Ухвала суду № 84893515, 11.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 жовтня 2019 року 160/9327/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренко Д.В. у адміністративній справі №160/9327/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2019 року засобами електронного зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

08.10.2019 року засобами електронного зв`язку до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Олійника Дмитра Володимировича по справі «Про забезпечення Кабінетом Міністрів України, Дніпропетровською обласною радою та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля та відшкодування шкоди за порушене право».

У вказаній заяві позивач просить на підставі п.4 ч.1 ст.36 КАС України відкликати суддю ОСОБА_2 за порушення верховенства права по даній справі, згідно статті 6 КАС України та ст.8 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу та гарантує громадянину чи людині право на звернення до суду задля захисту порушеного права без жодних обмежень чи умов, та обмеження права на звернення до суду задля відновлення та забезпечення особистого немайнового права на життя, згідно ст.281 Цивільного кодексу України та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, згідно ст.293 Цивільного кодексу України та ст.3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави», що призвело до того, що життю ОСОБА_1 загрожує небезпека від голоду та холоду від протиправних дій відповідачів а також у зв`язку з тим, що має місце конфлікт інтересів, так як він подав до суду позовну заяву на протиправні дії судді.

09.10.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу №160/9327/19 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити певні дії передано відповідно до ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.

Також, у вказаній ухвалі від 09.10.2019 року зазначено, що суд вважає заяву про відвід судді Олійника Дмитра Володимировича такою, що подана про відвід судді Сидоренка Дмитра Володимировича.

10.10.2019 року відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву передано на розгляд судді Дєєву М.В.

10.10.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було призначено розгляд вказаної заяви в письмовому провадженні без виклику сторін.

Перевіривши матеріали позовної заяви, розглянувши дану заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.

Позивач у поданій заяві вказує на наявність обставин, які викликають сумнів в об`єктивності судді, як підставу для його відводу, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України та зазначив, що просить: відкликати суддю за порушення верховенства права по даній справі, згідно статті 6 КАС України та ст.8 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу та гарантує громадянину чи людині право на звернення до суду задля захисту порушеного права без жодних обмежень чи умов, та обмеження права на звернення до суду задля відновлення та забезпечення особистого немайнового права на життя, згідно ст.281 Цивільного кодексу України та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, згідно ст.293 Цивільного кодексу України та ст.3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави», що призвело до того, що життю ОСОБА_1 загрожує небезпека від голоду та холоду від протиправних дій відповідачів а також у зв`язку з тим, що має місце конфлікт інтересів, так як він подав до суду позовну заяву на протиправні дії судді.

Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 4 ст. 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

В даному випадку, позивач посилається на те, що під час розгляду даного адміністративного позову суддя Сидоренко Д.В. порушив права позивача, ухваливши судове рішення про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду, а також на конфлікт інтересів, оскільки позивач подав до суду позовну заяву на протиправні дії судді Сидоренко Д.В. щодо порушення ним права ОСОБА_1 на звернення до суду з заявою про забезпечення позову №614зп-19-160/9327/19.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також, згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, суд приймає до уваги п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 щодо вимог безсторонності, відсутності прихильності чи упередження, що впливає на здатність судді приймати незалежне рішення.

Разом з тим, у п. 13 вказаного висновку вказано та не, що головна увага в останньому приділяється загальним інституціональним рамкам і гарантіям забезпечення незалежності судової влади в суспільстві, а не принципу особистої неупередженості (як щодо фактів, так і зовнішньої сторони) судді в будь-якій конкретній справі.

Також, суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі №636/5534/15 зазначено, що суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Також, Верховний Суд звернув увагу, що вказаний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постановах: від 08 травня 2018 року у справі №521/18287/15-ц (провадження № 14-90цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (провадження № 14-399цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 489/5045/18 (провадження № 14-191цс19).

Враховуючи вищевикладене, зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В. у адміністративній справі №160/9327/19 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренко Д.В., який є головуючим суддею в адміністративній справі №160/9327/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв