Ухвала суду № 84893377, 30.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 вересня 2019 року Справа 160/9294/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до ФОП ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державного бюджету на: УК у м. Кроп/м.Кропивницький/21081100, ЄДРПОУ 38037409, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31115106011002 штраф в розмірі 6800 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову, посилаючись на те, що позивач є державним органом фінансування якого здійснюється з Державного бюджети України, та зазначив що на момент подання позову кошти відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Cтаттею 8 Закону України “Про судовий збір” визначено умови за яких, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, необхідно зазначити, що, якщо бюджетні установи, що фінансуються за рахунок Державного бюджету України та які діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати про що свідчить правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір” від 23.01.2015 року № 2.

Крім того, при розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд, зокрема звертає увагу на обґрунтованість зазначених у клопотанні підстав для його задоволення, наявність доказів ужиття посадовими особами заявника заходів, спрямованих на отримання фінансування для реалізації повноважень стосовно представництва інтересів суб`єкта владних повноважень у судах, а також суд бере до уваги те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджет, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися обґрунтованою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Судом також враховується і те, що законодавець не вніс позивача до переліку осіб, установ та організацій, які звільняються від сплати судового збору згідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на дату звернення позивача до суду розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначений Законом України “Про державний бюджет України на 2019 рік” та становив 1921 грн.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу в розмірі 6800 грн., то розмір судового збору за подання даного позову становить згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про державний бюджет на 2019 рік" один розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто 1921 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі м.Дніпра/ Чечел.р./22030101, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: 34316206084014, банк отримувача: ГУ Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду оригіналу квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про відстрочення сплати судового збору-відмовити.

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафу - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1921 грн. Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі м. Дніпра/ Чечел.р./22030101, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: 34316206084014, банк отримувача: ГУ Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Маковська