Рішення № 84894235, 01.10.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2019 року м. Ужгород№ 260/1106/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С. А.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - не з`явився;

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Чубелка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання наказу неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області згідно якого просив суд: 1.Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.07.2019 року за № 142 о/с, в частині звільнення ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" ; 2. Поновити ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 05.07.2019 року; 3.Зобов`язати нарахувати та стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в користь ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.07.2019 року% 4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в користь ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.; 5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в користь ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області понесені ним судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.07.2019 року за № 142 о/с, ОСОБА_2 з 05.07.2019 року був звільнений зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Підставою для прийняття оскаржуваного позивачем наказу стали матеріали службового розслідування, якими встановлено, що 10.06.2019 року до керівництва ГУНП в Закарпатській області звернувся начальник Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_3 Е.В. із рапортом про те, що 08.06.2019 року інспектор СРПП №1 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закрапатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 безпідставно не вийшов на службу.

Крім того, матеріалами службового розслідування встановлено, що 08.06.2019 року о 08.30 год., згідно графіку несення служби Свалявського відділення поліції інспектор СРПП №1 ОСОБА_2 повинен був заступати на службу у складі наряду СРПП разом з поліцейський СРПП №3 цього ж відділення поліції старшим сержантом поліції Тарковичем М ОСОБА_4 М. Однак. ОСОБА_2 на інструктаж, перед заступленням на службу не прибув, при цьому, не повідомив керівництво Свалявського відділення поліції про причину невиходу на службу. Цього ж дня близько 10.30 до Свалявського відділення поліції прибув ОСОБА_2 в однострої, який візуально перебував в нетверезому стані, повідомив, що запізнився на службу через погіршення стану здоров`я. У зв`язку з цим, начальник Свалявського відділення поліції ОСОБА_5 у присутності відповідального по підрозділу - начальника СРПП №3 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , заступника начальника - начальника слідчого відділення Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - капітана поліції Стойки ОСОБА_7 , начальника сектору кримінальної поліції Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - майора поліції ОСОБА_8 , та старшого інспектора-чергового СРПП №2 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 запропонували ОСОБА_2 пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «драгер» alcotest 6810. Дану пропозицію ОСОБА_2 відхилив, при цьому від проходження огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння з метою уникнення відповідальності відмовився. Після чого, ОСОБА_6 склав акт про відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан вживання алкогольних напоїв від 11.06.2019 року.

Вважаючи, що висновок дисциплінарної комісії щодо безпідставного невиходу на роботу та появі позивача на службу у нетверезому стані є безпідставними і необгрунтованими, що дає підставу оскаржити наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.07.2019 року за № 142 о/с, як такий, що прийнятий завчасно і з грубим порушенням чинного законодавства України, а тому позивач звернувся до суду за захистом свого, як він вважає, порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечила з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, при цьому додатково пояснивши, що 10.06.2019 року наказом ГУНП в Закарпатській області № 1119 було призначено службове розслідування. Матеріалами службового розслідування встановлено, що 10.06.2019 року до керівництва ГУНП в Закарпатській області звернувся начальник Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції Тороній ОСОБА_10 .В. із рапортом про те, що 08.06.2019 року інспектор СРПП №1 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закрапатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 безпідставно не вийшов на службу.

Крім того, матеріалами службового розслідування встановлено, що 08.06.2019 року о 08.30 год., згідно графіку несення служби Свалявського відділення поліції інспектор СРПП №1 ОСОБА_2 повинен був заступати на службу у складі наряду СРПП разом з поліцейський СРПП №3 цього ж відділення поліції старшим сержантом поліції Тарковичем М ОСОБА_4 М. Однак, ОСОБА_2 на інструктаж, перед заступленням на службу не прибув, при цьому, не повідомив керівництво Свалявського відділення поліції про причину невиходу на службу. За даним фактом керівництвом підрозділу було складено акт про відсутність на службі ОСОБА_2 .. Цього ж дня близько 10.30 год. до Свалявського відділення поліції прибув ОСОБА_2 в однострої, який візуально перебував в нетверезому стані, повідомив, що запізнився на службу через погіршення стану здоров`я. У зв`язку з цим, начальник Свалявського відділення поліції ОСОБА_5 у присутності відповідального по підрозділу - начальника СРПП №3 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , заступника начальника - начальника слідчого відділення Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - капітана поліції Стойки ОСОБА_7 , начальника сектору кримінальної поліції Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - майора поліції ОСОБА_8 , та старшого інспектора-чергового СРПП №2 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 запропонували ОСОБА_2 пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «драгер» alcotest 6810. Дану пропозицію ОСОБА_2 відхилив, при цьому від проходження огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння з метою уникнення відповідальності відмовився. Після чого, ОСОБА_6 склав акт про відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан вживання алкогольних напоїв від 11.06.2019 року.

Також, представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що в ході проведення службового розслідування допитаний ОСОБА_2 повідомив, що 08.06.2019 року о 8.30 згідно графіку несення служби Свалявського ВП він повинен був заступати на службу у складі наряду СРПП разом з ОСОБА_11 Однак, на інструктаж перед заступленням на службу не з`явився тому, що проспав, оскільки в нього погіршився стан здоров`я. В подальшому начальник Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 в його службовому кабінеті у присутності працівників запропонував йому пройти медичне освідчення на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». Дану пропозицію ОСОБА_2 відхилив, при цьому від проходження огляду в медичному закладі на стан вживання алкоголю з метою уникнення відповідальності відмовився. Крім того, як стверджується поясненнями ОСОБА_2 від 08.06.2019 року свою вину позивач визнав. Надані пояснення вже в рамках службового розслідування, а саме поясненнями ОСОБА_2 від 10.06.2019 року - позивач стверджує, що відмовився на пропозицію пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», оскільки останні три дні лікувався приймаючи медичні препарати, які містять етиловий спирт. Станом на дату написання пояснень він повідомив, що на лікуванні стаціонарно чи амбулаторно не перебував.

Зважаючи на вищевикладені обставини у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просила суд у задоволенні даного адміністративного позову відмовити, оскільки, позивачем не враховано встановленого службовим розслідуванням факту вчинення ним дій, що дискредитують звання рядового і начальницького складу та є підставою для звільнення з органів внутрішніх справ, а саме: відмова від проходження медичного огляду за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася. Факт вчинення дисциплінарного проступку, а також і спізнення на роботу позивачем визнано, а сам факт відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння не спростовано.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду даної справи та вбачається із матеріалів такої, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.07.2019 року за № 142 о/с, ОСОБА_2 з 05.07.2019 року був звільнений зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.12).

Підставою для винесення оскаржуваного позивачем наказу слугував п.1 наказу ГУНП в Закарпатській області від 24.06.2019 року №1223.

Вважаючи прийнятий наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.07.2019 року за № 142 о/с, щодо звільнення із служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" неправомірним, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права, оскільки вважає такий наказ прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та таким, що порушує законне право позивача на працю.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить із наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон) та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України", затвердженої Наказом МВС, від 12.03.2013 року, №230 (далі - Інструкція), Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006, № 3460-IV (далі - Закон №3460).

Статтею 18 Закону передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Статтею 1 Закону визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 7 Закону, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно ст. 5 Закону встановлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі ст. 14 Закону №3460, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Відповідно до пп.2.2.5. Інструкції, службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Пунктом 2.5 Інструкції передбачено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Статтею 12 Закону на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Закону звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до ст. 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

На виконання вимог вищевказаного законодавства 10.06.2019 року наказом ГУНП в Закарпатській області № 1119 було призначено службове розслідування за фактом вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку (а.с.39).

Підставою для проведення службового розслідування слугував рапорт начальника Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_5 про те, що 08.06.2019 року інспектор СРПП №1 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 безпідставно не вийшов на службу(а.с.41).

Матеріалами службового розслідування встановлено, що 08.06.2019 року о 08.30 год., згідно графіку несення служби Свалявського відділення поліції інспектор СРПП №1 ОСОБА_2 повинен був заступати на службу у складі наряду СРПП разом з поліцейський СРПП №3 цього ж відділення поліції старшим сержантом поліції Тарковичем М ОСОБА_4 М. Однак, ОСОБА_2 на інструктаж, перед заступленням на службу не прибув, при цьому, не повідомив керівництво Свалявського відділення поліції про причину невиходу на службу. У зв`язку з цим, у складі наряду СРПП разом з ОСОБА_11 заступив інспектор СРПП №2 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_12 , що підтверджується відповідним рапортом, написаним 08.06.2019 року відповідальним по підрозділу - начальником СРПП № З Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_6 з приводу проведення заміни у добовому наряді (а.с.44-45). За даним фактом керівництвом підрозділу було складено акт про відсутність на службі ОСОБА_2 (а.с.42).

ОСОБА_2 прибув близько 10.30 до Свалявського відділення поліції в однострої, який візуально перебував в нетверезому стані, повідомив, що запізнився на службу через погіршення стану здоров`я. У зв`язку з цим, начальник Свалявського відділення поліції ОСОБА_5 у присутності відповідального по підрозділу - начальника СРПП №3 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , заступника начальника - начальника слідчого відділення Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - капітана поліції Стойки В ОСОБА_13 , начальника сектору кримінальної поліції Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - майора поліції ОСОБА_8 , та старшого інспектора-чергового СРПП №2 Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 запропонували ОСОБА_2 пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «драгер» alcotest 6810 (а.с.46-47).

Дану пропозицію ОСОБА_2 відхилив, при цьому від проходження огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння з метою уникнення відповідальності відмовився. Після чого, ОСОБА_6 склав акт про відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан вживання алкогольних напоїв від 08.06.2019 року(а.с.43).

Окрім наведеного вище, суд також зазначає, що згідно пояснень ОСОБА_2 від 08.06.2019 року, які містяться в матеріалах службового розслідування, свою вину позивач визнав. Надані пояснення вже в рамках службового розслідування, а саме поясненнями ОСОБА_2 від 10.06.2019 року - позивач стверджує, що відмовився на пропозицію пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», оскільки останні три дні лікувався приймаючи медичні препарати, які містять етиловий спирт. Станом на дату написання пояснень він повідомив, що на лікуванні стаціонарно чи амбулаторно не перебував.(а.с.48).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи, а також те, що допущені ОСОБА_2 порушення стали можливими внаслідок неналежного відношення його до виконання своїх службових обов`язків, ігнорування вимог ст. 11, ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотримання вимог ст. 18 Закону України від 02.07.2015 року «Про Наіональну поліцію», ст. 40 КзПП та п.2 розділу 2 наказу МВС № 1170 від 09.11.2016 року «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», відповідачем у справі було винесено наказ №1223 від 24.06.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП у Закарпатській області».

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03.07.2019 року за № 142 о/с, ОСОБА_2 з 05.07.2019 року був звільнений зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" на підставі п.1 наказу ГУНП в Закарпатській області від 24.06.2019 року №1223.

Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Отже, в цьому випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.

Щодо посилань позивача на довідку лікаря Свалявської районної лікарні, яка міститься в матеріалах справи, вона жодним чином не несе ніяких правових наслідків та є документом інформаційного характеру. Крім того в довідці вказується, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні з 05.06.2019 по 07.06.2019 року, а подія (факт невиходу на роботу та появу на таку у стані алкогольного сп`яніння) відповідно сталася 08.06.2019 року.

Тобто за змістом даної довідки, лікарем не досліджувалося питання встановлення факту перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння, а факт відмови позивача від проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння підтверджений іншими наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, а саме актом про відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан вживання алкогольних напоїв від 08.06.2019 року.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Відповідно до статті 2 Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Пунктами 1, 2 статті 18 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За статтею 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 64 Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

З урахуванням викладеного вище, суд встановив, що позивач власними діями порушив Закон України "Про Національну поліцію", Дисциплінарний статуту органів внутрішніх справ України, Присягу на вірність Українському народові, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Викладена судом позиція з приводу спірних правовідносин у даній справі узгоджується із правовою позицією в аналогічних спірних правовідносинах викладених у постанові ВС КАС від 17.07.2019 року у справі справа №806/2555/17 (адміністративне провадження №К/9901/51279/18).

Зважаючи на вищевикладені обставини, а також те, що в ході проведення службового розслідування позивач свою провину та вчинення ним дисциплінарного проступку визнав, наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №1223 від 24.06.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП у Закарпатській області» яким притягнуто ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не оскаржував і тим самим фактично погодився із притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тому суд приходить до переконання, що в даному випадку відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством при винесенні ним оскаржуваного позивачем наказу від 03.07.2019 року за № 142 о/с, в частині звільнення позивача зі служби, а тому правових підстав для задоволення даного адміністративного позову в даному випадку немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про скасування наказу звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті оспорюваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (вул.Ф.Ракоці, буд.13,м.Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 40108913 про визнання наказу неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 11.10.2019 року.

СуддяC.А. Гебеш