Ухвала суду № 84892600, 11.10.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №190/1713/14-ц

провадження №2-п/176/28/19

УХВАЛА

11 жовтня 2019 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Гусейнова К.А.,

секретаря с/з Яценко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2014 року П`ятихатським районним судом Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення, по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 2 728 780 грн. 27 коп. заборгованості за кредитним договором від 21 вересня 2007 року № ML-0BW/486/2007, вирішено питання про судові витрати.

30.09.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд заочного рішення, мотивуючи свою заяву тим, що 30 серпня 2019 року від його адвоката М`ясоєдова В.О., йому стало відомо про вищезазначене заочне рішення, до цього часу він був необізнаний про розгляд справи П`ятихатським районним судом та не отримував позовної заяви, повісток та повідомлень про розгляд судової справи, оскільки у період з 2009 року по 2019 роки не мешкав за адресою реєстрації, а знаходився на території Івано-Франківської області. Неповідомивши його належним чином про розгляд справи, суд фактично позбавив його права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору. Внаслідок цього, суд порушив принцип змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд. У зв`язку із цим ОСОБА_1 просив скасувати заочне рішення суду від 21 грудня 2011 року. Крім того, у своїй заяві відповідач ОСОБА_1 просив визнати строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущеним з поважної причини.

Ухвалою судді П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року ОСОБА_3 , останнім було заявлено самовідвід по цивільній справі №190/1711/14 та розпорядженням №34 від 30.09.2019 року справу було передано до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 02 грудня 2014 року по цивільній справі №190/679/14 та призначено заяву до розгляду.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, виходячи із наступного. Відповідно ч.1ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Згідно ч. 1ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має зазначити докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю, тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд даної справи у П`ятихатському районному суді Дніпропетровської області, шляхом надсилання йому судових повісток поштою.

Ставлячи вимогу про поновлення пропущеного строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, відповідач ОСОБА_1 зазначає, про поважність причин пропуску цього строку.

На підтвердження необізнаності із оскаржуваним судовим рішенням позивачем надано копію акту від 30.11.2011 року, складеного депутатом П`ятихатської міської ради, про те, що ОСОБА_1 фактично з лютого 2009 року по теперішній час за місцем реєстрації, а саме адресою : АДРЕСА_1 , - не проживає, конкретне місце перебування ОСОБА_1 невідоме (т.2, а.с. 9).

Крім того, на виконання оскаржуваного рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області 20.05.2015 року було направлено виконавчі листи представнику позивача (т.1 а.с. 232-233).

З досліджених судом матеріалів справи, та доданих заявником доказів, судом встановлено відсутність належних доказів про перебування чи знаходження відповідача саме на території Івано-Франківської області суду, наданий заявником акт про непроживання за адресою реєстрації в момент прийняття оскаржуваного рішення суд оцінює критично, оскільки конкретної адреси місця свого перебування ОСОБА_1 не зазначає, вимушеність знаходження його на території Івано-Франківської області не мотивована. Звертаючись до суду з даною заявою, відповідач ОСОБА_1 продовжує зазначати адресу, в АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведені обставини, суд не знаходить причину необізнаності відповідача ОСОБА_1 про оскаржуване судове рішення поважною.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, суд поміж іншого виходить із принципу юридичної визначеності, який був наголошений у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04.

Так Суд наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

В даному випадку оскаржуване заочне рішення було ухвалено майже 5 років тому назад, воно не було переглянуто протягом тривалого часу і набуло статусу остаточного, докази спливу строку пред`явлення рішення до виконання матеріали справи не містять. Враховуючи викладене, підстави, наведені в заяві про перегляд заочного, не вимагають такого грубого втручання в остаточне рішення суду. Немає жодних підстав вважати, що вони стосуються серйозного порушення процесуальних норм.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пропущений відповідачем ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення поновленню не підлягає, а заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення у зв`язку із відсутністю необхідних умов для перегляду заочного рішення в їх сукупності, визначених ст. 288 ЦПК України, та порушення принципу юридичної визначеності у разі скасування оскаржуваного рішення судом першої інстанції.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявникові, що відповідно ч.4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259-261, 287 ,288 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від рішення від П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області К.А. Гусейнов