Рішення № 84882954, 30.09.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/476/19

Провадження №2/242/505/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Нарижна О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , до Селидівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Позивач, який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_2 – ОСОБА_3 . Після його смерті, залишилося спадкове майно у виді нежилого приміщення будівлі гаражу б. АДРЕСА_1 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 , в якій об`єднано квартири АДРЕСА_4 . Зазначене нерухоме майно належало померлому на праві власності відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 13.10.2003 року виконавчим комітетом Селидівської міської ради, договору купівлі – продажу від 16.09.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Селидівської державної контори, зареєстрованого в реєстрі за №2148, договору купівлі – продажу квартири від 15.09.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Селидівської державної контори, зареєстрованого в реєстрі за №2171, договору міни квартири від 15.12.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Першої Селидівської державної контори, зареєстрованого в реєстрі за №3581. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за законом першої черги є ОСОБА_2 .. Позивач своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначене майно, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів. Просить суд визнати за ним право власності на нежиле приміщення, будівлю гаража АДРЕСА_2 загальною площею 516,0 кв.м. та на квартиру АДРЕСА_3 , яка АДРЕСА_5 з АДРЕСА_6 , загальною площею 151,8 кв.м, в порядку спадкування за законом, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви, в яких просили задовольнити позов та розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача Селидівської міської ради належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи без його участі, просив прийняти рішення на розсуд суду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 31.01.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25.03.2019 року витребувано у приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округу копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інформацію хто звертався із заявою про прийняття спадщини, чи видавалися свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 27.05.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане 17.01.2018 року Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №28.

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 27.04.2018 року Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №309.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рішенням Красноармійського міського суду Донецької області від 25 листопада 2002 року визнано недієздатним, та на підставі ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21.03.2018 року недієздатному ОСОБА_2 призначено опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 , виданого 13.10.2003 року виконавчим комітетом Селидівської міської ради на підставі рішення виконкому Селидівської міської ради від 08.10.2003 року №303/1, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить нежиле приміщення будівля гаражу, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 ), загальною площею 516,0 кв.м.

Право власності на нежиле приміщення будівлю гаражу, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 ), загальною площею 516,0 кв.м, зареєстровано у Селидівському БТІ, про свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Селидівським бюро технічної інвентаризації №10604287 від 11.05.2006, реєстраційний номер 14715244, номер запису 372 в книзі №2.

Також, ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_3 , яка складається з АДРЕСА_7 квартир АДРЕСА_6 , загальною площею 151,8 кв.м на підставі договору міни квартири, посвідченого приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Донецької області від 15.12.1997 року за №3581, зареєстрованого у БТІ від 16.09.1998 року №3251, договору купівлі – продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Першої Селидівської держконтори від 16.09.1998 року за №2184, зареєстрованого у Селидівському БТІ 16.09.1998 року за №3251, дублікату договору купівлі – продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Першої Селидівської держконтори від 15.09.1998 року, зареєстрованого у Селидівському БТІ 16.09.1998 року за №3251 , що підтверджує довідки №102 від 11.03.2019 року, 101 від 11.03.2019 року, №100 від 11.03.2019 року, видані КП «Селидівським бюро технічної інвентаризації» та декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності , зареєстрованого у Відділі архітектури та будівельного контролю Селидівської міської ради від 20.02.2017 року №ДЦ143170512205.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем є його син – ОСОБА_2 ..

ОСОБА_1 , як опікун недієздатного ОСОБА_2 – спадкоємця першої черги за законом, звернувся до приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округу Шарафєєвої І.В. із заявою про прийняття спадщини.

Зазначені дії свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, та ці дії вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. (ст.1270 Цивільного кодексу України).

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Судом встановлено, що 27.04.2018 року ОСОБА_1 , як опікун недієздатного ОСОБА_2 , звернувся до приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округу Шарафєєвої І.В. із заявою про намір прийняти спадкове майно, яке залишилося після смерті – ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу якого входить нерухоме майно, а саме нежиле приміщення, будівля гаража буд АДРЕСА_2 загальною площею 516,0 кв.м. та на квартира АДРЕСА_3 , яка АДРЕСА_5 з об`єднаних квартир АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , загальною площею 151,8 кв.м.

18.10.2018 року приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Шарафєєвою І.В., винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нежиле приміщення, будівлю гаражу АДРЕСА_2 загальною площею 516,0 кв.м. та на квартиру АДРЕСА_3 , яка АДРЕСА_5 з АДРЕСА_6 , загальною площею 151,8 кв.м, яка залишилася після смерті – ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкоємцем не надано оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно із ст. 49. Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: зокрема, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Право власності відповідно до ст.328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 на праві власності належало нерухоме майно, яке складається з нежилого приміщення, будівлі гаражу буд АДРЕСА_10 АДРЕСА_2 загальною площею 516,0 кв.м. та квартири АДРЕСА_3 , яка АДРЕСА_5 з об`єднаних квартир АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , що розташована АДРЕСА_9 , загальною площею 151,8 кв.м, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на нерухоме майно перейшло в порядку спадкування за законом спадкоємцю – ОСОБА_2 , в інтересах якого опікун ОСОБА_1 у встановленому порядку заявив про намір прийняти спадкове майно, однак у встановленому порядку не отримав свідоцтво про право власності на спадкове майно, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, в той же час обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набув або володів нерухомим майном, що входить до спадкової маси, неправомірно, або на вказане майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи судом не встановлено.

Інших спадкоємців, які б мали право на спадкування, судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що в матеріалах спадкової справи №49/2018 заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є вимога ОСОБА_4 в порядку ст. 1281 ЦК України щодо зобов`язання спадкоємця повернути суму позики у встановленому договором строк, укладеного між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Проте, дані обставини не є перешкодою для вирішення питання щодо визнання права власності в порядку спадкування за спадкоємцем ОСОБА_2 та мають бути вирішені в порядку визначеному ст. 1282 ЦК України.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Відповідно до частини третьої ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 цього ж Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,258,263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , до Селидівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Селидове Донецької області, (ІПН НОМЕР_4 ) право власності на нежиле приміщення, будівлю гаража АДРЕСА_2 загальною площею 516,0 кв.м. та на квартиру АДРЕСА_3 , яка АДРЕСА_5 з АДРЕСА_6 , загальною площею 151,8 кв.м, в порядку спадкування за законом, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оригінал рішення знаходиться в Селидівському міському суді Донецької області.

Повний текст рішення виготовлено 10.10.2019 року.

Суддя В.І.Капітонов