Ухвала суду № 84881026, 09.10.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13428/13-ц

Провадження № 4-с/127/66/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді Антонюка В.В.,

за участі: секретаря – Горденко Г.О.,

скаржника - ОСОБА_1 ,

представника скаржника – адвоката Власюка І.Т.,

представника Замостянського ВДВС ВМУЮ – Макушинського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці справу за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції на постанову про відкриття виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеною скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження, яка мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/13428/13-ц стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором в сумі 104 719,90 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 047,19 грн.

Зазаначене рішення суду набуло законної сили 03.09.2013 року.

27.03.2014 року на підставі вказаного рішення, Вінницьким міським судом видано виконавчий лист.

04.09.2015 року представником ТОВ «Кредитні ініціативи» до Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ подано заяву про відкриття виконавчого провадження, до якої зокрема додано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Замостянського ВДВС МУЮ Пічкур Ю.О., від 17.09.2015 року, на підставі виконавчого листа №127/13428/13-ц від 21.08.2013 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» боргу у розмірі 105 767,09 грн.

Скаржник зазначає, що виконавчий лист у справі видано Вінницьким міським судом Вінницької області 27.03.2014 року, та у ньому зазначено строк пред`явлення його до виконання - один рік.

Однак, зазначений виконавчий лист пред`явлено до виконання через півтора року від дати видачі, а сам: 11.09.2014 року (заява б/н від 04.09.2015 року), таким чином виконавчий лист було подано з пропущеним строком, наслідком чого виконавцем мали б бути вчинені дії по відмові у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився.

Із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до суду стягувач не звертався.

Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до тексту постанови від 17.09.2015 року, виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа №127/13428/13-ц від 21.08.2013 року.

При ознайомленні із матеріалами справи з`ясувалось, що виконавчий лист з такими реквізитами , а саме з датою видачі 21.03.2013 року, коли рішення суду ще не набрало законної сили у справі взагалі відсутній. У справі є виконавчий лист №127/13428/13-ц від 27.03.2014 року, проте жодного іншого виконавчого листа (з датою видачі-21.08.2013 року) - не має, що свідчить про те, що виконавче провадження ВП №48704596 відкрите за неіснуючим виконавчим листом, тобто безпідставно.

Крім того, державним виконавцем не було дотримано вимог ч.1 ст. 31 ЗУ "Про виконавче провадження", за якими копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін на інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Жодних листів ОСОБА_1 від виконавця не отримувала і про існування оскаржуваної постанови їй стало відомо лише 01.08.2019 року, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження за її заявою, що на її думку є підставою для поновлення строку на оскарження постанови.

ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримала вимоги скарги та просили їх задовольнити. Додатково скаржник пояснила, що їй було відомо, що від її заробітку відраховуються кошти, однак вона вважала, що дані кошти відраховуються за іншими виконавчими провадженнями.

Представник Замостянського відділу ДВС м. Вінниці ВМУЮ у Вінницькій області Макушинський В.І., в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження, матеріали цивільної справи № 127/13428/13-ц за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як визначено частиною першою ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Судом достовірно встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/13428/13-ц стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором в сумі 104 719,90 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 047,19 грн. Рішення суду набуло законної сили 03.09.2013 року.

27.03.2014 року на підставі вказаного рішення, Вінницьким міським судом видано виконавчий лист.

Представник ТОВ «Кредитна ініціатива» подав заяву від 04.09.2015 року до Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ про відкриття виконавчого провадження.

17.09.2015 року старшим державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Пічкур Ю.О. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 127/13428/13-ц виданого 21.08.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОТВ "Кредитні Ініціативи" боргу в розмірі 105 767,09 грн., про що винесено відповідну постанову.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, головним державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Пічкур Ю.О., на адресу ОСОБА_1 направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2015 року для виконання та до відому, про що зазначено у супровідному листі № 15296 -09-37/1, однак дата направлення виконавцем не зазначена, також, жодних належних підтвернджень про направлення та отримання боржником ОСОБА_1 зазначеної постанови, матеріали виконавчого провадження не містять.

Як слідує із заяви ОСОБА_1 , яка наявна в матеріалах виконавчого провадження, 01.08.2019 року, вона звернулась до Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області із заявою про надання їй можливості ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження, яка отримана Замостянським ВДВС 05.08.2019 року.

До суду скаржник звернулась із скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження 14.08.2019 року, тобто у строк, визначений ст. 449 ЦПК України.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» чинного на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скарга в частині поновлення строку звернення до суду є обґрунтована та наявні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюються гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні: державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; державний виконавець роз`яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.14р. №6, при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.11 Закону), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12).

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Також ч. 1 ст. 74 вищевказаного Закону, визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор, як учасник виконавчого провадження, мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, та користуватися іншими правами, наданими законом.

Частиною першою ст.22 ЗУ "Про виконавче провадження" № 606-14, який діяв на момент винесення оскаржуваної постанови, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвівдчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено судом, виконавчий лист у справі видано Вінницьким міським судом Вінницької області 27.03.2014 року, та у ньому зазначено строк пред`явлення його до виконання - один рік.

Представник ТОВ «Кредитна ініціатива» подав заяву від 04.09.2015 року до Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ про відкриття виконавчого провадження, тобто, зазначений виконавчий лист пред`явлено до виконання через півтора року від дати видачі, а саме: 11.09.2014 року (заява б/н від 04.09.2015 року), таким чином виконавчий лист було подано з пропущеним строком, наслідком чого виконавцем мали б бути вчинені дії, визначені ч.1 ст. 24 ЗУ "Про виконавче провадження, відповідно до якої державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову, а також, передбачені п.1 ч.1 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження", відповідно до якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання.

Із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до суду стягувач не звертався.

Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до тексту постанови від 17.09.2015 року, виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа №127/13428/13-ц від 21.08.2013 року.

При ознайомленні із матеріалами справи з`ясувалось, що виконавчий лист з такими реквізитами , а саме з датою видачі 21.03.2013 року, коли рішення суду ще не набрало законної сили у справі взагалі відсутній. У справі є виконавчий лист №127/13428/13-ц від 27.03.2014 року, проте жодного іншого виконавчого листа (з датою видачі-21.08.2013 року) - не має, що свідчить про те, що виконавче провадження ВП №48704596 відкрите за неіснуючим виконавчим листом, тобто безпідставно.

Отже, дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження № 487045996, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги в частині визнання дій головного державного виконавця Замостянського відділу ДВС ВМУЮ Пічкур Ю.О. щодо винесення постанови про відкриття даного виконавчого провадження - неправомірними, а отже її задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 451ЦПК України за результатами розгляду справи суд може визнати оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» суд не вправі зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою ДВС.

Аналогічні роз`яснення надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 18 постанови № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», згідно якого, виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

У зв`язку із викладеним в частині скарги про зобов`язання державного виконавця Замостянського відділу ДВС ВМУЮ Куцилими Г.С. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №48704596 від 17.09.2015 року, суд залишає без задоволення.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і права заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 260, 261, 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2015 року.

Визнати дії головного державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Пічкур Ю.О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2015 року – неправомірними.

В задоволенні решти вимог скарги – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 10.10.2019 року

Скаржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 .

Суб`єкт оскарження: Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, код ЄДРПОУ 34983238, адреса місця знаходження: м. Вінниця, вул. Соборна,15-А.

Суддя: