Рішення № 84893382, 10.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року Справа № 160/9051/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняАндріяша А.М. за участі: представника позивача представників відповідача Ковзун А.В. Чернети В.Є., Нікітіної І.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтасіті" про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтасіті” в якій просить: частково зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, пов`язаної із експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: електрокутошліфувальна машинка (Болгарка); наливні стояки №№1-4 на території автомобільного прийому та відпуску світлих нафтопродуктів; котел типу АОГВ-7,45 працюючий на природному газі в приміщені обмивочного пункту біля майстерні; котел індивідуального виготовлення на твердому паливі, розташований в приміщенні прохідної Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафтасіті” (місцезнаходження юридичної особи: вул. Океанська, 11 м. Дніпро, 49022; місце провадження діяльності: вул. Привокзальна 5а, с. Личкове, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 40560703) до повного усунення порушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час перевірки встановлено, що на підприємстві наявне обладнання, яке є джерелами утворення викидів та викиди забруднюючих речовин від яких не обліковані в матеріалах інвентаризації викидів підприємства. Виявлені факти являються порушенням природоохоронного законодавства, виробництво (виготовлення), реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, які пов`язані з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря забороняється законом і підлягає частковому зупиненню.

Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року позовну заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області залишено без руху для усунення недоліків.

Після усунення недоліків Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області згідно з клопотанням, яке надійшло на адресу суду 28.01.2019 року, ухвалою суду від 31 січня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, наголошуючи, зокрема, що електрокутошліфувальна машинка (Болгарка) у товариства відсутня; наливні стояки на території автомобільного прийому та відпуску світлих нафтопродуктів не експлуатуються; котел типу АОГВ-7,45 працюючий на природному газі в приміщені обмивочного пункту біля майстерні має дозвіл на експлуатацію; котел індивідуального виготовлення на твердому паливі, розташований в приміщенні прохідної демонтований після перевірки.

В обґрунтування своєї позиції відповідачем були надані: копія звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин від 03.10.2016 р., копія Дозволу № 1222300000-59 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, копія листа № 4-3945/0/261-17 від 08.06.2017 р., копія Акта від 06.05.2015 р., копія розпорядження від 15.04.2015 р., копія паспорта Стояка наливного УСН-80, копія Акта демонтажу обладнання від 17.08.2018 р., 2 фото.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову, просили відмовити в його задоволенні.

Заслухавши представників позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Суд встановив, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 13.08.2018 по 27.08.2018 року на підставі наказів про проведення планової перевірки від 24.07.2018 № 653-П та від 08.08.2018 № 697-П, направлення на перевірку від 24.07.2018 № 4-6575-5-3 та від 08.08.2018 № 4-8128-4-3, повідомлення від 10.07.2018 № 4-6015-5-3 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтасіті» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Океанська, 11, м. Дніпро, 49022; місце провадження діяльності: вул. Привокзальна, 5а, с. Личкове, смт. Магдалинівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 40560703). У результаті перевірки складено акт від 27.08.2018 р. 441/2-3-4-5-8/18 (далі – Акт).

Відповідно до Акта, складеного за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, виявлені порушення вимог статей 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та умов Дозволу на викиди № 1222300000-59, оскільки діючий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «НАФТАСІТІ» за адресою: вул. Привокзальна, 5А, с. Личкове, Магдалинівський р-н, Дніпропетровська область, за № 1222300000-59 виданий 08.06.2017 року (термін дії - необмежений), не відповідає фактичному стану підприємства за кількістю та переліком джерел викидів забруднюючих речовин, а саме:

- електрозварювальний апарат для виконання зварювальних робіт (ДВ №11) фактично відсутній;

- дизель-генератор типу АД-100 (ДВ №9) в якості резервного джерела живлення електроенергії та заправка паливного баку дизель-генератора (ДВ №10) фактично відсутній.

Крім того, наявне обладнання, яке є джерелами утворення викидів:

- електрокутошліфувальна машинка (Болгарка);

- наливні стояки №№1-4 на території автомобільного прийому та відпуску світлих нафтопродуктів;

- котел типу АОГВ-7, 45 працюючий на природному газі в приміщенні обмивочного пункту біля майстерні;

- котел індивідуального виготовлення на твердому паливі, розташований в приміщенні прохідної.

Також судом досліджено Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин від 03.10.2016р. на об`єкті нерухомості ТОВ «Нафтасіті».

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Ч. 7 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачає, що орган державного нагляду (контролю) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Ч. 11 статті 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” визначено, що у разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Водночас, Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 р. N 7 окремою главою 2.4 визначає, що звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві повинен мати розділ «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин». Поняття джерела утворення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведено в п. 1.5 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена наказом Мінприроди № 639 від 10.12.2008, а саме: джерело утворення забруднюючих речовин - об`єкт, у якому відбувається утворення забруднюючих речовин. Слід зазначити, що згідно з п. 1.1 Методики вона розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря", постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 N 1780 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", наказу Мінприроди України від 27.06.2006 N 309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за N 912/12786.

В ході перевірки встановлено, що інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами об`єкту нерухомості ТОВ «НАФТАСІТІ» за адресою: вул. Привокзальна, 5а, с. Личкове, смт. Магдалинівський район, Дніпропетровська область проведена ПП «Екопроект-КМ» в 2016 році (лист про реєстрацію звіту в Департаменті екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області №3-3381/0/261-17 від 10.05.2017 року). В наявності дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «НАФТАСІТІ» за адресою: вул. Привокзальна, 5а, с. Личкове, смт. Магдалинівський район, Дніпропетровська область за № 1222300000-59. Термін дії необмежений з 08.06.2017 року.

Також, в ході перевірки встановлено, що на підприємстві наявне обладнання, яке є джерелами утворення викидів та викиди забруднюючих речовин від яких не обліковані в матеріалах інвентаризації викидів підприємства, а саме:

- електрокутошліфувальна машинка (Болгарка);

- наливні стояки №№1-4 на територія автомобільного прийому та відпуску світлих нафтопродуктів;

- котел типу АОГВ-7,45 працюючий на природному газі в приміщені обмивочного пункту біля майстерні;

- котел індивідуального виготовлення на твердому паливі, розташований в приміщенні прохідної. (Під час перевірки встановлено, що котел використовується для спалювання побутових відходів (в топці наявні відходи ТПВ; в коробі під топкою наявна зола).

Експлуатація вищезазначених джерел утворення викидів здійснюється без дозволу на викиди, що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

В матеріалах справи відсутні дані про внесення відповідачем відповідних змін до Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що відповідне обладнання, на яке відсутній дозвіл не є джерелом викидів та забруднення атмосфери, так як з нього не поширюється забруднююча речовина, оскільки зазначене обладнання є у розпорядженні відповідача і суть порушення законодавства полягає у відсутності його в обліку інвентаризації викидів забруднюючих речовин та відповідно у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а не безпосередньому здійсненні викиду з нього.

Щодо котла типу АОГВ-7,45 працюючий на природному газі в приміщені обмивочного пункту біля майстерні, суд зазначає наступне.

Відповідач звертає увагу на те, що джерело утворення викидів (котел типу АОГВ-7,45 працюючий на природному газі в приміщенні обмивочного пункту біля майстерні) включене до Дозволу на викиди та відображено у інвентаризації (Додаток 1 2.4. Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин) під номером 8.

Проте, суд звертає увагу, що у Додатку 1 до Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин (2.4. Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин) під номером 8 зазначений газовий котел АОГВ-7,45 з локацією у прохідній, пождепо, а не в приміщенні обмивочного пункту біля майстерні.

Щодо котла індивідуального виготовлення на твердому паливі, суд зазначає наступне.

Стосовно заборони на тимчасову експлуатацію такого устаткування, як котел індивідуального виготовлення на твердому паливі, розташований в приміщенні прохідної, то відповідач зазначає, що цей котел було демонтовано в той же день, коли інспекторами проводилось обстеження об`єкту. На підтвердження надані відповідні фото.

Але відповідні фото свідчать лише про те, що він демонтований з окремого кута окремого приміщення і не спростовує факту виявленого порушення щодо відсутності цього об`єкта у Дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами саме під час перевірки.

Більш того, вказаними поясненнями, відповідач підтверджує факт наявності зазначеного порушення під час проведення перевірки.

Також, відповідач посилається на те, що позивач пропустив строк на звернення до суду, оскільки позов подано до суду 30.11.2018р., а останній день для його подання був 28.11.2018р.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що 28.11.2018 року даний позов було подано засобами поштового зв`язку 28.11.2018р., що підтверджується відповідним поштовим штампом на конверті, який наявний в матеріалах справи, у зв`язку з чим, посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду судом не приймаються до уваги.

Щодо посилання відповідача на те, що наливні стояки №№1-4 на території автомобільного прийому та відпуску світлих нафтопродуктів перебувають в непрацюючому стані та підприємство їх не використовує, суд не приймає до уваги, оскільки факт наявності вказаних стояків підтверджено, а факт їх не роботи під проведення перевірки не є належним доказом вважати, що відповідач не використовує їх в інший період. При цьому, вказаними поясненням відповідач також підтверджує наявність зазначеного обладнання, яке є джерелом утворення забруднюючих речовин без відповідного дозволу.

Щодо позовних вимог в частині зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: електрокутошліфувальної машинки (Болгарка), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фото чи документальної фіксації цього приладу під час та після обстеження, держінспектори не проводили, докази до суду не надали.

Будь-яких додаткових доказів щодо ідентифікації приладу, який вказано в позові під назвою “електрошліфувальної машинки (Болгарка)” позивачем не наведено, ні у позовній заяві, ні у відповіді на відзив.

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не надано належних доказів та будь-яких додаткових пояснень, що електрошліфувальна машинка (Болгарка) є джерелом утворення забруднюючих речовин.

Більше того, ч. 5 статті 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” визначено, що на підставі дозволу можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до п. 1.14.5. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 року № 7, стаціонарне джерело забруднення атмосфери – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

При цьому, згідно назви приладу «електрокутошліфувальна машинка (Болгарка)» вбачається, що вона є річчю, яка вільно переміщується у просторі, відповідно вона не може вважатися нерухомим об`єктом, а тому не потребує дозволу, передбаченого ч. 5 статті 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що Відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності відповідних джерел забруднення або відсутності будь-якої технічної можливості здійснення їх експлуатації, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 241-250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, ЄДРПОУ 37988899) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтасіті" (49022, м. Дніпро, вул. Океанська, 11, ЄДРПОУ 40560703) про застосування заходів реагування – задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, пов`язаного із експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: наливні стояки №№1-4 на території автомобільного прийому та відпуску світлих нафтопродуктів; котел типу АОГВ-7,45 працюючий на природному газі в приміщені обмивочного пункту біля майстерні; котел індивідуального виготовлення на твердому паливі, розташований в приміщенні Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафтасіті” (місцезнаходження юридичної особи: вул. Океанська, 11 м. Дніпро, 49022; місце провадження діяльності: вул. Привокзальна 5а, с. Личкове, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 40560703) до повного усунення порушення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова