Рішення № 84895523, 10.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3676/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за ордером)

відповідач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вулиця Єврейська, буд. 44, Код ЄДРПОУ 40108740) про визнання дій протиправними та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної по ліції в Одеській області від 25.03.2019 року № 686 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП в м. Одесі та ВПН ГУНП в Одеській області» в частині пункту 1 щодо накладення дисциплінарного стягнення у ви гляді звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_3 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 09.04.2019 року № 404 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію»;

поновити капітана поліції ОСОБА_3 на посаді оперупо-вноваженого відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області або на рівнозначній посаді;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області або на рівнозначній посаді;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 10.04.2019 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що накази № 686 від 25.03.2019р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП в м. Одесі та ВПН ГУНП в Одеській області» та №404 о/с від 09.04.2019р. в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції прийнято з порушенням встановленої законом процедури, безпідставно та упереджено, службове розслідування проведено упереджено та не об`єктивно, жодних діянь, несумісних з посадою працівника поліції позивач не здійснював, відсутній вирок суду який би підтверджував його вину у вчиненні будь-якого протиправного діяння. Відповідачем не враховано, що з часу призначення на посаду позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування здійснений на підставі повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. На даний час проводиться досудове розслідування і остаточне рішення не прийнято. Відповідачем не зазначено які саме порушення службових обов`язків були допущені, які б давали підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, позивач зазначає, що в період часу з 25.02.2019р. по 11.03.2019р. проходив лікування у КУ «Міська клінічна лікарня №10», що підтверджується довідкою та витягом з історії хвороби.

Ухвалою суду від 24.06.2019 р. відкрито провадження у справі № 420/3676/19, визначено, що розгляд справи буде проводитися в порядку загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; призначено підготовче засідання по справі на 17.07.2019 р.

Ухвалою суду від 17.07.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 420/3676/19 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 04 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 04.09.2019 р. підготовче провадження закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01 жовтня2019 року о 12 годині 00 хвилин.

06.08.2019р. до суду надійшов відзив (вх.№28102/19), в якому відповідач зазначає, що за результатами проведення службового розслідування начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок від 07.03.2019 року та наказом ГУНП в Одеській області №686 від 25.03.2019р. за порушення вимог пп. 2, 4, 8 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, ч. 1 ст. З, ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 5 80-VIII, п. 7 розділу III Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, п.п. 3.2, 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, що виразилось у безпідставному залишенні приміщення ВПН ГУНП під час добового чергування, не доповіді безпосередньому керівникові про відсутність на службі без поважних причин в період з 04.02.2019р. по 05.03.2019р., вступі в неділові стосунки з гр. ОСОБА_4 , що в подальшому призвело до затримання та притягнення до кримінальної відповідальності та набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, рівня довіри населення до поліції, відповідно до ст.ст. 11, 12, п. 7 ч. З ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VII1,. притягнуто до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого ВКП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Наказ ГУНП в Одеській області від 25.03.2019 № 686 відповідно до вимог ч. З ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України реалізовано наказом ГУНП в Одеській області № 404 о/с від 09.04.2019 року. Посилаючись на Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001р., правову позицію Верховного суду у справі №805/1816/17-а, відповідач наголошує на тому, що довідка, видана ОСОБА_5 Р. ОСОБА_6 . КУ «Міська клінічна лікарня №10» не є документом підтверджуючим тимчасову непрацездатність та не може враховуватися як обґрунтування поважності причин невиходу на службу. Довідки до місця несення служби не надавалися, а тому твердження позивача про знаходження на лікарняному в порядку ст.73 КАС України не може враховуватися судом як доказ.

У судове засідання 01.10.2019р. з`явилися представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Одеській області № 326 о/с від 23 лютого 2018 року капітана поліції ОСОБА_3 , прибулого для подальшого проходження служби з Департаменту захисту економіки Національної поліції України, призначено оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, за рахунок посади старшого оперуповноваженого цього відділу (а.с. 17).

Від Департаменту внутрішньої безпеки Одеського управління Національної поліції України надійшло подання №229/42-15/0119 від 31.01.2019р. до Начальника ГУНП в Одеській області, відповідно до якого визначено за доцільне провести службове розслідування (а.с.87-88).

01.02.2019р. складено доповідну записку про притягнення до кримінальної відповідальності оперуповноваженого ВКП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 (а.с.84-85).

Наказом ГУНП в Одеській області №245 від 01.02.2019р. призначено службове розслідування за фактом затримання капітана поліції ОСОБА_3 , скасовано наказ ГУНП від 17.12.2018 № 1896 о/с в частині тимчасового покладання на нього виконання обов`язків на посаді оперуповноваженого 3-го міжрайонного сектору відділу протидії наркозлочинності та відсторонено його від посади, а також визначено робочим місцем Київський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (а.с. 18-19).

Наказом ГУНП в Одеській області №456 від 26.02.2019р. продовжено термін службового розслідування на два місяці (а.с. 20).

Під час службового розслідування встановлено, що приблизно о 14 год. 00 хв. капітан поліції ОСОБА_3 , у порушення вимог п. 7 розділу III Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України № 440 від 23.05.2017р., залишив адміністративне приміщення ВПН ГУНП та на власному автомобілі «Honda civic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибув до Старокінного ринку, який розташований за адресою: вул. Розкидайлівська, 31, в м. Одесі, де був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, у кримінальному провадженні № 62019150000000020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, працівниками Одеського управління ДВБ НП України спільно з працівниками ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві безпосередньо після отримання неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США за не притягнення громадянина "Б" до кримінальної відповідальності.

31.01.2019р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

01.02.2019р. слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Кузьменко В.В. задовольнив клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Вавринчук Є.С. та застосував до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в СІЗО м. Миколаєва до 31.03.2019р. включно. Крім того, було визначено розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, в сумі 153 680 грн.

04.02.2019р., після внесення суми застави, капітан поліції ОСОБА_3 був звільнений з СІЗО м. Миколаєва під заставу, однак у порушення вимог ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, ч. 1 ст. З, ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, п. 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 28.04.2016 № 876, без поважних причин на службу не вийшов та був відсутній на робочому місці в період з 04.02.2019р. по 04.03.2019р.

Згідно відповіді, наданої начальником ДУ «ТМО МВС України по Одеській області», капітан поліції ОСОБА_3 в період з 01.02.2019р. по 20.02.2019р. на лікуванні не перебував.

За наслідками службового розслідування складено висновок, який затверджено 07.03.2019 р. начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області Головіним Д.В.

Наказ ГУНП в Одеській області № 686 від 25.03.2019р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Київського ВП в м. Одесі та ВПН ГУНП в Одеській області» винесений на підставі проведеного працівниками ГУНП в Одеській області службового розслідування за фактом затримання капітана поліції ОСОБА_3 (а.с. 104-106)

Відповідно до витягу з наказу начальника ГУНП в Одеській області № 404 о/с від 9 квітня 2019 року позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (а.с. 31).

Не погодившись зі звільненням та прийнятими наказами в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 р. (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 вказаного Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

П.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами 1, 3, 4, 5ст. 59 Закону №580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно ч. 1ст. 60 Закону №580-VIIIпроходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно ч. 1 ст. 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 р. №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

У відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Як зазначено в ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Пунктом 2 розділу VІ Порядку №893, визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Відповідно до розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного у вчиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом, про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У ході судового розгляду справи встановлено, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Одеській області № 686 від 25.03.2019р. в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби та №404 о/с від 09.04.2019 р. прийняті за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУНП в Одеській області 07.03.2019 року.

Згідно з вказаним висновком, під час службового розслідування встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку,а саме: порушення вимог ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, п. 7 розділу III Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, п.п. 3.2, 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, що виразилось у безпідставному залишенні приміщення ВПН ГУНП під час добового чергування, не доповіді безпосередньому керівникові про відсутність на службі без поважних причин в період з 04.02.2019р. по 05.03.2019р., вступі в неділові стосунки з гр. ОСОБА_4 , що в подальшому призвело до затримання та притягнення до кримінальної відповідальності та набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, рівня довіри населення до поліції, відповідно до ст.ст. 11, 12, п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VII1,

Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Доводи, викладені у позовній заяві, стосовно того, що підставою для звільнення зі служби в поліції є вчинення позивачем злочину, що, в свою чергу, є протиправним, оскільки на час звільнення позивача відсутній вирок суду, який набрав законної сили, суд не вважає обґрунтованими, оскільки, як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивача звільнено за порушення службової дисципліни, яке виразилосяся у недотриманні принципів діяльності поліції та вчинення дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.

При цьому, факт порушення позивачем службової дисципліни у вигляді вчинення дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, встановлені службовим розслідуванням.

Пояснень в ході службового розслідування позивачем не надано, про що складено акт від 05.03.2019 р. про відмову надати пояснення.

Суд звертає увагу, що у висновку службового розслідування у межах даної перевірки дисциплінарною комісією факт вчинення позивачем кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не досліджувався, оскільки це виходить за межі дисциплінарного провадження. Разом з тим, надано оцінку діям ОСОБА_3 у частині допущеного ним дисциплінарного проступку.

Так, позивач перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи зобов`язаний неухильно дотримуватися Присяги поліцейського, протидіяти злочинності, охороняти інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, а також неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства, вчинив дії, спрямовані на використання своїх службових повноважень у власних протиправних цілях. Крім цього, вступаючи у неділові стосунки з особами, які допустили порушення чинного законодавства, позивач підірвав рівень довіри населення до поліції, що у відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про Національну поліцію" є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Своїми діями ОСОБА_3 допустив порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні ним вимог п.п. ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, ч. 1 ст. З, ч. 1 ст. 8, п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, п. 7 розділу III Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, п.п. 3.2, 4.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705.

Відповідно до п.7 розділу ІІІ Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України №440 від 23.05.2017р., працівники оперативної зміни чергової частини (ситуаційного відділу) ГУНП постійно знаходяться у виділених для них приміщеннях й відлучаються лише за викликом начальника ГУНП, його заступників, керівництва УОАЗОР, а також для вжиття їжі та відпочинку (у межах адміністративного будинку). Як зазначено відповідачем та не спростовано позивачем під час судового розгляду, позивач безпідставно залишив адміністративне приміщення ВПН ГУНП 30.01.2019р., не повідомивши керівництво. При цьому посилання представника позивача щодо повідомлення безпосереднього керівника позивача ОСОБА_7 про відлучення на обідню перерву, суд до уваги не бере з огляду на наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_7 (а.с.101-102).

Службовим розслідуванням також встановлено відсутність позивача на службі без поважних причин в період з 04.02.2019р. по 05.03.2019р.

На підтвердження зазначеного відповідачем надано акти посадових осіб Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про невихід на роботу оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції в місті Одесі ОСОБА_3 (а.с. 114-133). 05.03.2019р. голові дисциплінарної комісії заступнику начальника ГУНП в Одеській області полковнику Гейко К.Г. рапортом Т.в.о. начальника ВПН ГУНП в Одеській області майором поліції О. ОСОБА_8 повідомлено про відсутність капітана поліції ОСОБА_3 на службі з 30.01.2019р. по 05.03.2019р.

Обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку є доведеними і доводи, викладені у позовній заяві, не спростовують цього.

Так, довідка №31 від 25.02.2019р., видана ОСОБА_3 КУ «Міська клінічна лікарня №10», не є листком непрацездатності, який є єдиним офіційним документом, який підтверджує тимчасову непрацездатність особи.

Щодо довідок, на які посилається представник позивача на підтвердження того, що ОСОБА_3 знаходився на лікарняному, та які приєднані до адміністративного позову, суд погоджується з твердженнями відповідача, що довідки про тимчасову непрацездатність № 1463 від 12.03.2019р., № 1649 від 22.03.2019р. не підтверджують поважність причин невиходу на службу, оскільки не стосуються вищезазначеного періоду.

Згідно п. 2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001р. про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян особам, які проходять діагностичне обстеження в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, за відсутності ознак тимчасової непрацездатності, може видаватися довідка довільної форми, яка є підтвердженням тимчасової непрацездатності особи. Одночасно із цим на підставі п. 2.22 Інструкції тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров`я. У випадку, коли особа бажає отримати листок тимчасової непрацездатності за місцем свого перебування, то це робиться на підставі її заяви-клопотання. КУ «Міська клінічна лікарня» № 10 не відноситься до сфери управління ГУНП в Одеській області і довідка, видана її лікарем не може слугувати підставою для не виходу на службу особи.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 року № 455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці ті соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втраті працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків н виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004р. № 532/274/136 ос/1406, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності і пологів.

Таким чином, відповідно до законодавства, відсутність на місці несення служби з поважних причин повинна бути належним чином документально оформлена, а саме листком непрацездатності, який є єдиним офіційним документом, що дозволяє бути відсутнім на роботі у зв`язку із хворобою, тобто довідки, які надано позивачем не підтверджують тимчасову непрацездатність останнього.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №805/1816/17-а (постанова від 25 червня 2019р.).

Враховуючи вищевикладене, довідка, видана ОСОБА_3 КУ «Міська клінічна лікарня №10» не є документом, підтверджуючим тимчасову непрацездатність та не може враховуватися як обґрунтування поважності причин невиходу на службу.

Крім того, суд зазначає, що позивач не надав доказів подання вказаних довідок до ГУНП в Одеській області та до місця несення служби.

Позивач в судовому засіданні не навів та не надав достатніх доказів на підставі яких можна було б зробити висновок про неправомірність висновку службового розслідування.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач при прийняті наказу № 686 від 25.03.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" повністю врахував всі обставини, встановлені при проведені службового розслідування, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, що виразилось у безпідставному залишенні приміщення ВПН ГУНП під час добового чергування, не доповіді безпосередньому керівникові про відсутність на службі без поважних причин в період з 04.02.2019р. по 05.03.2019р., вступі в неділові стосунки з гр. ОСОБА_4 , що в подальшому призвело до затримання та притягнення до кримінальної відповідальності та набуло суспільного резонансу, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, рівня довіри населення до поліції, наявність кримінального провадження та врученого письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, правомірно прийняв рішення про неможливість подальшого перебування позивача на службі в Національній поліції України.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону №580-VIII керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

Відповідно до ст. 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У відповідності п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Частиною 1 ст. 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

З урахуванням вищевикладених обставин, оцінюючи в сукупності обставини справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим. Позиція позивача спростована у ході розгляду справи письмовими доказами, а тому в задоволені позову необхідно відмовити.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто судом в межах розгляду цієї справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 21.09.2018 р. у справа №824/227/17-а.

Крім того, суд зазначає, що предметом службового розслідування було не вчинення позивачем кримінального правопорушення, а порушення ним службової дисципліни, що не залежить від встановлення вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.

Натомість, позивач був звільнений у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 14.02.2019 р. справа №824/1022/16-а.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи наказ від 09.04.2019 р. «По особовому складу» №404 о/с, в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції діяв у межах та спосіб передбачений законом, а тому вказаний наказ в даній частині є правовірним та не підлягає скасуванню.

Вимоги позивача щодо поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 10.04.2019 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення, є похідними, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вулиця Єврейська, буд. 44, Код ЄДРПОУ 40108740) про визнання дій протиправними та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 11.10.2019р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.