Ухвала суду № 84889871, 10.10.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9700/17

У Х В А Л А

про розгляд заяви про забезпечення позову

10 жовтня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Бенца К.К.,

при секретарі – Вереш А.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», правонаступником якого є АТ "Таскомбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», правонаступником якого є АТ "Таскомбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

27.05.2019 року представник АТ «ТАКСОМБАНК» - Михайлишин В.М. надіслав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 58, 6 кв.м. та шляхом заборони вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 загальною площею 58, 6 кв.м.. Вказує на те, що відповідачі про справі відчужили нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 58, 6 кв.м., яке перебуває в іпотеці банку. Вважає,що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, відновлення прав позивача не відбудеться, оскільки існує ризик того, що є загроза подальшого відчуження майна .

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд заяви без участі представника позивача.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149 – 151 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов`язковості до виконання судових рішень, встановленої нормами Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження субєктивних прав, свобод та інтересів відповідача або повязаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір, зокрема щодо не виконання відповідачами умов кредитного договору та умов іпотечного договору від 23.07.2008 року. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2013 року стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, проте за твердженням позивача, вказане рішення не виконано.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

При цьому згідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Згідно до п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову

Згідно ч.6 ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, є підстави вважати, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Зважаючи на викладене вище, з огляду на те, що між сторонами виник спір , який розглядається в суді, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; суддя приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 58, 6 кв.м., оскільки у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову у подальшому може бути ускладнено виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог.

Суд знаходить, що заявлений представником позивача вид заходу забезпечення позову у вигляді арешту на майно, передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним заходом забезпечення позову в рамках даної справи.

Суд вважає, що з метою забезпечення балансу прав усіх учасників судового процесу, суд вважає за доцільне та необхідне забезпечити позов у запропонований позивачем спосіб, а саме накладенням арешту на майно . Зазначений захід покликаний виключити можливість переходу права власності на спірне нерухоме майно до третіх осіб та забезпечити реальне виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

Разом з тим, суд вважає недоцільним застосовувати кілька видів забезпечення позову, оскільки забепечення позову накладенням арешту на майно в повній мірі виключить можливість переходу права власності на спірне нерухоме майно від власника до третіх осіб та забезпечить реальне виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149-150,153-154 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача АТ «ТАКСОМБАНК» - Михайлишин В.М. про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» , правонаступником якого є АТ «ТАКСОМБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 58, 6 кв.м., яка передана в іпотеку Банку.

В решті вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали для організації виконання направити до Ужгородського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області.

Розяснити позивачу положення статті 159 ЦПК України, за якими у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Розяснити відповідачу, що особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом можуть бути скасовані у випадках, встановлених ст.158 ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Дата складання повного тексту ухвали суду 11.10.2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца