Рішення № 84893268, 11.10.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2524/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому проваджені) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі – ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2019 №0004401405, №0004411405, №0004421405.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказів ГУ ДФС у Волинській області від 08.04.2019 № 1301, 1302, 1303 були проведені фактичні перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у торгових об`єктах, що належать суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 , за результатами яких складені акти від 09.04.2019 №03/87/40- 01/2315212046, №03/88/40-01/2315212046, №03/89/40-01/2315212046.

Згідно висновків зазначених в актах перевірки контролюючим органом встановлено, зокрема, факти не проведення вдруге протягом календарного року розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО). На підставі актів перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0004421405, №0004411405, №0004401405.

Не погоджуючись із винесеними податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_1 було подано скаргу до ДФС України, проте рішенням від 15.07.2019 №32748/6/99-99-11-06-01-25 скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

З прийнятими повідомленнями-рішеннями, не погоджуюся, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що здійснюю свою господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другої групи, обсяг доходу в календарному році не перевищує 1000000 гривень, а відтак відсутній обов`язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні розрахункової операції. У зв`язку з цим застосування відповідачем до ФОП ОСОБА_1 фінансової санкції в розмірі 1 грн. за встановлене вперше, а також 71,50 грн. - 100 відсотків вартості проданих товарів за встановлення вдруге протягом календарного року в ході перевірки факту не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій є неправомірним.

Крім того, вказує, що нормами Податкового кодексу України встановлено, обов`язок фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації. Разом з тим, чинне законодавство передбачає, що такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Таким чином, оскільки позивач є платником єдиного податку та не зареєстрована платником ПДВ, тому у відсутній обов`язок вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а відтак застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 29 343,90 грн. за не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку алкогольних напоїв за місцем їх реалізації, є протиправним.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 звертає увагу на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 29.07.2019 по справі №163/839/19 стосовно притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 156 КУпАП, у якій провадження в справі про адміністративне правопорушення закрите на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях позивача складу правопорушення. Судом встановлено, що ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, вбачаються в діях продавців.

На підставі вищевикладеного просить суду позов задовольнити та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву №4140/03-20-140-02-07 від 16.09.2019 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» суб`єкти господарювання повинні здійснювати облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснюючи продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, а у разі відсутності такого обліку несуть відповідальність у вигляді штрафних санкцій. Крім того, у відзиві на позовну заяву представник позивача просила розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що заперечення відповідача ґрунтуються виключно на вибірковому посиланні на норми чинного законодавства без застосування тих норм, що безпосередньо регулюють спірні правовідносини.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача виклав аналогічні пояснення, наведені у відзиві на позовну заяву.

Сторони скористались своїм правом, щодо подачі заяв по суті справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності з 06.06.2000, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.08.2019 №1005685141 (а.с.49,78-79).

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку позивач застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а саме: є платником єдиного податку другої групи (а.с.38).

Згідно із даними реєстру платників ПДВ ФОП ОСОБА_1 не є платником податку на додану вартість (а.с.39).

Судом встановлено, 09.04.2019 на підставі наказу від 08.04.2019 №1302 та направлень №191 та №192 від 08.04.2019 працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведена фактична перевірка з питань додержання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у торговому об`єкті що належать суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Глинянка, за результатами якої складено акт перевірки від 09.04.2019 №03/89/40-01/ НОМЕР_1 (а.с.10-14).

Як слідує із даного акта, перевіркою, зокрема, встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, а також реалізація та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.

На підставі даного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0004401405, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в загальному розмірі 8 069,12 грн. (а.с.8).

Також, 09.04.2019 на підставі наказу від 08.04.2019 №1301 та направлення №195 від 08.04.2019 працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведена фактична перевірка з питань додержання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у торговому об`єкті що належать суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , Любомльський район АДРЕСА_2 с АДРЕСА_3 , за результатами якої складено акт перевірки від 09.04.2019 №03/87/40-01/ НОМЕР_1 (а.с.17-22).

Як слідує із даного акта, перевіркою, зокрема, встановлено факт не проведення вдруге протягом календарного року розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) на загальну суму 55,50 грн. (продаж пива та тютюнових виробів) та не ведення у порядку, встановленому законодавством обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які знаходились за місцем їх реалізації на загальну суму 7 883,89 грн.

На підставі даного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0004421405, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в загальному розмірі 15 823,28 грн. (а.с.15).

Також, 09.04.2019 на підставі наказу від 08.04.2019 №1303 та направлення №194 від 08.04.2019 працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведена фактична перевірка з питань додержання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у торговому об`єкті що належать суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , Любомльський район АДРЕСА_2 с АДРЕСА_3 , за результатами якої складено акт перевірки від 09.04.2019 №03/88/40-01/ НОМЕР_1 (а.с.24-27).

Як слідує із даного акта, перевіркою, зокрема, встановлено факт не проведення вдруге протягом календарного року розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) на загальну суму 16,00 грн. (продаж пива та тютюнових виробів) та не ведення у порядку, встановленому законодавством обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які знаходились за місцем їх реалізації на загальну суму 2 754,00 грн.

На підставі даного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0004411405, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в загальному розмірі 5 524,00 грн. (а.с.23).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, 17.05.2019 позивачем було подано скаргу (а.с.28-30), проте рішенням ДФС України від 15.07.2019 №32748/6/99-99-11-06-01-25 скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін (а.с.32-34).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов`язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Отже, з наведеного слідує, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює свою господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другої групи, обсяг його доходу в календарному році не перевищує 1000000 гривень, а відтак у нього відсутній обов`язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні розрахункової операції. У зв`язку з цим застосування відповідачем до позивача фінансової санкції в розмірі 1 грн. за встановлене вперше протягом календарного року в ході перевірки факту не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій є неправомірним.

Щодо застосування до позивача фінансових санкцій за не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку алкогольних напоїв за місцем їх реалізації суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із пунктом 296.1 статті 296 ПК України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.

Підпунктом 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Згідно із пунктами 1, 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Також, згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Отже, наведеними нормами встановлено, обов`язок фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

Разом з тим, чинне законодавство передбачає, що такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Таким чином, оскільки позивач є платником єдиного податку та не зареєстрований платником ПДВ, тому у нього відсутній обов`язок вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а відтак застосування відповідачем фінансових санкцій за не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку алкогольних напоїв за місцем їх реалізації, є протиправним.

Крім того, як слідує з постанови Любомльського районного суду Волинської області від 29.07.2019 справа №163/839/19 стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 156 КУпАП, провадження в даній справі про адміністративне правопорушення закрите на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ФОП ОСОБА_1 складу правопорушення. Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що працюють в ФОП ОСОБА_1 виявлені алкогольні напої та тютюнові вироби придбали у торгових агентів для власних потреб та по неуважності продали даний товар, оскільки не встигли забрати його додому. Відтак судом встановлено, що ознаки правопорушень, вбачаються в діях продавців.

Частиною першою, другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУ ДФС у Волинській області як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 25.04.2019 №0004401405, №0004411405 та №0004421405, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатила судовий збір в сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №9183795 від 16.08.2019 (а.с.2), а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.80).

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 768,40 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції №9183795 від 16.08.2019.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 139, 159, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 25.04.2019 №0004401405, №0004411405 та №0004421405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський