Рішення № 84894749, 03.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 року № 640/5339/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р,, при секретарі судового засідання Власюк К.Ф., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача-1 - Гордієнка В .М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівської районної державної адміністрації Київської області (відповідач-1), Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації (відповідач-2), третя особа: ОСОБА_4 , про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

встановити:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_4 та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №107 від 14.03.2018 «Про встановлення днів побачень ОСОБА_4 з донькою»;

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №358 від 20.08.2018 «Про внесення змін до Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №107», яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище «ОСОБА_1» замінено на «ОСОБА_1»;

- визнати протиправним дії, бездіяльність посадових осіб Баришівської районної державної адміністрації в частині прийняття Розпорядження №358 від 20.08.2018 «Про внесення змін до Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №107», яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище «ОСОБА_1» замінено на «ОСОБА_1» без виклику. Без повідомлення зацікавлених осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 дану адміністративну справу, передано на розгляд Київського окружному адміністративному суду.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями позов передано на розгляд судді Щавінському В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідач-2 не з`явився, 03.07.2019 до суду подав клопотання про розгляд справи їх без участі. Зазначив, що проти позову заперечує, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. 02.10.2019 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнятті Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №107 від 14.03.2018 «Про встановлення днів побачень ОСОБА_4 з донькою» (далі - Розпорядження №107) та Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області №358 від 20.08.2018 «Про внесення змін до Розпорядження Баришівської районної державної адміністрації Київської області від 14.04.2018 №107» (далі - Розпорядження №358), яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище «ОСОБА_1» замінено на « ОСОБА_1 » є протиправними, порушують законні права та інтереси позивача та її малолітньої доньки. Також, позивач зазначила про бездіяльності посадових осіб відповідачів при прийнятті вищезазначених рішень. На думку позивача, Комісією Служби у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації не враховані інтереси малолітньої дитини при винесенні зазначених рішень.

Відповідач-1 проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування своєї правової позиції, зазначає, що при прийнятті оскаржуваних розпоряджень, взято до уваги, положення ст. 159 СК України, а саме під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідач-2 проти позову заперечив, подав до суду відзив на позовну заяву, просив в задоволення адміністративного позову відмовити у повному обсязі. На обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що Служба у справах дітей та сім`ї не беруть участь у підготовці та прийнятті розпорядження голови Баришівської районної державної адміністрації. Також, відповідач-2 не вбачає в даному адміністративному позові спірні правовідносини,які стосуються дій Служби у справах дітей та сім`ї.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача-1, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб Відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, актовий запис №429.

Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 27.12.2017 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.

Від даного шлюбу є малолітня дитина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 08.07.2015 міститься в матеріалах справи).

Донька, після припинення шлюбних відносин проживає разом із позивачем. ОСОБА_4 не проживає разом з дитиною, зустрічі з донькою можливі лише з дозволу позивача.

ОСОБА_4 звернувся до Служби у справах дітей при Баришівській районній державній адміністрації з заявою про визначення способу його участі у вихованні дитини.

В подальшому Баришівською районною державною адміністрацією прийнятно Розпорядження №107 від 14.03.2018, на підставі рішення та матеріалів Комісії з питань захисту прав дитини при Баришівскій районній державній адміністрації. Даним розпорядженням ОСОБА_4 . визначено спосіб участі у вихованні дитини, шляхом систематичних зустрічей з 10:00 до 20:00 години щосуботи та всі державні свята, визначенні законодавством України, без присутності матері. У день народження та період хвороби дитини безперешкодне її відвідування за місцем фактичного перебування.

Як вбачається з матеріалів справи, Баришівською районною державною адміністрацією Київської області у Розпорядженні №107 допущена технічна помилка у прізвищі ОСОБА_4 , у зв`язку з цим, відповідачем-1 винесено розпорядження №358 від 20.08.2018, яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище «ОСОБА_1» замінено на « ОСОБА_1 ».

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях - повазі до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Відповідно до ч. 2 , ч.3 та ч.4 ст. 150 СК України батьки повинні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Права батьків щодо виховання дитини розцінюються, як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Як зазначено у ч.1 ст. 55 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками. Має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить її інтересам.

У відповідності до ч.2 і 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні, систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Щодо твердження позивача, що Комісією у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації не було належним чином та в повному обсязі встановлено та досліджено обставини, які необхідні для об`єктивного вирішення спору, не проведено бесіду з батьками, не здійснено перевірку стану здоров`я малолітньої дитини, психологічного стану батька, не здійснено дії щодо перевірки житлових умов батька дитини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» №866 від 24.09.2008 (далі - Постанова №866), органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів: забезпечення найкращих інтересів дитини; недопущення дискримінації дітей; конфіденційності інформації про дитину.

Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).

Відповідно до ст. 46 Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997 «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон № 280/97-ВР) організаційно-процедурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних місцевих державних адміністрацій з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Типові регламенти місцевих державних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 8.1 Регламенту Баришівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням виконуючого обов`язків голови Баришівської районної державної адміністрації від 09.08.2017 №354 для сприяння здійсненню повноважень райдержадміністрації її голова утворює консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи (ради, колегії, робочі групи тощо), служби та комісії. Завдання, функції та персональний склад таких органів визначає голова місцевої держадміністрації.

Розпорядженням голови Баришівської районної державної адміністрації від 4.11.2008 №995 створено Комісію з питань захисту прав дитини Баришівської райдержадміністрації. Розпорядженням виконуючого обов`язки голови Баришівської районної державної адміністрації від 24.11.2017 за №603 затверджено склад Комісії з питань захисту прав дитини Баришівської райдержадміністрації та Положення про комісію з питань захисту прав дитини Баришівської райдержадміністрації, які були чинними на момент надходження заяви від ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 73 Постанови №866 у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини. Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов`язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини. Після з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок. Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 280/97-ВР на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Судом встановлено, що до заяви ОСОБА_4 про вирішення спору щодо його участі у вихованні дитини, яка проживає окремо від нього було додано пакет документів, який передбачений п. 73 Постанови №866. Служба у справах дітей та сім`ї Баришівської районної державної адміністрації після з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини складено відповідний висновок, який був врахований при винесенні Розпорядження №107.

Також, суд зазначає, що після подачі вищезазначеної заяви ОСОБА_4 працівниками Служби у справах дітей та сім`ї проведене обстеження житлових умов батька, про що складено Акт обстеження житлово-побутових умов громадянина ОСОБА_4 від 05.12.2017 №80. В даному акті зазначено, що ОСОБА_4 є співвласником квартири, яка розташована з адресою: АДРЕСА_1 . Квартира, в якій проживає батько, в доброму стані та виділена окрема кімната для доньки, де створенні належні умови для її перебування. Іншими співвласниками квартири є батьки та сестра третьої особи ОСОБА_4 , тобто дід, баба та тітка (за даною адресою зареєстрована, фактично не проживає) малолітньої дитини ОСОБА_6 .

Тому, вищезазначене твердження позивача є безпідставним та спростовується доказами, які наявні в матеріалах справи.

Щодо твердження позивача, щодо схильності ОСОБА_4 до насильницьких дій та агресії по відношенню до позивача та їхньої малолітньої доньки, суд зазначає наступне.

Згідно до положень ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено у ч.1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити обставини на які посилається позивач.

Позивачем до суду були поданні скріншоти переписки із програми-месенджер «Вайбер». Суд не може надавати оцінку даним доказам, оскільки з поданих скріншотів, не можливо ідентифікувати відправника та отримувача повідомлень, не можливо встановити загальний контекст розмови. Отже, на підставі поданих позивачем скріншоти переписки із програми-месенджер «Вайбер» суд не можна встановити дійсні обставини справи.

Як стверджує позивач, що під час зустрічей ОСОБА_4 з дитиною, між позивачем та третьою особою відбуваються сварки та конфліктні ситуації у присутності малолітньої доньки. Це призводить до психологічного та морального стресу для дитини, негативно впливає на її стан здоров`я, стосовно вказаних тверджень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом не можуть бути враховані данні твердження, оскільки, жодним заключенням лікар, наданим позивачем як доказ до суду, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між хворобою дитини та перебуванням батька з нею.

Стосовно твердження позивача, що третя особа неналежним чином сплачує аліменти та безвідповідально відноситься до свого батьківського обов`язку, з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як зазначено ч. 1, ч.2, ч. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом встановлено, що позивач сама зазначає, що аліменти на утримання дитини систематично перераховуються із рахунку батька ОСОБА_4 (тобто, дідуся дитини). Суд не вбачає, жодної протиправності в діях чи ухилення від обов`язків утримання дитини (сплати аліментів) третьої особи ОСОБА_4 , оскільки законодавством України не визначено єдиного способу сплати аліментів та не встановлено зв`язку між способом сплати аліментів та способу участі батька у вихованні дитини.

Твердження позивача, про неможливість зустрічей ОСОБА_4 без присутності матері, суд вважає їх необгрунтованими, оскільки, позивач неодноразово зауважувала, що при зустрічі з ОСОБА_4 . між ними постійно виникають суперечки та конфліктні ситуації у присутності дитини.

У відповідності до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Враховуючи рівність батьків у правах щодо виховання дитини, з метою забезпечення інтересів дитини, врахувавши данні обставини, органи опіки і піклування встановив можливість батька щодо зустрічі з донькою без присутності матері та надав можливість змінити дану умову в кожній конкретній ситуації за згодою сторін. Суд вважає, що імперативна норма щодо обов`язкової присутності матері під час спілкування батька з дитиною суперечить інтересам дитини та звужує права батька.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_4 приїжджає до доньки щосуботи, при зустрічі дарує їй подарунки. Тому, суд дійшов висновку щодо сумлінного виконання ОСОБА_4 своїх батьківських обов`язків.

Щодо твердження позивача, стосовно протиправності прийняття Розпорядження № 358 від 20.08.2018 яким виправлено технічну помилку, а саме прізвище «ОСОБА_1» замінено на « ОСОБА_1 » у Розпорядженні №107, суд зазначає наступне.

Виправлення технічної помилки у прізвищі жодним чином не порушує права та законні інтереси сторін. Також суд зазначає, що відповідно до Регламенту роботи Баришівської районної державної адміністрації в частинні підготовки проектів розпоряджень голови адміністрації не передбачено отримання згоди фізичних осіб.

Стосовно твердження позивача, щодо протиправних дій та бездіяльності Баришівської районної державної адміністрації при прийняті оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що органом опіки та піклування в особі Баришівської районної державної адміністрації Київської області, були вжиті всі необхідні заходи щодо всебічного, об`єктивного та неупередженого розгляду звернення ОСОБА_4 , а саме: з метою залучення більшого кола осіб, які мають спеціалізовану фахову підготовку та досвід роботи, як дорадчий орган, було залучено комісію з питань прав дитини Баришівської райдержадміністрації до роботи якої залучені представники інших організацій та державних і комунальних установ. Як наслідок, при визначені порядку участі батька у вихованні доньки було враховано більшість пропозицій позивача, які на думку комісії та органу опіки та піклування максимально враховують інтереси дитини та забезпечують дотримання норм, встановлених СК України в частині рівності прав батьків щодо участі в житті дитини.

За таких обставин, суд вважає, що Розпорядження №107 та Розпорядження №358 винесені правомірно, відповідно до норм чинного законодавства та немає підстав для їх скасування. Також, судом не встановлено протиправності дій чи бездіяльності відповідачів при прийняті оскаржуваних рішень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 08 жовтня 2019 р.