Рішення № 84893570, 11.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року Справа № 160/6293/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Сінченко І.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

ПРОЦЕДУРА

1. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач, з урахуванням уточнень від 02.08.2019 року просить суд:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 41804,00 гривень.

2. Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/6293/19 та у зв`язку з автоматизованим розподілом ця адміністративна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_9.

3. Ухвалою суду від 09.07.2019 року позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,169 КАС України.

4. 02.08.2019 року позивач усунув недоліки викладені в ухвалі суду від 09.07.2019 року.

5. Ухвалою суду від 20.08.2019 року (суддя - Барановський Р. А.) було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи згідно положень ст. 262 КАС України.

6. Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року № 1052 д, у зв`язку із відрахуванням судді ОСОБА_9 зі штату суду, та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2019 року № 195 був призначений повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 160/6293/19.

7. За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019 року зазначена вище справа була розподілена судді Ількову В.В.

8. Ухвалою суду від 26.09.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №160/6293/19 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, в порядку положень ст. 262 КАС України.

9. Також, ухвалою суду від 26.09.2019 року було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:

- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з відміткою про його отримання органами доходів і зборів;

- книгу обліку руху трудових книжок і вкладиші до них;

- наказ про прийняття та звільнення з роботи, копії довідок МСЕК;

- звіти 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії), які подавались до центру зайнятості у 2018 році та інші наявні матеріали щодо суті спору.

10. 03.10.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов, а також, відповідачем було надано витребувані судом докази по справі.

11. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

14. Отже, рішення у цій справі приймається судом 11.10.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

15. ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

16. Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 року №875 (далі - Закон №875), для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

17. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю

18. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частини першій статті 20 Закону №875-ХІІ від 21.03.1991 року, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

19. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю у 2018 році, відповідач до 15.04.2019 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 41804,00 гривень.

20. Ця сума заборгованості по адміністративно-господарським санкціям підтверджується наданим відповідачем річним «Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік» №03-07/5604 від 28.02.2019 року за формою №10-ПІ, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42 та розрахунком суми позову щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

21. Оскільки вищезазначена сума, у визначений законодавством строк, відповідачем не сплачена, утворилась заборгованість в розмірі 41804,00 гривень.

22. Ненадходження сум адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету України завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя, з підстав чого звернулися до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

23. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ФОП ОСОБА_1 у виконання ст. 19 Закону № 875-ХІІ, було виділено (створено) два робочих місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, які відповідають встановленим вимогам до робочих місць для осіб з інвалідністю відповідної категорії.

24. Таким чином, на думку відповідача, вимоги ст. 18 та ст. 19 Закону № 875-ХІІ щодо виділення (створення) робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю фізичною особою-підприємцем було виконано в повному обсязі.

25. Крім того, відповідач зазначив про те, що протягом 2018 року подавав до Кам`янського міського центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою №3-ПН, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316 (за погодженням із Державною службою статистки України), що також підтверджується листами Кам`янського міського центру зайнятості №1943 від 19.07.2019 року та № 1875 від 10.07.2019 року.

26. Так, згідно відповіді від 10.07.2019 року Кам`янським міським центром зайнятості на запит відповідача ФОП ОСОБА_1 видно, що відповідачем протягом 2018 року надавалася звітність «Інформацію про попит на робочу силу (вакансії)» за формою № 3-ПН, для працевлаштування осіб з інвалідністю. Особам з інвалідністю, які перебували на обліку у відділі надання соціальних послуг в Петриківському пропонувались дані вакансії, але вони не відповідали індивідуальній програмі реабілітації та не являлись підходящою роботою для осіб, яким були запропонована.

27. Також, згідно відповіді від 19.07.2019 року Кам`янським міським центром зайнятості на запит відповідача ФОП ОСОБА_1 зазначено, що відповідач на протягі 2018 року надавала звітність «Інформацію про попит на робочу силу (вакансії)» за формою № 3-ПН, для працевлаштування осіб з інвалідністю. Протягом 2018 року на обліку в міському центрі зайнятості перебувало 141 особа з інвалідністю. За цей період було запропоновано працевлаштування до ФОП ОСОБА_1 9 особам, з яких 1 особа працевлаштована, 1 особа - працевлаштування відстрочено до січня 2019 року (працевлаштована у січні 2019 року); 7 осіб - відмовилися від направлення на працевлаштування.

28. Відповідач вказав, про те, що дійсно до нього було працевлаштована у 2018 році 1 особа з інвалідністю, яка працює по теперішній час є інвалід 3-ї групи, на підставі довідки, виданої Обласною травматологічною МСЕК серії ДОН-05 № 113757 від 12.03.2007 року.

29. Відповідач вважає, що не порушив положень статті Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875, оскільки намагався та намагається знайти осіб з інвалідністю для надання робочого місця на своєму підприємстві, але такої особи не може знайте, що є підтвердженням звернення за допомогою у пошуку осіб з ознаками інвалідності до Кам`янського міського центру зайнятості, отже з урахуванням вищезазначеного вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

VІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

30. ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

31. Судом встановлено, що на відповідача покладено обов`язок щорічно подавати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів відомості про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.

32. У лютому 2019 року відповідачем було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік.

33. ФОП ОСОБА_1 у звіті зазначила, зокрема:

- кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (осіб) - 1;

- сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.) - не зазначено.

34. Згідно розрахунку позивача щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю:

1. Вихідні дані для розрахунку суми позову за даними наданого відповідачем документу «звіт за формою 10-ПІ №03-07/5604 від 28.02.2019 року за 2018 рік»;

1.1. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, осіб - 20.

1.2. Середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, які працювали на підприємстві (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) - 0.

1.3. Фонд оплати праці штатних працівників -836080,00 гривень;

1.4. Перераховано коштів адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів - 0 гривень;

2. Розрахунок суми позову.

2.1. Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу, осіб -20х 0,04 = 1.

2.2. Кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць 1 - 0 = 1 чол.

2.3. Середня річна заробітна плата штатного працівника 836080,00:20=41804,00 гривень;

2.4. Сума адміністративно-господарських санкцій - 41804,00*1-0=41804,00 гривень.

35. Загальна сума до сплати 41804,00 гривень.

36. Станом на день звернення до суду відповідачем не сплачено вищезазначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

37. Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 року (далі Закон - № 875-XII) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

38. Згідно зі ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

39. Частиною 3 ст. 20 вищевказаного Закону № 875-XII визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

40. Згідно ст. 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

41. Так, відповідно до статті 18-1 Закону № 875-ХІІ особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

42. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

43. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

44. Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

45. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» (набрав чинності з 01 січня 2013 року) роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

46. Відповідно до абз. 3 ч. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

47. Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії), яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості».

48. Наведене свідчить про те, що обов`язок відповідача щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

VІ. ОЦІНКА СУДУ

49. Судом встановлено, що згідно звіту форми 10-ПІ у ФОП ОСОБА_1 середньооблікова чисельність штатних працівників в 2018 році складала 20 осіб, а згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2018 році визначена для відповідача 1 місце.

50. Згідно з пунктом 5 Порядку № 316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше, ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

51. Отже, роботодавець, створивши робоче місце для інваліда та за відсутності на цьому робочому місці працевлаштованої особи, повинен подати до центру зайнятості відповідну інформацію.

52. Судом встановлено, що згідно звіту форми 10-ПІ у ФОП ОСОБА_1 середньооблікова кількість штатних працівників в 2018 році, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складала 0 осіб, а згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2018 році визначена для відповідача 1 місце.

53. Згідно з пунктом 5 Порядку № 316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце, якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

54. Отже, роботодавець, створивши робоче місце для інваліда та за відсутності на цьому робочому місці працевлаштованої особи, повинен подати до центру зайнятості відповідну інформацію.

55. Судом встановлено, що відповідачем, протягом 2018 року, було подано до Кам`янського міського центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою №3-ПН, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316 (за погодженням із Державною службою статистки України).

56. Згідно листа Кам`янського міського центру зайнятості № 1943 від 19.07.2019 року вбачається, що ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) протягом 2018 року надавала звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН, для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме:

- 24.07.2018 року - 2 вакансії; .

- 31.08.2018 року -2 вакансії;

- 27.09.2018 року -2 вакансії;

- 29.11.2018 року - 2 вакансії;

- 30.11.2018 року - 2 вакансії;

- 26.12.2018 року - 2 вакансії.

57. Також, у листі від 19.07.2019 року № 1943 вказано про те, що протягом 2018 року на обліку в міському центрі зайнятості перебувало 141 особа з інвалідністю. За цей період було запропоновано працевлаштування до ФОП ОСОБА_1 . 9 особам, з яких 1 особа працевлаштована, 1 особа - працевлаштування відстрочено до січня 2019 року (працевлаштована у січні 2019 року); 7 осіб - відмовилися від направлення на працевлаштування.

58. Отже, судом встановлено, що у 2018 році до відповідача було працевлаштована 1 особа з інвалідністю, а саме інваліда 3-ї групи, на підставі довідки, виданої Обласною травматологічною МСЕК серії ДОН-05 № 113757 від 12.03.2007 року, що також підтверджено матеріалами справи та відповідним розпорядженням відповідача №КЯВ00000028-0000000026 від 24.12.2018 року.

59. Вищевикладене позивачем в судовому порядку спростовано не було.

60. Також, слід зазначити, про те, що згідно листа Кам`янського міського центру зайнятості від 10.07.2019 року № 1875 видно, що ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) протягом 2018 року надавала звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН. для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме:

- 27.03.2018 року -2 вакансії;

- 08.05.2018 року -2 вакансії;

- 25.06.2018 року - 2 вакансії.

61. Також, у листі № 1875 від 10.07.2019 року вказано про те, що особам з інвалідністю, які перебували на обліку в відділі надання соціальних послуг в Петриківському районі, пропонувались дані вакансії, але вони не відповідали індивідуальній програмі реабілітації та не являлись підходящою роботою для осіб, яким були запропоновані.

62. Отже, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на адресу Кам`янського міського центру зайнятості направлялись щомісячно звіти за формою 3-ПН про наявність вакансії, призначеної для працевлаштування особи з інвалідністю у 2018 році, що підтверджується матеріалами справи, а саме копіями відповідних звітів, копіями листів з центру зайнятості № 1943 від 19.07.2019 року, № 1875 від 10.07.2019 року, про що також не заперечує позивач.

63. Крім того, судом встановлено, що до відповідача була працевлаштована 1 особа з інвалідністю, а саме інвалід 3-ї групи (на підставі довідки, виданої Обласною травматологічною МСЕК серії ДОН-05 № 113757 від 12.03.2007 року).

64. З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що роботодавець вжив заходи для недопущення порушення, а сам факт непрацевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць для даної категорії громадян, не може слугувати підставою для накладення адміністративно-господарських санкцій, підставою для застосування яких є наявність вини відповідача.

65. Таким чином, судом встановлено, що відповідачем приймалися заходи з працевлаштування інвалідів на вакантні посади у відповідача ФОП Кравченко Я.В.

66. Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

67. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ФОП ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій, є не обґрунтованими, та недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

68. З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив дії на виконання обов`язку зі створення робочих місць для інвалідів, покладений на нього законодавством.

69. Відповідач створював робоче місце для особи з інвалідністю та інформував центр зайнятості про наявність такої вакансії у ФОП ОСОБА_1.

70. Згідно ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

71. Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

72. Судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році.

73. Доказів, які б свідчили про те, що ФОП ОСОБА_1 відмовила у прийнятті на роботу особам з інвалідністю протягом 2018 року, які безпосередньо зверталися до відповідача або, які були направлені переліченими у ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» органами до суду надано не було.

74. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення цього адміністративного позову, а тому у задоволенні позовних вимог Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій, слід відмовити.

75. З урахуванням того, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати слід покласти на позивача згідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

76. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

77. У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити повністю.

78. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

79. Позивач: Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, код ЄДРПОУ 25005978).

80. Відповідач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

81. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

82. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

83. Повний текст рішення складено 11.10.2019 року.

Суддя В.В Ільков