
Справа № 202/6840/19
Провадження № 1-кс/202/10810/2019
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
09 жовтня 2019 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєва Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Гемай В.В.,
прокурора відділу прокуратури Дніпропетровській області Пономаренка І.О.,
розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Іванової Ю.А., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Пономаренком І.О., про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000456,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 42017040000000456, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 24 квітня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокуратурою Дніпропетровської області.
07 жовтня 2019 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Іванової Ю.А., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Пономаренком І.О., про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000456.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 07 жовтня 2019 року.
Згідно з матеріалами клопотання, на підставі свідоцтва від 15.10.2012 № 2705 про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області, ОСОБА_1 є адвокатом, зареєстрованим в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Бабенко О.Л. як адвокат повинна керуватися Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», здійснювати незалежну професійну діяльність адвоката щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1), керуючись принципами верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (ч. 1 ст. 4), дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (п. 1 ч. 1 ст. 21).
Станом на 2015 рік об`єкти нерухомого майна: будівля водноспортивної бази «Локомотив» площею 7 503,8 кв. м. та земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039, площею 0,5999 га, розташовані по АДРЕСА_1 , перебували у державній власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 у справі №904/4139/14, однак відомості щодо реєстрації права власності на вказані об`єкти майна за державою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено не було.
У 2015 році, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, у адвоката ОСОБА_1 . виник злочинний намір на шахрайське заволодіння державною власністю - будівлею водноспортивної бази «Локомотив» площею 7 503,8 кв. м. та земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039, площею 0,5999 га, розташованих по АДРЕСА_1 .
З метою вчинення злочину та заволодіння державним майном, ОСОБА_1 вирішила скористатись відсутністю реєстрації права власності на будівлю водноспортивної бази «Локомотив» та земельну ділянку під будівлею, та на підставі підробленого рішення суду провести державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти на ім`я сторонньої особи без її відома, з метою отримання можливості подальшого розпорядження об`єктами майна з використанням реквізитів сторонньої особи.
ОСОБА_1 з метою приховання своєї участі у підготовці та вчиненні злочину та уникнення викриття та можливої відповідальності прийняла рішення обманним шляхом провести реєстрацію об`єктів права державної власності на ОСОБА_2 , 1929 р.н., яка є матір`ю її знайомої ОСОБА_3 .
У вересні 2015 року ОСОБА_1 , здійснюючи підготовку документів для вчинення злочину, звернулась до засновника та директора ТОВ «Європейська оціночна компанія» ОСОБА_4 з замовленням на виготовлення технічного паспорту на будівлю водноспортивної бази «Локомотив» по вул. Набережна Перемоги, 1к у м. Дніпро та, діючи шляхом обману, повідомила, що замовником вказаних робіт є ОСОБА_2 та вказані відомості необхідно зазначити у технічній документації.
У вересні 2015 року директор ТОВ «Європейська оціночна компанія» ОСОБА_4 , не будучи обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_1 , здійснив технічну інвентаризацію та виконав технічний паспорт на нежитлову будівлю водноспортивної бази « АДРЕСА_1 у якій, на вимогу ОСОБА_1 , зазначив ОСОБА_2 замовником технічної інвентаризації після чого виготовлений документ передав ОСОБА_1 .
В період часу з жовтня 2015 року по березень 2016 року невстановлені досудовим розслідуванням особи, які діяли в інтересах ОСОБА_1 та всі дії яких охоплювались її умислом, діючи спільно з невстановленими службовими особами Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, отримали доступ до архіву суду та матеріалів цивільної справи Дніпропетровського районного суду № 2-580 від 23.03.2007 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку № НОМЕР_1 розміром 0,0592 га в садовому товаристві «Горизонт» в м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, після чого здійснили підроблення та підміну матеріалів вказаної цивільної справи шляхом складення завідомо неправдивих процесуальних документів суду, позовної заяви та документів до заяви, у які внесли неправдиві відомості, що предметом судового розгляду було визнання за ОСОБА_2 права власності на будівлю водноспортивної бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 » площею 7 503,8 кв. м., та земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039, площею 0,5999 га, розташованих по АДРЕСА_1 , а саме: ухвали про відкриття провадження у справі від 14.12.2006; позовної заяви про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно та земельні ділянки; договору купівлі-продажу майна від 27.01.2006 між ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ; заяви від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про розгляд провадження без їх присутності; протоколу судового засідання від 01.02.2007; протоколу судового засідання від 23.03.2007; рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2007 у справі № 2-580 за 2007 рік, та шляхом обману, здійснили заміну дійсних документів цивільної справи на підроблені, додатково долучили до справи фотокопію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 .
В період часу з жовтня 2015 року по березень 2016 року ОСОБА_1 , отримала примірник підробленого рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2007 у справі № 2-580 за 2007 рік, яке містило завідомо неправдиві відомості про визнання за ОСОБА_2 права власності на будівлю водноспортивної бази «Локомотив» площею 7 503,8 кв. м., та земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039, площею 0,5999 га, розташованих по АДРЕСА_1 , з метою використання підробленого документу для вчинення злочину.
У березні 2016 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Г.О., офісне приміщення якої розташовувалось за адресою: АДРЕСА_2 , та, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння правом на державне майно, діючи шляхом обману, повідомила нотаріусу, що надає правову допомогу ОСОБА_2 та необхідно здійснити реєстрацію права власності на майно на підставі рішення суду, передала нотаріусу копії документів для підготовки проведення реєстраційної дії, а саме: рішення Дніпропетровського районного суду у справі №2-580 від 23.03.2007 та технічний паспорт на будівлю водноспортивної бази «Локомотив» площею 7 503,8 кв. м. по АДРЕСА_1 . В цей же день приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловська Г.О. передала ОСОБА_1 запит до Дніпропетровського районного суду про підтвердження наявності у архіві суду рішення від 23.03.2007 у цивільній справі №2-580 за 2007 рік, відповідь на який остання повинна була отримати та повернути приватному нотаріусу.
У березні – квітні 2016 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, невстановлені досудовим слідством особи, які діяли в інтересах ОСОБА_1 та дії яких повністю охоплювались її умислом, з метою укриття факту підроблення рішення суду, здійснили виготовлення завідомо підробленого листа Дніпропетровського районного суду без номеру від 01.04.2016, відповідно до якого підтверджувалось наявність у архіві суду рішення Дніпропетровського районного суду у справі № 2-580 від 23.03.2007.
На початку квітня 2016 року ОСОБА_1 , продовжуючи вчиняти дії, направлені на заволодіння правом на державне майно шляхом шахрайства, подала приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловській Г.О. оригінал підробленого рішення Дніпропетровського районного суду у справі № 2-580 від 23.03.2007 та підроблений лист Дніпропетровського районного суду без номеру від 01.04.2016, відповідно до якого підтверджувалось наявність у архіві суду зазначеного рішення, оригінал паспорту ОСОБА_2 та оригінал технічного паспорту на нежитлову будівлю водноспортивної бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_1 .
З метою доведення свого злочинного умислу на придбання права на державне майно до кінця ОСОБА_1 21.04.2016, діючи шляхом обману, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, схожою за зовнішністю з ОСОБА_2 , прибула до офісу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після чого невстановлена слідством особа підписала від імені ОСОБА_2 заяви про державну реєстрацію права власності на будівлю водноспортивної бази «Локомотив» площею 7 503,8 кв. м., та земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039, площею 0,5999 га, розташованих по АДРЕСА_1 .
25.04.2016 приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловська Г.О., на підставі наданих ОСОБА_1 підроблених документів, здійснила державну реєстрацію на ім`я ОСОБА_2 права власності на будівлю водноспортивної бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 » площею 7 503,8 кв. м. та земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039 площею 0,5999 га, розташованих по АДРЕСА_1 , після чого всі документи на право власності на об`єкти майна передала ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку експерта №5554-18 від 05.04.2019 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи станом на 21.04.2016 ринкова вартість нежитлової будівлі водноспортивної бази «Локомотив» площею 7 503,8 кв. м. складала 9 672 082 грн., ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 :305 НОМЕР_3 площею 0,5999 га складала 8 583 609 грн.
12.06.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України в порядку, передбаченому ст. ст. 278, 481 КПК України.
Постановою прокурора Дніпропетровської області від 19.07.2019 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017040000000456 від 24.04.2017 за підозрою ОСОБА_1 за ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України до 4-х місяців, тобто до 12 жовтня 2019 року.
На теперішній час вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй злочину підтверджується зібраними у провадженні доказами, які підтверджують причетність підозрюваної до вчиненого злочину:
-оригінальним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2007 у цивільній справі № 2-580 за 2007 рік, вилученим за інвентаризаційної справи у БТІ Дніпропетровського району, у якій відсутні дані про визнання права власності за ОСОБА_2 ;
-рішенням від 23.03.2007, яке міститься у цивільній справі Дніпропетровського районного суду № 2-580 за 2007 рік в архіві Дніпропетровського районного суду, відповідно до якого визнано право власності на будівлю водноспортивної бази «Локомотив» та земельну ділянку під будівлею за ОСОБА_2 ;
-протоколом допиту як свідка ОСОБА_6 , яка показала, що ніколи не була власником та не продавала ОСОБА_2 будівлю водноспортивної бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та земельну ділянку під будівлею, з нею не знайома;
-протоколом допиту як свідка ОСОБА_5 , яка показала, що придбала у ОСОБА_6 земельну ділянку з садовими будівлями у дачному товаристві «Горизонт», та подавала до Дніпропетровського районного суду позов тільки з вказаного питання. ОСОБА_2 не була стороною судового розгляду, та про вказану особу їй нічого не відомо. Наявне у неї рішення суду не містить відомостей про визнання права власності за ОСОБА_2 на водноспортивну базу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
-протоколом допиту як свідка ОСОБА_8 , який у 2007 році працював на посаді судді Дніпропетровського районного суду та показав, що на рішенні суду та документах цивільної справи № 2-580, вилученій у архіві Дніпропетровського районного суду, підписи виконані не ним, а матеріали мають ознаки підроблення;
-висновками судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якої підписи від імені ОСОБА_2 та підписи від імені судді Чубенко Л.І ОСОБА_9 у документах цивільної справи № 2-580, вилученій у архіві Дніпропетровського районного суду, виконані не вказаними особами;
-протоколом допиту як свідка засновника та директора ТОВ «Європейська оціночна компанія» ОСОБА_4 , який показав, що з метою виготовлення технічного паспорту на будівлю водноспортивної бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_3 Набережна Перемоги, 1к у м АДРЕСА_4 Дніпро, до нього зверталась адвокат Бабенко О.Л., та повідомила, що замовником вказаних робот є нібито ОСОБА_2 Технічний паспорт на об`єкт від передавав адвокату;
-протоколом допиту як свідка приватного нотаріуса Павловської Г.О, яка показала, що з метою проведення державної реєстрації права власності на ОСОБА_2 до неї зверталась адвокат Бабенко О.Л. ОСОБА_10 О. віддавала адвокату запит до Дніпропетровського районного суду про підтвердження наявності у архіві суду рішення від 23.03.2007 у цивільній справі №2-580 за 2007 рік, та від неї отримала підроблений лист Дніпропетровського районного суду без номеру від 01.04.2016, оригінал підробленого рішення суду від 23.03.2007 у справі № 2-580, оригінал технічного паспорту на нежитлову будівлю водноспортивної бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , оригінал паспорту ОСОБА_2 . Крім того саме ОСОБА_1 привозила до неї особу, яка була схожа на фото ОСОБА_2 у паспорті, яка підписувала заяву про державну реєстрацію права власності. Всі документи та витяги про проведення державної реєстрації на ОСОБА_2 права власності на об`єкти ОСОБА_7 віддала ОСОБА_1 ;
-листом Дніпропетровського районного суду, відповідно до якого запит від приватного нотаріуса Павловської Г.О. не надходив, лист без номеру від 01.04.2016 судом не готувався;
-протоколом допиту як свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що її мати не виходила з квартири останні роки свого життя, власником будівлі водноспортивної бази «Локомотив» вона ніколи не була. Жодних правочинів та реєстрації на своє ім`я об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 не проводила;
-інформацією з відділу реєстрації актів громадянського стану , відповідно до якої 23.02.2018 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла від серцевої недостатності за місцем реєстрації її дочки ОСОБА_3 ;
-відомостями з ЄДРПОУ, відповідно до яких директором ТОВ «Правовий центр Феміда», код ЄДРПОУ 35044172, в період з 2011 по 2015 рік була ОСОБА_3 , єдиним засновником та власником підприємства була ОСОБА_1 ;
-висновком експерта №5554-18 від 05.04.2019 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, відповідно до якої станом на 21.04.2016 ринкова вартість нежитлової будівлі водноспортивної бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 » площею 7 503,8 кв. м. складала9 672 082 грн., ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 :305 НОМЕР_3 площею 0,5999 га складала 8 583 609 грн.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності підозрюваної ОСОБА_1 на теперішній час перебувають земельна ділянка 1221455400:02:008:0117 за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729148912214, та розташований на ділянці житловий будинок загальною площею 408 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729321012214. Крім того ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14362668.
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_11 , який є чоловіком ОСОБА_1 , зареєстровано на праві власності майно, що відповідно до норм Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України є їх спільною сумісною власністю подружжя, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 870637412101; гараж за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 759269712101; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер майна: 20912420.
Санкція ч. 4 ст. 190 КК України, що інкримінується ОСОБА_1 , передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна, забезпечення відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням, виникла необхідність у накладенні арешту на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наведене зумовило слідчого за погодженням з прокурором звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням.
З метою забезпечення арешту майна слідчий просив здійснювати розгляд клопотання у відсутність власника майна.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без виклику власника майна, оскільки це необхідне з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України визначено, що у такому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Як встановлено із матеріалів клопотання, 12 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України в порядку, передбаченому ст. ст. 278, 481 КПК України.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності підозрюваної ОСОБА_1 на теперішній час перебувають: земельна ділянка 1221455400:02:008:0117 за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729148912214, та розташований на ділянці житловий будинок загальною площею 408 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729321012214. Крім того ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14362668.
З урахуванням викладеного, існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що належне підозрюваній ОСОБА_1 на праві приватної власності майно - земельна ділянка 1221455400:02:008:0117 за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729148912214, та розташований на ділянці житловий будинок загальною площею 408 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729321012214,квартира за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14362668, може бути конфісковано, що передбачено санкцією ч. 4 ст. 190 КК України як обов`язкове додаткове покарання (конфіскація майна).
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується залученими матеріалами у їх сукупності. При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
З урахуванням обставин справи є розумним та співрозмірним обмеження права власності підозрюваного завданням кримінального провадження, запобіганню можливості відчуження майна.
З огляду на санкцію кримінального закону незастосування арешту майна може привести до передачі майна.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання в права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні слідчого. Виправдовують у даному випадку наслідки арешту майна, як для самої підозрюваної, так і для третіх осіб.
Щодо накладення арешту на нерухоме майно, яке зареєстровано на праві власності за ОСОБА_11 , і.п.н. НОМЕР_4 , а саме: гараж за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 759269712101; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер майна: 20912420; квартира за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 870637412101, то слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Нормами статті 170 КПК України передбачено накладення з метою забезпечення конфіскації майна арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом із тим, зазначене майно згідно з матеріалами клопотання слідчого зареєстроване на праві власності за ОСОБА_11 , який не має статусу підозрюваного в кримінальному провадженні в рамках якого подано клопотання про арешт, до нього не може бути застосована конфіскація, а частка підозрюваної ОСОБА_1 у цьому майні як спільній сумісній власності подружжя не визначена.
Наведені обставини свідчать про відсутність законних підстав для накладення арешту на майно, належне на праві власності ОСОБА_11 .
Виходячи з наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 376,395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Іванової Ю.А., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Пономаренком І.О., про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000456 - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке зареєстровано за підозрюваною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.п.н. НОМЕР_5 , шляхом позбавлення права будь-яким особам, будь-яким чином відчужувати наступне нерухоме майно:
- земельну ділянку 1221455400:02 НОМЕР_6 008: НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729148912214;
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 408 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 729321012214;
- квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14362668.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 11 жовтня 2019 року о 14 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Слідчий суддя Д.А. Ісаєва
Судове рішення № 84892784, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 09.10.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 202/6840/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: