Ухвала суду № 84894048, 11.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

11 жовтня 2019 року м. Житомир справа № ЗП/240/16/19

категорія 108010100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, просить вжити заходів забезпечення позову шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи 37381143.

В обґрунтування підстав подання такої заяви вказано, що засновником ТОВ "Полісся-Інвест" є TOB "АК Полісся". ОСОБА_1 є директором ТОВ "Полісся-Інвест", що підтверджується випискою з вказаного Реєстру. Заявник посилається на факт протизаконного заволодіння корпоративними правами ТОВ "Полісся-Інвест" 07.10.2019. Так, 04 жовтня 2019 року державним реєстратором департаменту реєстрації Житомирської міської ради внесено запис про зміну керівника ТОВ "Полісся-Інвест" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 Зазначена реєстраційна дія проведена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки станом на дату подачі заяви - 03.10.2019 відомості щодо засновника ТОВ "Полісся-Інвест" ОСОБА_2 , що призначив себе директором, не володіючи відповідним обсягом повноважень, не були внесені до Реєстру. Відповідно до ч.4 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є їх невідповідність відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі. У даному випадку державний реєстратор не перевірив обсяг відповідних повноважень особи, що видала довіреність, а також не встановив особу заявника. Крім того, заявник зазначив, що обрання виду забезпечення позову у вигляді заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" є розумним, обґрунтованим та таким, що підтверджує наявність зв`язку між даним заходом та предметом позовних вимог, оскільки вказана заборона щодо вчинення дій спроможна забезпечити в подальшому фактичне виконання судового рішення та ефективне поновлення прав позивача.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями статті 153 КАС України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Приписами статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Суд задовольняє клопотання про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви по тексту заявником наведені обставини забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ "Полісся-Інвест", а в прохальній частині заяви товариство просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи 37381143.

Тобто, вимоги заявлені за відсутності обґрунтування необхідних дій для можливого захисту прав юридичних осіб, у разі наявності загрози у їх порушенні.

Так, з одного боку заявник просить заборонити вчиняти будь-які дії, а з іншого просить вчинити дії шляхом внесення записів до реєстрів.

Водночас, підстави втручання суду в дискреційні повноваження реєстраційної служби не наведені.

Заборона вчинення дій або зобов`язання вчинити конкретну дію за своєю суттю є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідних органів, уповноважених на реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації речових прав та їх обтяжень. Забезпечення позову таким чином може вплинути на права, свободи та законні інтереси невизначеного кола осіб.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Правомірність дій державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань департаменту реєстрації Житомирської міської ради Іваненко Наталії Миколаївни щодо реєстрації та питання зобов`язання вчинити дії щодо скасування запису, яким змінено керівника ТОВ "Полісся-Інвест" у Єдиному державному реєстрі може бути розглянуто судом під час вирішення спору по суті.

Також слід звернути увагу на те, що сам лише факт існування у заявника наміру звернутись до суду із позовом не свідчить про очевидну протиправність дій державного реєстратора, не є беззаперечним доказом того, що такі дії є протиправними, та не може бути беззаперечною підставою для забезпечення адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам підприємства до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Так, Верховний Суд у постанові по справі №83/5864/17-ц від 17.10.18 дійшов висновків, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на викладене, вжиття заходів забезпечення у такий спосіб не відповідає засадам інституту забезпечення адміністративного позову, а тому підстави для вжиття таких заходів відсутні.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва