатоквартирного будинку перегородка, що установлена в коридорі загального користування; чи відповідає нормам розташування дверей квартири АДРЕСА_3 дверей АДРЕСА_8 НОМЕР_2 багатоквартирному АДРЕСА_4 .

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у звернені не наведено жодного доказу, які саме будівельні норми, державні стандарти і правила порушені позивачем.

Тому це звернення не можна вважати підставою для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 , як заходу архітектурно-будівельного контролю.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису - підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією про сплату №91635 від 07.06.2019, яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в розмірі 768,40 гр. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: вул. Черняховського 6, м. Одеса) про визнання протиправними та скасування припису – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 травня 2019 року.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Токмілова

.