Рішення № 84893360, 26.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Справа № 160/6945/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кам`янської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ реклами Кам`янської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Кам`янської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ реклами Кам`янської міської ради, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26.06.2019 року №172 про проведення демонтажу рекламних засобів в м. Кам`янському в частині демонтажу окремо розташованих рекламних засобів фізичної особи-підприємця Бурій Романа Богдановича (дозволи від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 21).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року задоволено заяву фізичної особи-підприємця Бурій ОСОБА_2 Богдановича про вжиття заходів забезпечення позову, зупинено дію рішення Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26.06.2019 року №172.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року у відповідності до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративній справі №160/6945/19 відкрито спрощене позовне провадження за вказаним позовом.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 19.06.2019 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/3351/19 були задоволені позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд визнав протиправним та скасував рішення відділу реклами Кам`янської міської ради від 05.04.2019 року №01-14/165 про відмову у продовженні терміну дії дозволів від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 21 на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам`янське, зобов`язав відділ реклами повторно розглянути заяви позивача про продовження строку дії дозволів від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 21, визнав протиправним та скасував рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 24.04.2019 року №125 про проведення демонтажу рекламних засобів в м. Кам`янському в частині демонтажу окремо розташованих рекламних засобів ФОП ОСОБА_1 ; вказане рішення 20.06.2019 року було оприлюднене та направлено сторонам по справі; проте, 26.06.2019 року на офіційному сайті Кам`янської міської ради оприлюднене оскаржуване у цій справі рішення від 26.06.2019 року №172 про примусовий демонтаж окремо розташованих рекламних засобів, розташованих з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами згідно з переліком. Відповідно до Переліку до цього рішення, демонтажу підлягають окремо розташовані рекламні засоби ФОП ОСОБА_1 у кількості 4 шт. за дозволами від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 21 як самовільно розташовані; позивач зауважує, що впротиріч виконанню ухваленого судом рішення від 19.06.2019 року по справі №160/3351/19, зміст якого був відомий відповідачу та третій особі, відповідачем по справі - виконавчим комітетом Кам`янської міської ради 26.06.2019 року знову було ухвалене нове рішення №172, яке ідентичне та відтворює зміст рішення виконавчого комітету від 24.04.2019 року №125, яке було визнано судом протиправним і в частині демонтажу окремо розташованих рекламних засобів ФОП ОСОБА_1 у кількості 4 шт. за дозволами від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 21 скасоване; при цьому, позивач звернув увагу, що виконавчий комітет Кам`янської міської ради в порушення вимог частини 1 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду від 19.06.2019 року не виконав; станом на день подачі позовної заяви рішення від 19.06.2019 року по справі №160/3351/19 не оскаржене в установленому законом порядку і набрало законної сили; таким чином, на думку позивача, відповідачем - виконавчим комітетом Кам`янської міської ради судове рішення від 19.06.2019 року по справі №160/3351/19, яке набрало чинності, не тільки умисно не виконується, але й видане нове рішення, яке відтворює зміст визнаного неправомірним та скасованого рішення виконавчого комітету про примусовий демонтаж рекламних засобів позивача.

Копія ухвали суду направлена на електронну адресу відповідача, проте останній правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.

27.08.2019 року до суду надійшли пояснення відділу реклами Кам`янської міської ради щодо позову, у яких останній зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі з огляду на наступне: рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/3351/19 зобов`язано відділ реклами повторно розглянути заяви ФОП Бурій Р.Б. від 06.03.2019 року вхід. №№011697, 011704, 011695, 011709, 011707 щодо продовження строку дії дозволів від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 20, 21 до 07.04.2024 року. На момент прийняття оскаржуваного у цій справі рішення виконавчим комітетом Кам`янської міської ради питання щодо продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за заявами позивача від 06.03.2019 року вхід. №№011697, 011704, 011695, 011709, 011707 після прийняття рішення суду у справі №160/3351/19 не вирішувалось, рішення з цього приводу відділом реклами не приймалось. Відповідно, до прийняття відділом реклами Кам`янської міської ради відповідного рішення за результатами повторного розгляду заяв позивача, дозволи на розміщення зовнішньої реклами – є непродовженими, а відповідно – нечинними. Строк дії дозволів від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 20, 21 закінчився 07.04.2019 року, після закінчення строків дії зазначених дозволів рекламні засоби встановлені на підставі таких дозволів вважаються самовільно встановленими та підлягають демонтажу. 08.04.2019 року відділом направлено позивачу попередження №40-П про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами, яке отримано останнім 18.04.2019 року. У зв`язку із невиконанням вимог про демонтаж рекламних конструкцій виконавчим комітетом Кам`янської міської ради прийнято оскаржуване рішення. Оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення виконавчого комітету міської ради строк дії дозволів на встановлення рекламних засобів, які підлягають демонтажу відповідно до цього рішення, закінчився, а відповідачем було дотримано процедуру, що повинна передувати рішенню про демонтаж, відповідно до рішення прийнято в межах визначених норм чинного законодавства. Крім того, рішенням суду у справі №160/3351/19 зобов`язано відділ реклами Кам`янської міської ради переглянути заяви позивача про продовження строку дії дозволів, та не зобов`язано такі дозволи надати.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року у справі №160/3351/19, яке набрало законної сили 22.07.2019 року, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу реклами Кам`янської міської ради, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, суд вирішив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу реклами Кам`янської міської ради від 05.04.2019 року №01-14/165 про відмову в подовженні терміну дії дозволів №№17, 18, 19, 20, 21 від 07.04.2006 року на розміщення зовнішньої реклами в місті Кам`янське;

- зобов`язати відділ реклами Кам`янської міської ради повторно розглянути заяви фізичної особи - підприємця Бурій ОСОБА_3 від 06.03.2019 року вхід. №№011697, 011704, 011695, 011709, 011707 щодо продовження строку дії дозволів від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 20, 21 до 07.04.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 24.04.2019 року №125 про проведення демонтажу рекламних засобів в м. Кам`янському в частині демонтажу окремо розташованих рекламних засобів ФОП ОСОБА_1 (дозволи від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 21).

За правилами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищезазначеним рішенням суду у справі №160/3351/19 встановлені наступні обставини.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_1 №262933 ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець 20.04.1998 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області.

07.04.2006 року на підставі рішення виконкому міської ради від 31.03.2006 року №205 видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами:

- № НОМЕР_2 за адресою розташування рекламного засобу Заводський район, просп АДРЕСА_1 (навпроти АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 );

- №18 за адресою розташування рекламного засобу Заводський район, просп АДРЕСА_4 (район АДРЕСА_5 школи);

- №19 за адресою розташування рекламного засобу Заводський район, просп. Пеліна АДРЕСА_6 );

- № НОМЕР_3 за адресою розташування рекламного засобу Заводський район, просп АДРЕСА_7 Леніна (навпроти музею);

- АДРЕСА_8 за адресою розташування рекламного засобу Заводський район АДРЕСА_1 ).

30.10.2013 року у дозволи на підставі пункту 30 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 були внесені зміни в частині власника та найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, а саме внесено прізвище та ім`я фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

02.01.2018 між відділом реклами Кам`янської міської ради (сторона 1) в особі начальника відділу Колісніченко Анни Олександрівни та фізичною особою-підприємцем Бурій Романом Богдановичем (сторона 2) укладено договір №16/2018 на тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Кам`янського.

У зв`язку із закінченням дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 07.04.2006 року №17 за адресою за адресою розташування рекламного засобу Заводський район, просп. Леніна (навпроти АДРЕСА_2 . АДРЕСА_9 65), 06.03.2019 року фізична особа-підприємець Бурій Роман Богданович звернувся до начальника відділу реклами міської ради із заявою, яка зареєстрована 06.03.2019 року вх. №011697 про продовження терміну дії дозволу.

У зв`язку із закінченням дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 07.04.2006 року №18 за адресою розташування рекламного засобу Заводський район, просп. Аношкіна (район СШ №31), 06.03.2019 року фізична особа-підприємець Бурій Роман ОСОБА_4 звернувся до начальника відділу реклами міської ради із заявою, яка зареєстрована 06.03.2019 року вх. №011704 про продовження терміну дії дозволу.

У зв`язку із закінченням дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 07.04.2006 року №19 за адресою розташування рекламного засобу Заводський район, просп. Пеліна (Гімназичний), 06.03.2019 року фізична особа-підприємець Бурій ОСОБА_5 звернувся до начальника відділу реклами міської ради із заявою, яка зареєстрована 06.03.2019 року вх. №011695 про продовження терміну дії дозволу.

У зв`язку із закінченням дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 07.04.2006 року №20 за адресою розташування рекламного засобу Заводський район, просп. Леніна (Свободи) навпроти музею історії міста, 06.03.2019 року фізична особа-підприємець Бурій ОСОБА_5 звернувся до начальника відділу реклами міської ради із заявою, яка зареєстрована 06.03.2019 року вх. №011709 про продовження терміну дії дозволу.

У зв`язку із закінченням дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 07.04.2006 року №21 за адресою розташування рекламного засобу Заводський район, просп. Леніна (Свободи), навпроти буд. № АДРЕСА_10 , 06.03.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу реклами міської ради із заявою, яка зареєстрована 06.03.2019 року вх. №011707 про продовження терміну дії дозволу.

05.04.2019 року рішенням у вигляді листа відділу реклами Кам`янської міської ради №01-14/165 позивачу було відмовлено у продовженні строку дії дозволів на підставі пунктів 7, 8 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Кам`янському з огляду на те, що розташування рекламних засобів розміщено в порушення вимог Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Кам`янському та не відповідає вимогам до оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами та вимогам до засобів зовнішньої реклами.

24.04.2019 виконавчим комітетом Кам`янської міської ради прийнято рішення №125 про демонтаж рекламних засобів, розташованих з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, згідно з переліком, до якого включені рекламні засоби позивача згідно дозволів №№17, 18, 19, 21.

Як вказано вище, рішенням суду від 19.06.2019 року у справі №160/3351/19 скасовано відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення реклами за заявами позивача, зобов`язано такі заяви розглянути повторно та скасовано рішення виконкому про демонтаж рекламних засобів.

26.06.2019 виконавчим комітетом Кам`янської міської ради прийнято рішення №172 про проведення демонтажу рекламних засобів, розташованих з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, згідно з переліком, до якого включені окремо розташовані рекламні засоби позивача згідно дозволів №№17, 18, 19, 21.

Судом з матеріалів справи встановлено, що рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26.06.2019 року №172 про проведення демонтажу рекламних засобів в м. Кам`янському в частині демонтажу окремо розташованих рекламних засобів ФОП ОСОБА_1 (дозволи від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 21) є ідентичним рішенню виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 24.04.2019 року №125 про проведення демонтажу рекламних засобів в м. Кам`янському в частині демонтажу окремо розташованих рекламних засобів ФОП ОСОБА_1 (дозволи від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 21), правомірність якого була предметом розгляду у справі №160/3351/19, рішення по якій набрало законної сили 22.07.2019 року (за даними ресурсу Єдиний державний реєстр судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82461680).

При цьому, належить зазначити, що згідно наданих суду пояснень відділ реклами Кам`янської міської ради визнав невиконання рішення суду у справі №160/3351/19 та зазначив, що подані позивачем заяви від 06.03.2019 року за вх. №№011697, 011704, 011695, 011709, 011707 щодо продовження строку дії дозволів від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 20, 21 до 07.04.2024 року повторно розглянуті не були.

Таким чином, оскаржуване у цій справі рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26.06.2019 року №172 у відношенні ФОП ОСОБА_1 було прийнято відповідачем із тих самих підстав, що і скасоване судом рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 24.04.2019 року №125.

Твердження відділу реклами Кам`янської міської ради про те, що строк дії дозволів від 07.04.2006 року №№17, 18, 19, 20, 21 закінчився 07.04.2019 року, а після закінчення строків дії зазначених дозволів рекламні засоби встановлені на підставі таких дозволів вважаються самовільно встановленими та підлягають демонтажу, судом не приймаються до уваги, оскільки заяви про продовження дії дозволів на розміщення рекламних засобів були подані ФОП ОСОБА_1 06.03.2019 року, тобто за місяць до закінчення дії вказаних дозволів, та на час розгляду даної справи, з урахуванням рішення у справі №160/3351/19, такі заяви не розглянуті, що, на думку суду, свідчить про триваючу умисну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України» (п.70, п.71) Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлення судовим рішенням у справі №160/3351/19 протиправності рішення відділу реклами Кам`янської міської ради, викладеного у формі листа від 05.04.2019 року №01-14/165, про відмову у продовженні строку дії дозволів, а також відсутність рішення відділу реклами щодо повторного розгляду заяв позивача про продовження строку дії таких дозволів, підстави для демонтажу окремо розташованих рекламних засобів ФОП ОСОБА_1 згідно дозволів №№17, 18, 19, 21 відсутні, а тому рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26.06.2019 року №172 про проведення демонтажу рекламних засобів в м. Кам`янському в частині демонтажу окремо розташованих рекламних засобів у ФОП Бурій Р.Б ОСОБА_6 (дозволи №№ 17, 18, 19, 21) підлягає скасуванню через відсутність правових підстав для здійснення демонтажу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З урахуванням задоволення позову у повному обсязі підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову згідно квитанції від 22.07.2019 року №0.0.1417008940 у розмірі 1921 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

В матеріалах справи міститься клопотання про стягнення судових у зв`язку із розглядом адміністративної справи.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі №814/698/160, від 18.10.2018 року у справі № 813/4989/17.

Позивачем до позовної заяви надано договір про надання правничої допомоги від 15.07.2019 року.

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих правничих послуг, складеного 22.07.2019 року адвокатом Шевченко Л.М. надано наступні послуги: - усна консультація 250 грн., вивчення наданих замовником матеріалів для підготовки позовної заяви - 1000 грн., складання позовної заяви - 2750 грн., складання заяви про забезпечення позову - 1000 грн., всього - 5000 грн.

Позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордеру від 22.07.2019 року на суму 5000 грн.

Згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 року за №1686/24218.

Про необхідність ведення Книги обліку доходів та витрат зазначено також у Методичних рекомендаціях з оподаткування адвокатської діяльності, схвалених Національною асоціацією адвокатів України.

Позивачем надано до суду Книгу обліку доходів та витрат, кошти у сумі 5000 грн. відображені в Книзі, тобто оприбутковані.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає підтвердженими понесені витрати позивача на правничу допомогу, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст.134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу не подавав.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання Виконавчого комітету Кам`янської міської ради подати суду у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 року у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».

З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини» «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

З наведеного вбачається, що здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства, є виключним засобом судового контролю, якому передує примусове виконання судового рішення за виданим судом виконавчим листом органами примусового виконання рішень суду за Законом України «Про виконавче провадження», відповідно статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У зв`язку з тим, що клопотання про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є передчасним, оскільки заявником не вживались передбачені процесуальним законом дії щодо самостійного ініціювання примусового виконання судового рішення, а також зважаючи на те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов`язком суду, суд не вбачає підстав для задоволення поданого позивачем клопотання.

Суд роз`яснює позивачу право на отримання за його заявою, після набрання судовим рішенням законної сили, виконавчого листа з метою пред`явлення його до виконання органам державної виконавчої служби для примусового виконання судового рішення.

Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кам`янської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ реклами Кам`янської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення в частині – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26.06.2019 року №172 про проведення демонтажу рекламних засобів в м. Кам`янському в частині демонтажу окремо розташованих рекламних засобів ФОП Бурій Р.Б ОСОБА_6 (дозволи №№ 17, 18, 19, 21).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 04052072) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 6921 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник