Ухвала суду № 84894080, 11.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у роз`ясненні судового рішення)

11 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/10140/19

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Ухвалою суду від 17.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

26 вересня 2019 року позивачем було подано заяву про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та доповнення до позову.

Ухвалою суду від 02.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

07 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла заява позивача про роз`яснення судового рішення.

Суд вважає за можливе розгляд і вирішення заяви здійснити в письмовому провадженні, відповідно ч.9 ст.205, ст.ст.4, 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.

Частиною 2 статті 254 КАС України визначено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Як видно зі змісту заяви, позивач просить роз`яснити ухвалу шляхом зміни форми викладення таким чином, щоб ті частини ухвали від 02.10.2019, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозумуліше.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

При цьому, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.06.2018 в справі № 826/1598/15.

Крім того, суд звертає увагу, що КАС України не передбачений обов`язок суду щодо винесення ухвали про прийняття до розгляду доповнень до позову.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.7 вказаної статті у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Оскільки ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2019, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, є процесуальним рішенням, тобто не вирішує спір по суті, а отже не підлягає виконанню, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про її роз`яснення відсутні.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_2 Віктору Миколайовичу у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2019.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

інше