Ухвала суду № 84895009, 11.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 жовтня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3629/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу від 21.11.2018 № Ф-2021-52У та від 16.05.2019 № Ф-2021-52,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому позивач посилається на таке.

ОСОБА_1 з 05.08.2002 займалася підприємницькою діяльністю за адресою: АДРЕСА_1 , про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.03.2013 за № 2 383 175 0000 009972.

З 13.08.2002 позивача було взято на облік як платника податків за № 724, перебувала на спрощеній системі оподаткування. Крім того, з 13.08.2002 ДПІ Головного управління ДФС у Луганській області вона перебуває на обліку як платник єдиного внеску, номер 7397.

Позивач вирішила припинити підприємницьку діяльність та 30.07.2019 її було знято з податкового обліку. При поданні остаточних звітів до ДПІ у м. Сєвєродонецьку позивачу стало відомо, що за нею рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 13.08.2019 позивач отримала у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 № Ф-2021-52У зі сплати єдиного внеску на суму 15819,54 грн (недоїмка).

Також 09.08.2019 ГУ ДФС у Луганській області вручило позивачеві вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-2021-52 зі сплати єдиного внеску на суму 25211,20 грн, у тому числі недоїмка – 25041,20 грн, штрафи – 170 грн.

Позивач вважає, що вищевказані вимоги про сплату боргу винесено з порушенням чинного законодавства України, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 20.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.09.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, звертає увагу суду на строки звернення до суду з позовом.

Так, вимогу від 21.11.2018 № Ф-2021-52У було направлено позивачеві 11.12.2018 та вручено 14.12.2018. Позивачем не було реалізовано протягом 10 днів право на оскарження цієї вимоги, та строк звернення до суду з приводу її оскарження сплинув (арк. спр. 47-48).

Ухвалою суду від 07.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачеві протягом п`яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо оскарження вимоги про сплату боргу від 21.11.2018 № Ф-2021-52У із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

10.10.2019 від позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом, в якій позивач посилається на те, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 № Ф-2021-52У вона отримала 13.08.2019 у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області. Як слідує з вимоги Головного управління ДФС у Луганській області від 21.11.2018 № Ф-2021-52У, її було направлено за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, зазначає позивач, з 2011 року вона не мешкає за вказаною адресою, а мешкає разом із родиною за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта. Тобто, за вказаною у вимозі адресою вона не могла жодним чином отримати поштову кореспонденцію 14.12.2018.

Також просить урахувати, що за правилами пункту 3 розділу І Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.02.2016 № 178/28308, скаржник має право оскаржити в суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу в будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення.

На підставі викладеного позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 № Ф-2021-52У поважними та поновити строк звернення до суду.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов такого.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частою третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У цьому позові позивач оскаржує вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску.

Строк оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску встановлений статтею 25 Закону № 2464-VI та становить 10 календарних днів після надходження відповідної вимоги.

Судом установлено, що вимогу № Ф-2021-52У відповідачем винесено 21.11.2018, до адміністративного суду позивач звернувся 15.08.2019.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 9340102061231 підтверджується, що вказану вимогу позивач отримав 14.12.2018 (арк. спр. 51).

Доводи позивача про те, що вона не мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та, відповідно, не могла отримати вказане поштове відправлення, судом відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (тут і надалі в редакції, яка діяла на час вручення спірної вимоги), рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Згідно з п. 106 Правил надання послуг поштового зв`язку під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.

З аналізу вищевказаних норм Правил надання послуг поштового зв`язку слідує, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення на бланку повідомлення про вручення прізвище одержувача зазначає працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу.

Оглядом повідомлення про вручення поштового відправлення встановлено, що його складено з дотриманням Правил надання послуг поштового зв`язку, у ньому зазначено дату вручення поштового відправлення «14.12.2018», прізвище особи, якій воно вручено «Котлярова», та міститься позначка «особисто».

Як установлено судом, у паспорті позивача зареєстрованим місцем проживання зазначено адресу: АДРЕСА_2 (арк. спр. 18).

Проте, за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.08.2019 № 1005663487 місцем проживання ОСОБА_1 зазначено адресу: АДРЕСА_1 (арк. спр. 32-33).

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755-IV) в Єдиному державному реєстрі (далі – ЄДР) міститься інформація про місцезнаходження (місце проживання) ФОП.

Тому зміна місця проживання для підприємця тягне за собою необхідність внесення відповідної зміни до ЄДР.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі, особа має подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі, та інші передбачені законом документи.

Таким чином, обов`язок повідомлення органа державної реєстрації про зміну адреси покладається на фізичну особу-підприємця.

Контролюючим органом було направлено вимогу від 21.11.2018 № Ф-2021-52У за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено позивачеві.

Відтак, доводи позивача про те, що вона не могла отримати спірну вимогу, оскільки мешкає за іншою адресою, судом відхиляються.

Щодо посилання позивача на те, що згідно з пунктом 3 розділу І Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.02.2016 № 178/28308, скаржник має право оскаржити в суді вимогу, рішення про нарахування пені та накладення штрафу в будь-який момент після отримання відповідної вимоги або рішення, суд зазначає, що строк оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску встановлений статтею 25 Закону № 2464-VI та становить 10 календарних днів після надходження відповідної вимоги. Вказаної правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, в постанові від 31.01.2019 по справі № 802/983/18-а. А вищевказаний Порядок визначає процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тобто, адміністративного, а не судового оскарження вимог про сплату недоїмки та рішень.

На підставі викладеного судом не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження вимоги про сплату боргу від 21.11.2018 № Ф-2021-52У.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 21.11.2018 № Ф-2021-52У залишити без розгляду, в частині вимог про визнання протиправною та скасування вимоги від 16.05.2019 № Ф-2021-52 продовжити розгляд справи.

Керуючись статтями 122, 123, 171, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 21.11.2018 № Ф-2021-52У відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 21.11.2018 № Ф-2021-52У залишити без розгляду.

Продовжити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 16.05.2019 № Ф-2021-52.

Призначити у справі наступне судове засідання на 18 жовтня 2019 року на 11 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Космонавтів, 18.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В іншій частині ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.О. Свергун