Рішення № 84892795, 30.09.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2/18

Провадження № 2/202/1/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 вересня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Нечепуренко А.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут», третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 звернулися до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Провадження у справі було відкрито ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошина Є.В. від 17.01.2018 року.

30 серпня 2018 року позивачами подано уточнену позовну заяву. В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві, уточненій позовній заяві позивачі посилалися на те, що між ними, як споживачами та ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» був укладений типовий договір постачання природного газу споживачам. Оператором ГРМ з якими позивачі уклали договір розподілу природного газу виступає ПАТ «Дніпрогаз». Згідно з Договором ПАТ «Дніпрогаз» взяло на себе зобов`язання надавати споживачам послугу з розподілу газу, а споживачі зобов`язалися прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розміри, строки та порядку, визначені цим Договором. Позивачі, як споживачі послуг, сумлінно виконували всі умови даних договорів, у тому числі регулярно оплачували послуги за договором. Жодної заборгованості перед ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» та ПАТ «Дніпрогаз» позивачі не мають. В квартирах позивачів природний газ використовується виключно для приготування їжі. Індивідуальних газових лічильників позивачі не мають. На початку липня 2017 року працівники ПАТ « Дніпрогаз» намагалися встановити загальнобудинковий лічильник газу, але мешканці будинку завадили це зробити. 10 липня 2017 року були проведені загальні збори мешканців будинку АДРЕСА_1 , на яких було прийнято рішення про відмову від встановлення загальнобудинкового лічильника газу та 13.07.2017 року на ім`я технічного директора ПАТ «Дніпрогаз» були надані індивідуальні заяви про встановлення індивідуальних лічильників газу за рахунок ПАТ «Дніпрогаз» у кожній квартирі будинку. Однак у жовтні 2017 року без їх відома та без їх згоди ПАТ « Дніпрогаз» встановив на будинку загальнобудинковий лічильник газу та з листопада 2017 року нарахування обсягів спожитого природного газу здійснюється згідно з його показаннями. Просили суд: визнати, що ПАТ «Дніпрогаз» було зобов`язано за свій рахунок в термін до 01.01.2018 року, здійснити встановлення в квартирах в яких газ використовується тільки для приготування їжі, індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам – позивачам по справі; зобов`язати ПАТ «Дніпрогаз» за свій рахунок здійснити у квартирах позивачів встановлення (провести проектні, монтажні роботи) індивідуальних газових лічильників, вартість яких позивачі оплатять самостійно у термін 30 календарних днів з дня набрання рішення законної сили; визнати незаконними розрахунки за газ спожитий позивачами на основі нарахування обсягів спожитого природного газу відповідно з показаннями загальнобудинкового лічильника; зобов`язати ПАТ «Дніпрогаз» до моменту встановлення в квартирах позивачів індивідуальних газових лічильників для розрахунків за газ, що вони споживають, залишити норми споживання газу на рівні діючих тарифів; зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок за спожитий газ позивачам з 01 листопада 2017 року, коли нарахування плати за спожитий газ почало здійснюватися відповідно з показаннями загальнобудинкового лічильника до дати набрання рішення законної сили.

Справа перебувала у провадженні судді Волошина Є.В. призначеного на посаду судді строком на п`ять років, відповідно до Указу Президента України від 18 жовтня 2013 року №571/2013 «Про призначення судді» та у якого, станом на 19 жовтня 2018 року закінчилися повноваження судді.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2018 року, справа розподілена судді Слюсар Л.П. та ухвалою судді від 26 жовтня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

13.12.2018 року позовні вимоги були уточнені в прохальній частині. Просили суд: визнати, що ПАТ «Дніпрогаз» було зобов`язано за свій рахунок в термін до 01.01.2018 року, здійснити встановлення в квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі, індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам – ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ; ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_6 ; зобов`язати ПАТ « Дніпрогаз» за свій рахунок здійснити у квартирах позивачів встановлення (провести проектні, монтажні роботи) індивідуальних газових лічильників, вартість яких позивачі оплатять самостійно у термін 30 календарних днів з дня набрання рішення законної сили

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2019 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги, на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2019 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залучено в якості правонаступника – Ледовську Ларису ОСОБА_8 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2019 року закрито підготовче судове засіданнята призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відповідно до поданих заяв просили суд розглядати справу за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Дніпрогаз» Кондратенко Д.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає позовні вимоги позивачів не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях. Звернув увагу суду на те, що оператор ГРМ зобов`язаний виконувати затверджений Регулятором план розвитку в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні. ПАТ «Дніпрогаз» при організації загальнобудинкового лічильника газу за адресою позивачів не допущено порушень діючого законодавства в частині запровадження комерційного обліку природного газу та виконання вимог Закону України « Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Зазначили, що вважають безпідставними та необґрунтованими посилання позивачів на те, що ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» надає їм право на відмову від встановлення загальнобудинкового лічильника газу. Встановлення загальнобудинкового лічильника природного газу за адресою позивачів, було здійснено в період дії попереднього Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», в якій не передбачалося отримання згоди співвласників багатоквартирного будинку, не обмежувалося та не обумовлювалося ані місце встановлення лічильника газу ( в квартирі, перед житловим будинком, тощо), ані кількість споживачів чи квартир (обсяг споживання природного газу який вимірює зазначений лічильник) та не ставилося конкретних вимог щодо тієї обставини, в чиїй власності або на балансі знаходиться лічильник.

Представник відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявя належним чином. Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмови з огляду на наступне. На ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та як постачальник газу здійснює нарахування за спожитий позивачами природний газ на підставі інформації про об`єм (обсяги) газу, отриманої від ПАТ «Дніпрогаз» та на виконання вимог Правил№2496, ГРМ, Кодексу ГРМ, Типового договору постачання та Типового договору розподілу. Дії відповідачів є правомірними, що в свою чергу виключає задоволення позовних вимог позивачів.

Представник третьої особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином, по свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. 23.07.2019 року до суду надійшло пояснення третьої особи, відповідно до якого звернули увагу суду на те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Суб`єкти господарювання згідно з Законом України «Про ринок природного газу» зобов`язані були в термін до 01.01.2018 року забезпечити встановлення лічильників газу (індивідуальних або загальнобудинкових), що мало забезпечити 100% облік спожитого природного газу населенням. Тому, ПАТ «Дніпрогаз» було розроблено та подано на затвердження НКРЕКП План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Дніпрогаз» на 2016-2025 роки, а постановою НКРЕКП від 31.03.2016 року №545 (зі змінами) було затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Дніпрогаз» на 2016-2025 роки та джерела його фінансування по розділам. Так у І розділі Плану розвитку на 2016-2025 роки, передбачено з урахуванням технічних та економічних чинників та встановлено загальнобудинковий лічильник за адресою: АДРЕСА_1 , який і був встановлений у жовтні 2017 року за вищезазначеною адресою. Отже, за адресою: АДРЕСА_1 забезпечено облік природного газу відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Зазначили, що встановлення індивідуальних лічильників природного газу за рахунок газорозподільного підприємства передбачено лише там, де не було передбачено встановлення загальнобудинкових лічильників природного газу.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 14 січня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., за реєстровим №62, зареєстрованого в КП ДМБТІ 07 лютого 2002 року за реєстровим номером 1945-102, є власником квартири АДРЕСА_7 .

Разуєва ОСОБА_9 ,відповідно до договору купівлі-продажу від 12 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М., за реєстровим №1047, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.08.2012 року, є власником квартири АДРЕСА_8 .

ОСОБА_5 згідно з свідоцтвом про право на спадщину від 13.04.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дажук М.В., є власником квартири АДРЕСА_9 .

ОСОБА_2 відповідно до договору дарування квартири від 24 червня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К.В., за реєстровим №996 є власником квартири АДРЕСА_10 .

ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 2000 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів на підставі розпорядження від 25 грудня 2000 року за №3/1242-2000 є співвласником квартири АДРЕСА_11 .

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивачі проживають у АДРЕСА_1 за АДРЕСА_1 та є побутовим споживачами природного газу.

Позивачі зверталися до ПАТ «Дніпрогаз» із заявами щодо встановлення безкоштовного лічильника газу, на які було надано обґрунтовані відповіді за вих. №Dg 01.07-МЗ-7109-0817 від 11.08.2017 року та вих. №Dg 01.17-ЛВ-12296-1217 від 11.12.2017 року.

В жовтні 2017 року представниками ПАТ «Дніпрогаз» було встановлено загальнобудинковий лічильник газу, за адресою: АДРЕСА_1 та з листопада 2017 року облік спожитого природного газу розраховується за показниками вищевказаного лічильника, в тому числі й квартирах позивачів.

Особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», який визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» встановлено, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку: 1) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року; 2) для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані: забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: - коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Законом не обумовлено встановлення лише індивідуальних лічильників газу, та встановлено: «суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані: 1) забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року». Тобто в даній нормі йде мова про населення загалом, а не окремо про кожного споживача.

Положення п. 1 глави 5 Розділу IX Кодексу ГРМ прямо передбачено таке право: «за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховується за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу».

Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620 (у редакції постанови КМУ від 27.01.2016 року № 46) - далі Тимчасове положення), визначається порядок проведення розрахунків між постачальниками, операторами газорозподільних систем та споживачами природного газу у разі використання загальнобудинкових вузлів обліку природного газу, які складаються, зокрема, з лічильника природного газу та засобу дистанційної передачі даних, а також забезпечується можливість обліку усього відпущеного природного газу в багатоквартирних будинках, заощадження коштів необхідних для забезпечення населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, лічильниками природного газу як наслідок зменшення фінансового навантаження на тариф газорозподільних підприємств.

Згідно з нормами Тимчасового положення, власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

Таким чином, установка лічильника може бути виконана в рамках програми з безкоштовного оснащення житлового фонду приладами обліку газу або ж за кошти споживача.

Правила комерційного обліку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 року.

Відповідно до Кодексу газорозподільних систем, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

При цьому, балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

З 19.01.2018 року набрали чинності зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Так , змінами до Закону доповнено статтю 2 Закону новою частиною, згідно з якою з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу – фізичних осіб ( населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, встановленому статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартиному будинку»

Судом встановлено, що встановлення в жовтні 2017 року загальнобудинкового лічильника газу будинку АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_12 передбачено Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ «Дніпрогаз» на 2016-2025 роки, а постановою НКРЕКП від 31.03.2016 року №545 ( зі змінами) було затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Дніпрогаз» на 2016-2025 роки та джерела його фінансування по розділам. Так в І розділі Плану розвитку на 2016-2025 роки, передбачено з урахуванням технічних та економічних чинників та встановлено загальнобудинковий лічильник за адресою: АДРЕСА_1 , тому обов`язку ПАТ «Дніпрогаз» встановлювати лічильник газу у квартирах позивача законом не передбачено.

Суд доходить висновку, що дії відповідача щодо встановлення загальнобудинкового лічильника газу у будинку АДРЕСА_1 є правомірними та відсутні правові підстави для зобов`язання ПАТ «Дніпрогаз» встановити за власний рахунок індивідуальний лічильник газу до квартир позивачів, у зв`язку з чим заявлені з цих підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України оскільки при подачі позову позивачі були звільнені під сплати судового збору та в задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись: Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» , ст.ст.15,16 ЦК України, ст. ст.4, 13, 141, 259,263-265,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_14 , РРНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_15 , РРНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_16 , РРНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_17 ) до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (49029, м. Дніпро, вул. О. Кониського, 5, ЄДРПОУ 20262860), Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» ( 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 39572642), третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська,19, ЄДРПОУ 39369133), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 10 жовтня 2019 року.

Суддя Л.П. Слюсар