Рішення № 84895013, 03.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2706/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання: Таращенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» (далі – КП «Лисичанськтепломережа», позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі –ГУ ДФС у Луганській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтовування позовних вимог зазначено, що КП «Лисичанськтепломережа» 17.04.2019 отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 16.04.2019 № 0005765005 про зобов`язання сплатити збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 59 786,00 грн та штрафну санкцію у розмірі 29 893,00 грн, всього на суму 89 679,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомлення-рішенням, позивач 23.04.2019 звернувся до ГУ ДФС у Луганській області із скаргою, яку 20.06.2019 відповідачем залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Вважають зазначене вище податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з таких підтав.

КП «Лисичанськтепломережа» є підприємством теплової комунальної енергетики та займається виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії для підприємств, бюджетних установ та організацій, населення.

Зазначає, що при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року, включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по контрагенту ЛКСП «Лисичанськводоканал» у розмірі 59 786 грн на підставі отриманого рахунку за надані послуги з водопостачання, який містить всі необхідні реквізити, оскільки послуги з цетралізованого водопостачання нараховуються вказаному контрагенту відповідно до приладів обліку, а послуги з централізованого водовідведення – розрахунковим методом. Тому задля формування податковго кредиту були нараховані тільки спожиті послуги з централізованого податковго кредиту з водопостачання у розмірі 19 499, 502 м куб на суму 358 715,62 грн, у тому числі ПДВ – 59 785,62 грн.

КП «Лисичанськтепломережа» здійснено оплату спожитих у лютому 2019 року послуг з централізованого водопостачання та водовідведення 22.02.2019 у розмірі 400 000,00 грн, тобто, отриманий у лютому 2019 року рахунок-фактура від 25.02.2019 № 83/0219/1 на суму 373 730,52 грн був сплачений у тому ж самому звітному періоді, в якому відбулося придбання товарів/послуг (складено рахунок).

Із посиланням на вимоги статей 14, 49, 185, 186, 187, 198, 203 Податкового кодексу України зазначає, що оскільки позивач є платником податку, який використовує касовий метод, тому датою формування податкового кредиту для таких платників є лише дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання таких видів компенсації вартості таких поставлених йому послуг, право таких платників на формування податковго кредиту з ПДВ виникне виключно у тому звітному (податковому) періоді, в якому відбулося придбання товарів/послуг (складено рахунок), та списано кошти з баківського рахунку (видача з каси) платника податку або надано інші види компенсації вартості поставлених йому товарів/послуг.

У зв`язку з наведеним просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 №0005765005, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 59786,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 29893,00 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1).

Ухвалою суду від 23.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (арк. спр. 56).

Ухвалою суду від 20.08.2019 та від 23.09.2019 зупинено провадження у справі (арк. спр. 98, 105).

Ухвалою суду від 03.10.2019 поновлено провадження у справі (арк. спр. 112).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату та час судового засіданя повідомлений належнеим чином. 03.10.2019 за вх. № 50354/2019 до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду (канцелярію) подав заву про розгляд справи за його відсутністю, просив позовні вимоги задовольнити (арк. спр. 110).

19.07.2019 за вх. № 50354/2019 до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду (канцелярію) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив узвдоволенні позову відмовити (арк. спр. 38-41).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа”, код ЄДРПОУ 13401321, зареєстроване як юридична особа 20.04.1991, 15.06.2005, № запису 1 381 120 0000 000529, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Тепла, буд. 17, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 26.04.2019 за № 1005289989 (арк.спр. 51-54).

На виконання вимог пункту 49.18 статті 49, пункту 54.1 статті 54, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України позивачем до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.03.2019 № 9049035841 за лютий 2019 року, в якій до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість в розмірі 59785,94 по контрагенту ІПН 033398512097 ЛКСП «Лисичанськводоканал» (арк.спр. 45-46).

КП “Лисичанськмережа” як постачальник теплової енергії визначає дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.07.2016 між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та комунальним підприємством “Лисичанськмережа” укладено договір № 2845076 про розрахунково-касове обслуговування (далі - договір).

Згідно пункту 4.1 договору при надходженні до Банку протягом робочого дня сум переказів на користь клієнта, їх зарахування на рахунки здійснюється в той самий день або в зазначену платником дату валютування (арк. спр. 69-74).

05.12.2018 між управлінням Державної казначейської служби України в м. Лисичанську Луганської області та комунальним підприємством “Лисичанськмережа” укладено договір № 227 про здійснення розрахунково-касового обслуговування, із змісту якого вбачається, що орган казначейства відкриває клієнту бюджетні та небюджетні рахунок (рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України відповідно до умов цього договору (арк. спр. 75-77).

Згідно договору від 01.06.2010 № 83 про послуги з центрального водопостачання та водовідведення, уладеного між Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством «Лисичанськводоканал» (далі – ЛКСП “Лисичанськмережа”) та комунальним підприємством “Лисичанськмережа” (далі - КП “Лисичанськмережа”), вбачається, що ЛКСП “Лисичанськмережа” зобов`язується постачати КП “Лисичанськмережа” питну воду та очищувати стоки, останній своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови даного договору (арк. спр. 78-85).

На виконання умов вказаного договору ЛКСП “Лисичанськмережа” надано КП “Лисичанськмережа”: рахунок-фактура від 25.02.2019 № 83/0219/1 за надані послуги з водопостачання та водовідведення, акт здачі-приймання виконаних робіт (отриманих послуг) від 25.02.2019 № 83/0219/1 та довідку про спожиті послуги з централізованого водопостачання за період: з 29.01.2019 по 25.02.2019 (арк. спр. 13-15).

На виконання умов договору від 01.06.2010 № 83 про послуги з центрального водопостачання та водовідведення, документів щодо сплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення КП “Лисичанськмережа” здійснено оплату у сумі 400 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.02.2019 № 3 (арк. спр. 16).

22.04.2019 головним державним ревізором – інспектором відділу камеральних перевірок управління податків і зборів з юридичних осіб Лисичансько – Попаснянського управління ГУ ДФС у Луганській області Шнітко С.М. на підставі п.п.19-1.1.1 та 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.76.1 та 76.3 ст. 76 ПКУ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2019 року КП “Лисичанськтепломережа”, податковий номер 13401321.

За наслідками камеральної перевірки складено акт від 22.04.2019 № 368/12-32-50-05/13401321, згідно з висновками якого дані камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2019 року КП “Лисичанськтепломережа” свідчать про порушення пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту і відповідно до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на 59786 грн. Таким чином, збільшується сума ПДВ, яка за результатами декларації за лютий 2019 року підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 59786 грн, відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ ПКУ (арк.спр. 7-8).

На підставі акта від 22.04.2019 № 368/12-32-50-05/13401321 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення - рішення від 16.04.2019 № 0005765005, яким комунальному підприємству “Лисичанськтепломережа” збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100 на суму 89679 (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень, в тому числі за податковими зобов`язаннями 59786 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 29893 грн (арк.спр. 5-6).

23.04.2019 за вих. № 1542 позивач направив на адресу ДФС України скаргу на податкове повідомлення – рішення від 16.04.2019 № 0005765005 (арк.спр. 9-10).

20.06.2019 позивач отримав рішення ДФС України від 28222/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги, яким оскаржуване податкове повідомлення – рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (арк.спр. 11-12).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу лише дотримання встановлених податковим законодавством умов та порядку проведення перевірок може бути підставою для висновку про законність перевірки. Невиконання процедурних вимог ПК України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

В силу приписів пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично є юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Між тим, Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” внесені зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01 січня 2017 року.

На підставі викладеного, з огляду на зазначені зміни, внесені до Податкового Кодексу України, у відповідача були наявні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання правильності формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2018 року.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

З аналізу наведених норм слідує, що підприємства, які застосовують касовий метод, датою виникнення права на податковий кредит за операціями з отримання товару (робіт, послуг) є дата списання коштів з його банківського рахунку незалежно від дати складення податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України закріплено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.11 статті 201 цього Кодексу підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є, зокрема, транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.

З аналізу наведеної норми слідує, що піставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є саме рахунок, який виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу.

Отже, наявність рахунку, який виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, достатньо для надання права платнику податків для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що КП “Лисичанськтепломережа” на виконання умов договору від 01.06.2010 № 83 про послуги з центрального водопостачання та водовідведення, сплачено за надані послуги з водопостачання та водовідведення на підставі рахунку-фактури від 25.02.2019 № 83/0219/1, який у розумінні вимог пункту 201.11 статті 201 ПК України є документом, на підставі якого платник податків набуває права на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, тому суд дійшов висновку, що відповідачем не вірно застосовано до спірних правовідносин вимоги пункту 198.6 статті 198 ПК України, відтак позовні вимоги визнаються обгрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 № 0005765005, яким комунальному підприємству “Лисичанськтепломережа” збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100 на суму 89679 (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень, в тому числі за податковими зобов`язаннями 59786 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 29893 грн підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом судовий збір сплачено у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується квитанцією від 25.06.2019 № 42278544, та за наслідками розгляду справи позовні вимоги задоволено, суд дійшов висновку про стягнення з ГУ ДФС у Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь КП “Лисичанськтепломережа” судовий збір у розмірі 1921,00 грн згідно частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 16.04.2019 № 0005765005, яким комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» зобов`язано сплатити суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 59 786 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень та штрафну санкцію у розмірі 29 893 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто три) гривень, всього на суму 89 679 (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39591445, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська обл, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) на користь комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” (код ЄДРПОУ 13401321, місцезнаходження юридичної особи: 93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Тепла, буд.17) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 11 жовтня 2019 року.

Суддя Є.О. Кисельова