Рішення № 84885074, 08.10.2019, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1945/19

Провадження № 2/444/1192/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

08 жовтня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Мікула В. Є.,

секретар судового засідання Савчук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборговності,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в якому просить позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № IGODNLFZ07089 від 24.05.2018 року в розмірі - 44 571.78 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак представник позивача Гребенюк О.С. подав до суду клопотання у якому просить слухати справу без участі представника позивача по наявних у справі документах. Позов підтримує в повному обсязі. Про заочний розгляд справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив і від нього не надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

А тому суд постановив провести по справі заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявою про приєднання до Умов та Правил надання кредиту " Швидкий кредит" № IGODNLFZ07089 від 24.05.2018 р. ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання кредиту «Швидкий кредит», що розміщені на сайті Банку https://privatbank.ua/terms, що разом складають кредитний договір, та прийняв всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі.

Згідно Постанови НБУ від 17.12.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» п. 2.2. Ідентифікація клієнта не є обов`язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України. Таким чином, враховуючи наявність у Відповідача кредитної картки, банком при її видачі було ідентифіковано особу Відповідача, при цьому повторна (додаткова) ідентифікація діючим законодавством не вимагається (копія раніше укладеної анкети, за якою відбулась ідентифікація Відповідача, додається).

З матеріалів справи вбачається, що сторони узгодили, що для укладання цього договору використовується електронний підпис, а саме - одноразовий пароль (ОТР-пароль), який надсилається Банком на фінансовий телефон Клієнта, та введенням якого на сайті Банку або повідомленням працівнику Банка у відділенні Клієнт підписує Заяву про приєднання до Умов та Правил надання кредиту "Швидкий кредит" та підтверджує прийняття прав та обов`язків за даним Договором. ОТР-пароль 24-05-2018 року відправлений Відповідачу на його фінансовий номер НОМЕР_1 (у підтвердження відправлення Відповідачу такого пароля надається витяг із банківського комплексу щодо надіслання OTP-паролю, строка із назвою password). Таким чином, Позивачем здійснено ідентифікування Відповідача за допомогою електронних даних ОТР-паролю.

Відповідно до укладеного договору Відповідач отримав кредит у розмірі 26147,50 грн. грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із датою остаточного повернення 23.05.2020 р.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати. Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов, шляхом зарахування грошей на рахунок.

До кредитного договору позивач додав: розрахунок заборгованості; виписку по рахунку Відповідача щодо погашення кредитної заборгованості; виписку по рахунку Відповідача, на який були перераховані кредитні кошти; витяг із програмного комплексу банку щодо надіслання OTP-паролю на фінансовий номер Відповідача; копію заяви позичальника № IGODNLFZ07089; витяг з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам; копія підтвердження видачі кредиту - виписку по рахунку, на який видавались кредитні кошті; копію документу, що посвідчує особу Відповідача.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача складається із : 26147,50 грн. - заборгованості за кредитом, 24,13 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 13033,05 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом; 2768,44 грн. - пенею за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: -500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 2098,66 грн. - штрафу (процентна складова).

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «Приватбанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Разом з цим, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ст. 81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Окрім цього суд приходить до висновків, що згадані витяги, що містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Вищевикладені висновки й міркування відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 03.07.2019 р. по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

У даній справі відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримав вимог законодавства про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин та міркувань суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту - заборгованості за кредитом.

Поряд з цим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом та штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті банку у заяві, тому що згадані витяги не можуть вважатись складовою частиною спірного кредитного договору.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (58.66 %) у сумі 1126.86 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , ІПН - НОМЕР_3 / на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» /місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_4 , МФО № 305299/ заборгованість за кредитним договором № IGODNLFZ07089 від 24.05.2018 року в розмірі - 26 147.50 грн., що становить суму непогашеного тіла кредиту - суму заборгованості за кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , ІПН - НОМЕР_3 / на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» /місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_4 , МФО № 305299/ понесені судові витрати в розмірі - 1 126.86 грн.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя Мікула В. Є.