Ухвала суду № 84895054, 10.10.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6382/19

Провадження № 2-з/0274/49/19

УХВАЛА

10.10.2019 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича, Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів , -

В с т а н о в и в :

04 жовтня 2019 року до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області разом із позовною заявою про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів, надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Ковальському М.Р. на проведення будь-яких дій пов`язаних з реалізацією, оформленням документів на нежитлове приміщення - магазин за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ; та заборони Державному підприємству "СЕТАМ" будь-яких дій, пов`язаних з реалізацією, оформленням, переоформленням прав власності по нежитловому приміщенню - магазину за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 29.03.2019 з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто грошову компенсацію за належне останньому 1/6 частки нежитлового приміщення - магазину за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 26.07.2019 приватним виконавцем накладений арешт на вказане нерухоме майно. На виконання зазначеного рішення, приватним виконавцем Ковальським М.Р. нежитлове приміщення - магазину за адресою: АДРЕСА_1 виставлено на продаж на сайті "СЕТАМ".

31.08.2019 року ОСОБА_3 отримав лист приватного виконавця про ознайомлення з висновком (оцінкою) про вартість майна. Опис та арешт майна відбувся за його відсутності, звертає увагу на те, що була описана та арештована також 1/6 частка іншого власника, та в цілому оцінку проведено не 5/6 частини а цілого приміщення, тому він вважає даний документ незаконним.

З сайту "СЕТАМ" йому стало відомо про призначення торгів з продажу належної йому частки нежитлового приміщення. Також з сайту "СЕТАМ" дізнався, про існування протоколу №434705 проведення електронних торгів від 01.10.2019, згідно якого дані торги проведено і визнано переможцем торгів Учасника 2, який запропонував найвищу цінову пропозицію. Хто став переможцем електронних торгів не зазначає.

Вважає, що зазначеними діями державним виконавцем порушено положення статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірку, чи перебуває це майно під арештом.

Тому просить заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Ковальському М.Р. вчиняти будь-які дії, пов`язані з реалізацією, оформленням документів на нежитлове приміщення - магазин за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

Заборонити Державному підприємству "СЕТАМ" вчиняти будь-які дії, пов`язані з реалізацією, оформленням документів на нежитлове приміщення - магазин за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали зави, суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Предметом позовних вимог є визнання електронних торгів недійсними.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акту про проведення електронних торгів, що передбачено п. 8 розд. X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 4 розд. X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем

З урахуванням наведеного суд доходить висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів та покупець - переможець електронних торгів.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно, виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Відповідно до приписів ст. 153 ЦПК України суд, під час прийняття рішення про забезпечення позову, зобов`язаний враховувати інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину - виконавець, організатор торгів та переможець, що є сталою позицією ВС.

Згідно з ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, тощо.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З даної заяви неможливо встановити коло всіх осіб, інтересів яких може торкнутися застосовані заходи забезпечення позову.

За таких обставин заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 153 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима романовича, Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Т.М.Вдовиченко